Автор: Наталя ДРУЖБЛЯК

Інститут хвороб цивілізації закликає жінок… відмовитись від бюстгальтерів
Виробники жіночих виробів запевняють: зв’язку між раком молочних залоз і носінням бюстгальтерів немає. Лікарі-мамологи не такі однозначні.

Фахівці Інституту хвороб цивілізації (Гаваї) переконують: якщо жінка одягає бюстгальтер на роботу, ризикує у 20 разів більше, ніж жінка, яка нехтує офісним дрес-кодом. І демонструють показники захворюваності в африканських та азійських країнах. Порівняння з європейськими країнами, Канадою, США і Латинською Америкою – не на користь західної цивілізації.

«У ділянці грудей, переважно у пахвовій западині, зосереджена велика кількість лімфатичних вузлів і судин, – пояснюють вчені. – Бюстгальтер перетискає делікатну зону».

Найгірший варіант – бюстгальтер «на кісточках» на розмір менший. Коли «шлейки і «кісточки» врізаються в шкіру, тканина перетискає грудну клітку, важко дихати.

У зоні декольте шкіра – найніжніша. При тривалому контакті з твердим каркасом ліфчика на тілі з’являються неестетичні червоні смужки – перше попередження. Порушується процес обміну речовин, шкіра стає сухою. З’являються вогнища запалень – чергова стадія локального руйнування тканин. Завершальний «акорд» - утворення трофічних виразок.

«Коли бюстгальтер тисне на верхню частину грудей і пахвову зону, лімфа перетікає від молочної залози до пахв. Процес циркулювання рідини порушується. Під час менструації у міжклітинних просторах молочної залози з’являється додаткова кількість рідини. Під тиском у грудях змінюється фізіологічний баланс: порушується живлення, перенесення кисню, виведення токсичних речовин та продуктів обміну. Якщо самокатування триває кілька місяців, у жінки розвивається дифузна мастопатія. Рак – на черзі», - переконують дослідники.

«Щільні бюстгальтери з металевими каркасами носити не варто. Коли травмується молочна залоза, з’являється гематома. Ушкоджуються кровоносні судини, скупчується кров. Може спричинити появу пухлини – доброякісної або злоякісної», - каже Ігор Курій, завідувач поліклінічного відділення Львівського онкологічного регіонального лікувально-діагностичного центру.

Завідуючий відділенням пухлин грудної залози Національного інституту раку Іван Смоланка вважає: результати «дослідження» гавайських вчених – гіпотеза. «Тісний бюстгальтер може шкіру натерти. Але рак спровокувати?! Не вірю. Але ліфчик на розмір менший лише «чокнуті» носять».

Як правильно вибрати бюстгальтер:

не повинен врізатися в шкіру, «лягати» складками під пахвами і поперек грудей;

чашечки бюстгальтера не повинні здавлювати груди, а щільно їх облягати. Розмір, фасон, довжина лямок – важливіші за колір і красу мережива;

перетискає судини? Важко дихати? Складно підняти руки? Знімайте негайно!

не купуйте бюстгальтер, розраховуючи схуднути «найближчим часом». Скинете вагу, тоді й купите новий;

якщо звичний розмір підтискає, придбайте бюстгальтер на розмір більший. Іноді достатньо обрати округлішу чашку;

зніміть ліф. На шкірі не повинні залишатись вм’ятини;

краще надавати перевагу широким бретелям – тонкі врізаються в тіло і погано підтримують груди великого розміру.

Довідка «ВЗ»

Перший прототип бюстгальтера – строфіум – вигадали давні греки. Виготовляли зі шкіри. Нагадував кінську збрую, але добре підтримував груди. У середні віки роль бюстгальтера виконував корсет, який приховував округлі жіночі форми. В епоху Французької революції повернулись до античності. Напівпрозорі сукні доповнював пояс під грудьми. Невдовзі корсети повернулись у щоденний вжиток. Світські дами не приховували своїх принад - виставляли напоказ. У 1887 році в Англії було запатентовано «пристрій для покращення форми грудей», і на вигляд, і на дотик схожий на два чайні ситечка. У 1889 році відома паризька модистка випускає «ліф для грудей», а лікар Гош Саро з Медичної академії – корисний «тримач грудей». Конвеєрне виробництво бюстгальтерів почалось у США, в 1915 році.

Автор: Наталя ДРУЖБЛЯК
Джерело: Високий Замок  www.wz.lviv.ua