На сьогодні в Україні лишились тільки залишки колишньої могутності СРСР - авіаційної та ракетної промисловості. Починаючи з 2005-го року українська влада не тільки не підтримує авіабудівну галузь, яка залишилося від СРСР і збереглася в Україні генеральним конструктором П.В. Балабуєвим у найважчі 1990-і  роки, а навпаки, разом з керівництвом ДП «Антонов», м’яко кажучи,   не докладає зусиль  щоб її зберегти та розвинути.

Літак Ан-225 з ОК «Буран» в Ля Бурже 1989 рік

 

 

 

 

 

 

 

Більш докладно про реальний стан авіабудівної галузі України, а не те що піарить в ЗМІ на протязі останніх 11 років керівництво ДП «Антонов», автор виклав у статті «Руйнування авіабудівної галузі України» (див. В Гугл), а тут будуть наведені лише деякі конкретні приклади. Щоб розуміти про що йде далі мова прошу спочатку почитати зазначену статтю. Дякую.

Постійно, починаючи з 2005 року  оточенню Президентів, Прем’єр Міністрам, профільним Міністрам, депутатам України надавалась інформація про реальний стан справ та руйнування авіабудівної промисловості – ніякої реакції, в основному піарилися на фоні того, що було створено ще  за часів СРСР або ж бігли до керівництва ДП «Антонов» за «матеріальною допомогою».

Навесні 2014 року автором та  Меренковим С.В.  знову було направлено багато матеріалів про стан авіаційної галузі  особисто в.о. Прем’єр-Міністра Яценюку А.П., депутатам  та опубліковано в ЗМІ. З великими потугами це спрацювало і Ківа Д.С. 26.05.14 року був звільнений посади президента – генерального конструктора, але продовжував платити чиновникам і надалі керувати ДП "Антонов". 1.08.2014 року на посаду в.о. президента ДП «Антонов» урядом був призначений  Меренков С.В., але Ківа Д.С. та налаштовані ним працівники не допустили його на державне підприємство. Згодом шляхом найнятих за кошти ДП «Антонов» юристів, куплених рішень судів  та хабарі Ківа Д.С. повернувся на посаду президента-генерального конструктора.

Зрозумівши що в Уряд звертатися марно автор на початку 2015 року почав «бомбардирувати» Главу Адміністрації Президента України Ложкіна Б.Є.,  керівника фракції БПП в Верховній Раді  Луценка Ю.В. та інших впливових депутатів з проханням доповісти Президенту про кризовий стан авіаційної галузі України.

Відкритий лист

Президенту України  Порошенко П.О.

Шановний пане Президент!

Україні від СРСР залишилась потужня авіаційна галузь, що будувала до 250 літаків (Ан-24, Ан-26, Ан 32, Ан-124, Ту-134, Ан-72, Ан-74 та їх модифікації) щорічно. В скрутні 1990-роки генеральний конструктор Балабуєв П.В. створив авіакомпанію «Руслан» (зараз «Авіалінії Антонов»), яка заробляє кошти на міжнародних ринках вантажних перевезень. За рахунок цих коштів була збережена авіаційна галузь України і створено декілька типів нових літаків: Ан-70, Ан-140, Ан-148 та багато інших досягнень.

Авіаційна галузь України почала стрімко деградувати з 2005 року, відколи на посаду генерального конструктора  був призначений  Ківа Д.С. В останні роки в галузі йде імітація діяльності, нічого нового давно не розробляється, а в ДП «Антонов» іде суцільна  дезінформація керівництва та  громадян України про справжній стан речей. Наприклад в 2010-2013 роках,  як досягнення світового масштабу, Ківа Д.С. разом зі своєю «кришею» Азаровим М.Я. піарили  в ЗМІ підписання  фейкових протоколів про будівництво 100 літаків Ан-140 та 80-и літаків Ан-124 (ще в 2005 році було ясно, що ніхто і не збирається будувати нові літаки ні  Ан-124  ні Ан-70) викатку недоробленого фюзеляжу літака Ан-70, який будували 11 років, показ в Парижі літака Ан-70 збудованого 20 років тому, заміна двигуна на одному дослідному літаку Ан-2 створеному більше 60-років тому назад.

 Кошти, які заробляє за кордоном  створена Балабуевим П.В.  авіакомпанія, а також контракт з НАТО (а це сотні мільйонів доларів за час перебування Ківи Д.С. на посаді) ідуть не на розвиток авіабудування України, а виключно на кармани і хабарі, щоб довше втриматись на «хлібному місці».

Якщо терміново не змінити керівництво ДП «Антонов» та не навести порядок в цій важливій для Україні галузі, то незабаром з нею можна буде попрощатись.

                                                Шановний пане Президент!

Прошу Вас надати мені можливість  доповісти особисто Вам або на РНБО про реальний стан справ в авіаційній галузі України, так як я в 2014 році   надавав матеріали в Уряд, але ніяких змін на краще так і не відбулося. Складається враження, що не Уряд керує ДП «Антонов», а навпаки. Умови конкурсу, який зараз планує провести Уряд на посаду президента ДП «Антонов»,  налаштовані під конкретних чиновників.

Більше про реальний стан авіабудівної галузі див. в Додатку: «Руйнування авіаційної галузі України»-7 сторінок.    З повагою А. Вовнянко,

Згодом автор отримав 2 листи від заступника Глави Адміністрації Президента України Шимківа Д.А. Ось один з них.

Автор  також отримав відповідь від заступника міністра Міністерства економічного розвитку і торгівлі Коржа Р.А., яка, виражаючись медичною термінологією, є  словесна  діарея. Я не буду приводити всю переписку з різними високопосадовцями, включаючи РНБО, так як вона практично однакова – відписки. Пишуть що «що моя хата з краю» і тому направляю ваші листи подалі по інстанціях.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Автор направив повторні  листи.

Главі  Адміністрації Президента України             Б. Є. Ложкіну

Народному депутату  України                                   Ю. В. Луценко

 Шановний  Борис Євгенович!

Шановний  Юрій Віталійович!

В березні цього року я направляв на Вашу адресу  Відкритий лист до Президента України П. О. Порошенка про катастрофічний стан авіабудування України з проханням доповісти про це Президенту. Отримав від  Замісника Глави Адміністрації Президента України  Д. Шимківа  відповіді на мої звернення: №44-01/851 від 1.04.2015 р.  та №44-01/1083  від 15.04 2015 р.. Вибачаюсь, але це відписки, а не відповіді по суті питань з якими я звертався до Президента України  П. О. Порошенка.

Матеріали про катастрофічний стан авіаційної промисловості були мною, а також іншими небайдужими авіаційними спеціалістами,  передані в квітні  2014 року  Прем’єр-Міністру України  А. П. Яценюку, а також в профільне міністерство  Уряду  України  і  26.05. 2014 р. Ківа Д.С. був звільнений з усіх посад. Але він і надалі керував ДП «Антонов», а потім за хабарі   повернувся на    посаду  президента-генерального конструктора.

Фактично авіаційну промисловість в Україні перетворили в майстерню по виготовленню штучних примірників літаків для піару, урочистих показів і парадних реляцій, а ДП «Антонов» у сімейне підприємство (три покоління) Ківи  та «корито» для чиновників.

Тому направляти мої матеріали  в Уряд, де все це знають і приймають як належне, вже навіть не смішно!

Коли ми стояли на Майдані, а потім голосували за Президента України П.О. Порошенка, то ми думали, що в Україні почнуться якісь зміни на краще, а не «гра в футбол» коли піднімаються важливі для держави питання.

Тому я наполягаю, щоб про мої матеріали доповіли Президенту України П. О. Порошенко, так як збереження авіабудування  України  зв’язано з обороноздатністю держави.

Додаток: «Досягнення» Ківи Д.С. на посаді…  на 9 сторінках.

З повагою, А. Вовнянко  

Не думаю що мої листи показали Президенту України, але в травні 2015 року Ківа Д.С. був звільнений з посади президента ДП «Антонов», а на посаду в.о. президента був призначений депутат від БПП Гвоздєв М.О., який не має ніякого відношення до авіабудування, а був автодилером. Він набрав собі в команду  таких же торгівців автомобілями та виробника одноразового посуду, залишивши на своїх місцях стару команду, яку очолює генеральний конструктор  Ківа Д.С., замість  того щоб створити нову  дієву та ефективну команду з спеціалістів авіабудування. Я точно не знаю але думаю, що Ківу Д.С. залишили на посаді по 2-х причинах: по-перше нова команда, образно виражаючись, не знає що таке літаки і з якого «боку до них підходити»?», а по-друге, і це саме головне,  Ківа Д.С. входить в раду директорів СП «Руслан Інтернешнл» в Великобританії і контролює там фінансові потоки авіакомпанії та схеми по їх виведенню. Я спілкувався і пробував надавати поради  Гвоздеву М. О., але як то кажуть, «як горохом об стіну». Він  продовжує політику  піару свого папєрєдніка та розповідає в ЗМІ про майбутні багатомільярдні замовлення на українські літаки (див. в Гугл «Авіабудування України – імітація продовжується»).

Багато  разів об’являли конкурс на посаду президента ДП «Антонов» та його так і не провели кваліфіковано. Як зазвичай один раз провели імітацію та на цьому і завершили. На жаль в більшості високопосадовців і громадян дуже коротка пам'ять і відсутня спроможність мислити і аналізувати. В чому це виражається. Папєрєднікі (Азаров з Ківою) багато разів підписували купу протоколів і обіцяли побудувати сотні літаків Ан-140, Ан-148, Ан-158, Ан-70, Ан-124 (насправді ніхто і не збирався їх будувати) на десятки мільярдів доларів і все це закінчилося повним  пшиком.  Нинішні (Гвоздєв і Ківа) також йдуть протореним шляхом і обіцяють теж саме - побудувати десятки  літаків Ан-132 і Ан-178 на мільярди доларів і всі українські ЗМІ друкують цю нісенітницю навіть не перевіряючи, а що з того що було обіцяно раніше виконано  або чи хоч  раз показали журналістам реальні контракти. Серійного виробництва літаків в Україні не має і не передбачається. Мабуть наступники вже нічого не будуть обіцяти, бо ніякого авіабудування  в цій державі не залишиться.

Наприклад, зараз піарять літак Ан-132  і кажуть, що там не буде нічого російського, видаючи це як велику перемогу України (див. С. Березенко «Законопроекти для підтримки «Антонов»). Насправді там мало чого буде і українського, так як майже всі  матеріали, двигуни, гвинти і багато обладнання, пілотажного і навігаційного комплексів для Ан-132 в Україні не виробляється.

 

 

 

 

 

 

 

 

Цей літак являється модифікацією застарілих літаків Ан-26 та Ан-32 (замінюються двигуни та обладнання) та видається як нова розробка. Спочатку розповідали, що ринок для такого класу літаків сягає  900 єкз., але після того як я вказав що це неправда цифру зменшили до 200 єкз. Але ж  на ринку є і більш досконалі конкуренти та ще й з більшими розмірами вантажної кабіни, що є важливою характеристикою для транспортних літаків.  При цьому розповідають що вже черги стоять за Ан-132. Єдине реальне що є так це угода підписана з Саудівською Аравією. Звичайно що можна тільки побажати удачі цьому проекту, бо більш нічого реального на горизонті не передбачається.
Головний актив ДП «Антонов», як я вже писав раніше, це авіакомпанія «Авіалінії Антонов» яка працює за кордоном і заробляє валюту, а також старі літаки створені за часів СРСР яким  за гроші подовжують ресурси  та проводять модернізацію.  Оскільки зараз  ДП «Антонов» керують, м’яко кажучи, непрофесіонали, то наліт літаків Ан-124-100 значно зменшився, а єдиний політ в 2016 році літака Ан-225 виробленого ще за часів  СРСР (див. в Гугл Вовнянко, «Історія створення літака Ан-225»)  висвітлюється керівництвом ДП «Антонов» в ЗМІ як величезне досягнення авіабудування УкраЇни.  
Ось приклад рівня нинішнього керівництва ДП «Антонов»
«ГП "Антонов" рассматривает возможность запуска серийного производства самолета Ан-225 "Мрія".  Стоимость  создания второго экземпляра и запуск серийного производства машины оценивается в 3 – 4 млрд долларов. Об этом  интервью ЛІГА.net сообщил первый вице-президент компании "Антонов" А. Коцюба... Вероятный заказчик Китай.
Больше читайте здесь: http://zn.ua/UKRAINE/kb-antonov-rassmatrivaet-vozmozhnost-zapuska-seriynogo-proizvodstva-samoleta-mriya-214735_.html.». Оскільки я займався створенням літака Ан-225  то с точки зору здорового глузду запевняю: по-перше  зараз ДП «Антонов» доведено до такого стану, що не в змозі навіть добудувати 2-й літак, а не те що серійно його будувати; по друге  навіщо потрібний 2-й літак, якщо перший літає один раз в півроку; по-третє без участі Росії добудувати цей літак неможливо і т.п..   Декілька років тому Ківа Д.С. піарив таке ж саме, тільки нібито замовниками були росіяни. Але а ні росіяни, а тим паче китайці,  навіть  не знають про ці фейки  старого і нового керівництва ДП «Антонов». На основі цієї лабуди Президент України дає доручення порахувати скільки коштує добудувати ще 1 літак Ан-225 і 1 Ан-70.  Так  з точки зору керівництва «ДП «Антонов» це дуже шикарна можливість ще багато років будувати 2-й літак, «пиляти» кошти та піаритися.  В високорозвинених та багатих країнах не Президенти диктують які потрібно робити літаки, а Замовники та економіка. А. Коцюба договорився до того, що це Україна розробила найкращі в світі літаки А-124 та Ан-225. Складається таке враження, що нова команда мало того що не розуміє як вони створювалися, так ще й хоче «примазатись» до слави цих видатних літаків. Дам коротеньке пояснення для тих хто хоче розібратися. Такого класу літаки, як С5А, а через 15 років   Ан-124, могли розробити тільки 2 країни в світі США і СРСР (зараз Євросоюз, тільки в світі немає потреби). Ці стратегічні військово-транспортні літаки були часткою глобального протистояння вказаних держав. В розробці літака Ан-124 приймали участь: Замовник - МО СРСР, десятки інститутів, як от ЦНІІ 30, ЦАГІ, ЦІАМ, ЛДІ, НІАТ, ВІАМ, ВІЛС і др., розробники пілотажного комплексу МІЕА, розробник навігаційного комплексу, РЛС і БАСК НПО «Ленінець» (це все зараз російські фірми) і ще сотні всіляких великих і малих підприємств і заводів. Наприклад, я в той час приймав участь в  розробці матеріалів для планера (див. в Гугл «Применение прессованных панелей и разработка новых сплавов для самолетов Ан-124 и Ан-225» це продовження статті «История создания самолета Ан-225»). Якщо Ви її прочитаєте, то зрозумієте що це тільки маленька частка у розробці літака. А Україна – це тільки частина  вершини айсбергу  у створенні літаків  Ан-124 і Ан-225, решта Росія і  Узбекистан ( виготовляв крила для вказаних літаків).
Але на цьому відсутність мислення високопосадовців не закінчується. Так  рекламують, що "Антонов" получил заказ от ВСУ на разработку боевого самолета, - Генштаб. Я вже на протязі 2-х років пишу, що Україні потрібні  бойові беспілотники. Не тільки високорозвинені країни давно будуть такі безпілотники, а навіть країни які не мають авіаційної промисловості і країни третього світу створюють і постачають військовим бойові безпілотники – це техніка 21 століття. І тільки в Україні мислять категоріями 20-го століття. По-перше, абсолютно нема досвіду створення бойових літаків  (ДП «Антонов» на сьогодні  не може навіть створити  якісний транспортний літак який би мав гарантовані замовлення) і по-друге створення бойового літака на порядок дорожче, чим створення безпілотника і ціна його також буде значно вища, а тому це просто викидання державніх коштів на смітник .  Та й збити літак з з ПЗРК, як ми бачили на Донбасі, значно легче, так як він більший за розмірами і менш маневрений чим беспілотник.  І ще, для того  щоб створити якісний продукт у Замовника потрібно, щоб були висококваліфіковані спеціалісти, які б написали ТТЗ та провели випробування, а всі військові інститути, які цим займалися, лишилися в Підмосков’ї.
На сьогодні в державі втрачена ідеологія і стратегія збереження та розвитку авіабудування. Галуззю керують люди які не мають ніякого відношення до створення літаків, знань, вміння і досвіду. Нове + старе керівництво ДП «Антонов» посилює технологічну відсталість і тільки продовжує агонію галузі. Єдине на що вони здатні, це не створювати сучасні нові літаки які потрібні на ринку і  серійно їх будувати та продавати, а серійно виробляти фейкову інформацію в ЗМІ  для маргиналів всіх рівнів які не вміють думати. Вони мабуть не розуміють, що таким чином підставляють Президента України, який на підставі інформації що йому надають ці «авіаційні спеціалісти»  робить заяви в ЗМІ та надає розрядження. Через  деякий час  всі побачать, що ніякого прориву в авіабудівній галузі не сталося і, можливо,   журналісти і громадяни України спитають у керівництва ДП «Антонов» і влади - «Хлопці, а де ж ваші обіцяні мільярди і десятки побудованих літаків?».
Для збереження та розвитку авіабудівної галузі потрібна нова команда, в першу чергу з професіоналів в галузі авіабудування (нинішні  за 11 років показали повну професійну непридатність), а також серійного виробництва, маркетингу, лізінгу  і др..   Ой, вибачаюсь, це я замріявся, бо в Україні зовсім інші критерії при призначенні на посади..

В травні цього року  сталося декілька знакових дат для авіабудування України.
70 років з дня заснування Дослідного Конструкторського Бюро, яким керував видатний конструктор і вчений  О.К. Антонов. Під його керівництвом було створено десятки типів літаків світового рівняі і їх модифікацій починаючи від літака Ан-2 і закінчуючи літаком Ан-124.
85 років з дня народження видатного менеджера і конструктора П.В. Балабуєва, який в скрутні 1990-і роки зберіг і розвинув авіабудування України - були створені літаки Ан-225, Ан-70, Ан-38, Ан-140, Ан-148, нові  модифікації Ан-124-100, впроваджені цифрові технології, створена авіакомпанія «Руслан», продана ліцензія на виробництво літака Ан-140 в Іран  і  багато іншого.
11 років перебування на посаді генерального конструктора (5 років перебував на посаді президента) ДП «Антонов» Ківи Д.С. – видатного  академіка в області дезінформації, імітації, підписання всіляких меморандумів і протоколів  і т.п..     «Досягнення»:
- розроблено українське ноу-хау по створенню нових літаків - це коли модифікаціям старих літаків присвоюється нова назва: Ан-148 - Ан-158;  Ан-26,32 – Ан-132; Ан-70 – Ан-188 (останній фейк) і т.д..  Боїнг як створив декілька десятиліть назад В-737 і В-747 так вони називаються і сьогодні, змінюються тільки приставки. Наприклад новітній В-747-8 на 99% відрізняється від свого пращура В-747, але ніхто не дав йому нову назву. Мабуть тому літаки Боїнг і експлуатують по всьому світу, включаючи Україну;
- нові літаки українського виробництва не купляються і не експлуатуються українськими авіакомпаніями і  навіть 2 літаки Ан-148 які перебували в лізінгу були повернуті назад в ДП «Антонов»;
- не створені дієві служби маркетингу та продажу (мабуть тому що не збиралися щось серійно будувати), а штучні продажі нових літаків виконувалися через посередників;
- практично втрачені всі ринки збуту і нова команда зараз пробує їх знайти;
- відсутнє серійне виробництво нових літаків в Україні, а авіабудівна галузь перетворена на майстерню по штучному виготовленню літаків для піару і збереження на «хлібній посаді»;
- літаки Ан-140 і Ан-74, які мали хороші перспективи завоювання ринку кинуті напризволяще - вони не модернізувалися, не створювали нові варіанти (транспортний Ан-140Т) і не просувалися на ринки. Харківський авіазавод який їх виробляв сьогодні практично банкрут;
-  «нові» літаки Ан-178 та Ан-132 які розробляються  не за ринковими правилами, а за словами відомої пісні «я его слепила из того что было» мають дуже  туманні перспективи. Так на літак Ан-178, який розробляється ще з 2010 року, і досі не має гарантованих замовлень і контрактів, за винятком декількох екземплярів. Навіть МО України відмовилось від нього;
- єдиний розроблений за 11 років літак Ан-158 (модифікація Ан-148 з подовженим фюзеляжем) який мав високий потенціал, так і не став успішним, так як професійно  не займалися його просуванням на ринки, створенням сервісної підтримки і поставки запчастин за світовими стандартами.
1 рік перебування на посаді в.о. президента ДП «Антонов» М.О. Гвоздева. Занепад галузі продовжується, йде добровільно-примусове звільнення пенсіонерів - носіїв знань створення літаків марки «Ан». Серійного виробництва літаків в Україні не має і не передбачується. Ведуться пошуки нових замовників і ринків продажу, але за відсутністю конкурентноспроможних літаків, їх серійного виробництва і сервісної підтримки (папєрєднік за 11 років розтринькав все), крім підписання купи меморандумів і протоколів та піару в українських ЗМІ, далі діло не просувається. При цьому розповідають що українські літаки будуть будуватися в Азейбарджані, в Індії, Саудівській Аравії і др.., а що будуть будувати в Україні не говорять.
Травень 2016 р.
Вовнянко А.Г. керівник підрозділу по створенню нових сплавів і полуфабрикатів для літака Ан-124 (1976-1982 р.р.), провідний конструктор в службі літака Ан-70 (1982-1985), керівник служби провідних конструкторів по літаку Ан-225 «Мрія» (1985-1989), зам. головного конструктора по літаках Ан-218, Ан-124, Ан-124-100, Ан-225, Ан-325 та їх модифікаціях, а також  авіаційно-космічних системах (1989-2005), к.т.н.

P.S. В червні 2016 року  була створена «Українська авіабудівна корпорація», куди ввійшли, крім авіабудівників, також деякі розробники обладнання і др.  і  заявляють, що така структура у Боїнга і т.д.. Запевняю, що такого «вінігрета» немає  в світі. Так було за часів СРСР, коли в склад Міністерства авіаційної промисловості  входили майже всі, хто був причетний до створення літаків: десятки  ДКБ, інститутів і сотні заводів. Але це була галузь друга в світі після США (а може й перша по кількості побудованих літаків, тому що брали кількістю, а не якістю) і працювала вона як швейцарський годинник, тому що був жорсткий відбір кадрів на всіх рівнях, не те що зараз. До цього, ще в 2005 році,  створили Концерн «Антонов» куди входили  всі авіабудівні підприємства (так зроблено в Росії і в Китаї і вони показали високу  ефективність (хоч і з великими фінансовими витратами в Росії), тому що влада там серйозно займається цією важливою галуззю). А результат діяльності в Україні на протязі 10 років від такого об”єднання виявився нульовим якщо не мінусовим. Чиновники в Уряді, які останні 10 років керували авіабудуванням, ніякого відношення до авіації  ніколи не мали, перебували на своїх посадах 1-2 роки, а тому думали тільки що можна взяти…. Так що це просто ходіння по спіралі, тільки не вверх, а вниз! Призначили головою ради  корпорації Гвоздева М.О., а на його місце поставили А. Коцюбу. Вище було вказано, що представляють з себе ці новітні «авіаційні менеджери». Як говориться в відомому вислові – «якщо діла йдуть погано, то треба не ліжка в борделі переставлять, а  ….  мінять». І що об”єднувати? Харківський авіазавод практично банкрут, 410-й завод займався ремонтом,  в основному, Ан-24, Ан-26, Ан-32 і ці старі літаки вже зійшли нанівець і тільки ДП «Антонов», дякуючи що раніше ним керували видатні конструктори і менеджери  О.К. Антонов і П.В. Балабуєв, які  створили такі чудові літаки і авіакомпанію, тупо проїдає цей матеріальний і інтелектуальний багаж.