Краса по–українськи
Український тиждень моди відкрила топ–модель Маша Тельна, а закрили перший день... гриби

Автор: Валентина КЛИМЕНКО

http://www.umoloda.kiev.ua/number/1269/198/44923/

Маша Тельна, дівчинка–ельф із Харкова, яка заворожила весь модний світ своїми космічно великими очима і щойно фігурувала в показах Соні Рікель, позавчора відкривала показ найуспішнішого на сьогодні українського дизайнера Лілії Пустовіт на Ukrainian Fashion Week. Статус Пустовіт вимагає вже не просто моделей, а зірок на подіумі. Наприклад, в показі на Лондонському тижні моди колекції Poustovit for Atelie,1 брала участь донька лідера гурту Duran–Duran.

Відтоді як одяг Лілії Пустовіт для марки Atelie,1 почав продаватися в найконцептуальніших магазинах світу, до імен закордонних знаменитостей, вбраних в одяг від українського дизайнера, треба звикати ставитися як до норми. Олена Хількова, генеральний директор марки Atelie,1 каже, що Лілин одяг у Dover Street Market купували Мішель Пффайфер, принцеса Саудівської Аравії, редакторка американського Harpers Bazaar, Жизель Бюндхен і найстильніша топ–модель, британка Агнесс Дейн. Щастя, що для Пустовіт марнославство не має аж такого значення: вона ловить кайф від самореалізації, від того, що не прогинається під мінливий світ, ба, навпаки — світ не тільки визнав за нею право робити моду по–своєму, а й добре платить за несхожість на інших. Крім усього іншого, спокуси життєвої метушні Лілія долає за допомогою медитацій — вона послідовний і палкий прихильник сахаджі–йоги.

Модна прозорість Пустовіт

Весняно–літня дівчина 2009 від Лілії Пустовіт — це ніжно–романтична особа, що вирвалася з вібруючого мегаполіса на адріатичне узбережжя і розчинилася в туманах, морському серпанку, в імлі світанків, злилася з вимитими хвилями і відполірованими вітрами й дощами рожевими набережними, і тільки у вечірні години в чорному укороченому піджаку з рукавом три чверті та завуженими донизу укороченими чорними брюками виділяється графічним силуетом на тлі сірих сутінків. Уранці вона одягає тоненьку сукню–майку, вдень об’ємну спідницю з різними варіантами оборок, підрізок, асиметричних деталей, і легкі, невагомі блузи–трапеції, сукню–сорочку чи майку–сарафан. На вечір у неї є романтичні білі сукні в білий же горох, із летючими спідницями, асиметричними краями, в яких присутня та елегантна недбалість, яка дає свободу і відчуття щастя. Коли вітер з Адріатики поведеться агресивно, вона накине поверх сукні пальто–плащ або подовжений жакет і продовжуватиме пити чай на терасі. Українське «дерево життя», вишите чи принтоване на одязі, та вставки з сітки–мережива свідчать або про те, що ця романтична особа приїхала з України, або що українське — в моді.

У колекції як ніколи багато шортів, доволі строгого крою, чіткі жакети і сукні–сарафани — вони не виглядають офіційно, але будуть доречними в найсерйознішому сучасному офісі. «Фішки» в декорі — стрічки з ефектом «покинутості на півдорозі», наче їх забули дострочити, асиметричні грона воланів — на плечі і протилежному боці в районі стегон. Модна прозорість у Лілії Пустовіт вийшла дуже цнотливою — найтонші батисти тільки на сонці або під подіумним світлом натякають на обриси тіла. Пустовіт вірна натуральним тканинам — льон, батист, бавовна, шовк, шифон, трохи м’ятих фактур — чудово для відпочинку. Вірна натуральним кольорам — дуже вишукана палітра білого, сірий асфальтовий, колір пізньої зелені, темно–синій, чорнильно–чорний і деграде — «линялі» переходи від темного до світлого.

Хоча Лілія Пустовіт дотримується свого правила «краще менше, ніж більше», в останній колекції було значно більше повітря і «вольностей», ніж у попередній, які дизайнер аж занадто вихолостила. З кожною новою сходинкою нагору Лілії Пустовіт від неї чекають дедалі більшого, і фантастика — вона не тільки не схиблює, вона закохує в себе далі.

Хуліганка Гресь

Здається, у своїй другій лінії Victoria Gres Denim дизайнер Вікторія Гресь реалізовує протилежний бік своєї натури, візії дівчини–хуліганки, яка живе в кожній правильній і вишуканій дівчині. Її колекція «Одного разу в Америці» навіяна не так вестернами і ковбоями, як темою американської співачки Джанет Джексон, для шоу якої Вікторія Гресь влітку пошила костюми. Дизайнер вирішила повернути джинсам, які, нагадаю, є основним продуктом цієї лінії, первісного американського вигляду — без стразів, ефектно розідраних колін, вишивки та іншого декору. «В джинсах, як і взагалі в моді, можна носити все — все модно, але, мені здається, більш актуальними будуть джинси з класичною посадкою і трохи розкльошені донизу», — прогнозує Вікторія. Фантазія в такій консервативній справі, як джинси, розгулюється «в верхах» — до джинсів Вікторія Гресь запропонувала актуальні великі коміри і манжети, які гуляють самі по собі, прозорі блузи і гольфи, сорочки в широку чорну смугу, фраки–жилети, піджаки, укорочені до розмірів болеро. Образ доповнюють чорні капелюхи і яскраві краватки — жінка в чоловічому одязі виглядає інколи більш сексуально, ніж у жіночому. Втім сексуальність ця прямолінійна, в стилі брутальної елегантності, кольорова гама, м’яко кажучи, похмура.

Каравай в офісі

Ще один урок змішування дала Ірина Каравай — вона так яскраво зміксувала стиль сафарі з безтурботністю хіпі, семидесяті з вісімдесятими, що при цьо­му примудрилася ні на йоту не відійти від власного стилю. В основі колекції лежать пісочний, білий і чорний кольори, але цей спокій добре розбавлений глибоким фіолетовим, зеленим, червоним. Короткі піджаки–трапеції, легкі парки, прямі сукні з поясом–ремнем на брюки палаццо, двофактурні сукні–сарафани з заниженою талією, повноцінні широкі рукави трохи вище ліктя, всі спідниці, сарафани, сукні поверх лосин плюс капелюхи і чоботи — ультрамодний урбаністичний шик. А з цього конструктора можна скласти і жінку–офіс, і жінку–свято, і жінку–дитину, на що вистачить фантазії.

«Галюциноген» від Громової

Перед UFW ходили чутки, що Ольга Громова, яка навесні здійснила comeback в українську моду, готує щось грандіозне. Зрештою, навіщо ж повертатися тихо? Коли з нового, елегантного і дуже дорогого німецького подіуму спали білі запинали, якими від сторонніх очей закривали приготування до показу, публіка побачила справжні арт–об’єкти художника Івана Цюпки — гігантські гриби з голубою підсвіткою, перевернуту чашку, гігантський стілець. Якщо врахувати, що й запрошення на показ були у вигляді печива–грибочків (без добавок, — прокоментувала Ольга), можна було чекати на розширення свідомості й галюцинацій засобами моди.

«Хітрощів» було багато, а колекція вийшла хорошою — фіолетові, кобальтові, аметистові асиметричні сукні з органзи, тюлі, англійських шовків, яскраві атласні туфлі від Сніжани Нєх і капелюшки були і новаторськими, і красивими. Що рідко буває водночас. Архітектурні принципи в колекції «Диво дивне» переважали над будь–якими іншими — жіноча фігура ніяк не вгадувалася в цих силуетах, здається, постав дівчину, сфотографуй силует — і ось вона, форма нового модерного будинку.

Пошити сукню в Громової вийде тільки в дуже багатих жінок, бо на одну багатошарову сукню, здається, йшов один рулон тканини. Головна фішка цих суконь — враження, що дизайнер поклав 20 полотен шовку і по одному лекалу, але з відступом на 5 сантиметрів, покроїв полотна. Коміри, полочки, спідниці, рукави лягають віялом чітких геометричних ліній. Поєднати моду і сучасне мистецтво Громовій вдалося з розмахом, утім, як зізналася дизайнерка в одному з інтерв’ю, вона має привілей — робити те, що вважає за потрібне саме сьогодні, й не залежати від індустрії. Одноразові шоу, чому ні?

magic supplies