Автор: Наталія Кaц

Варикозне розширення вен - захворювання, що проявляється значним розширенням просвіту вен, збільшенням їх довжини, зміною форми з утворенням звивин і вузлів.

Найчастіше уражаються вени нижніх кінцівок, в першу чергу підшкірні вени гомілки, прямої кишки, а також вени сім'яного канатика. Сприяючим моментом розвитку варикозного розширення вен є вроджена слабкість венозної стінки, безпосередньою причиною - умови, що утруднюють відтік крові з нижніх кінцівок у вени тазу, наприклад: тривале стояння, пов'язане з особливостями професії (перукарі, кухарі та ін); здавлене тазових вен вагітною маткою або пухлиною; непрохідність глибоких вен стегна після перенесеного тромбофлебіту. Жінки хворіють частіше.

У міру переповнення і розтягування вен просвіт їх збільшується, виникає недостатність венозних клапанів, що ще більше підсилює застій крові і прискорює подальше розтягування вени в ширину та довжину. Порушення кровотоку в розширених венах часто призводить до тромбозу. У тромбах може відкластися вапно, тоді утворюються так звані ються камені - флеболіти, які добре прощупуються під шкірою.

Постійна застій крові призводить до набряку кінцівки і порушення харчування тканин. Шкіра витончується, легко піддається пошкодженням. Великий вузол зміненої вени може розкритися через тонку шкіру, виникає рясна кровотеча. Порушення харчування тканин з часом призводить до утворення  варикозних виразок гомілки, що ніяк не можна загоїти. Ці виразки служать вхідними воротами інфекції, тому захворювання нерідко ускладнюється тромбофлебітом. При хронічних варикозних виразках і повторних тромбофлебітах на шкірі гомілки зазвичай з'являється коричнева або темно-бура пігментація.

Варикозне розширення вен гомілки викликає відчуття тяжкості, ломоти, болю у нозі, які, на відміну від болів при облітеруючому ендартеріїті, виникають не при ходьбі, а при довгому стоянні. Болі посилюються до вечора, а за ніч минають. При задавненому захворюванні варикозне розширення вен супроводжується великим набряком кінцівки і виразками, робить ходьбу важкою і навіть неможливою.

Лікування

Консервативні способи застосовують у початкових стадіях захворювання, а при важких формах - в порядку підготовки до операції або у випадках, якщо операція протипоказана з певних причин(наприклад, у похилому віці хворого). У початкових стадіях варикозного розширення вен гомілки корисно бинтування еластичним бинтом, що здавлює підшкірні вени.

Бинт накладають вранці, в ліжку, на злегка підняту ногу, поставивши стопу під прямим кутом. Бинтування починають від основи пальців і доводять до коліна, залишаючи п'яту відкритою (інакше бинт зіб'ється при ходьбі). Бинтувати потрібно, рівномірно і туго натягуючи бинт, крім першого і останнього обороту (туру). Западини з боків ахиллова сухожилля і під щиколотки заповнюють ватою. Поверх бинта надягають звичайні панчохи.

Простіше і зручніше носіння еластичних (гумових) панчіх, але вони повинні точно підходити за розміром кінцівки. Розмір визначається за знятими лікарем-ортопедом мірками. Носіння еластичного бинта або панчіх неприпустимо, якщо одночасно з варикозним розширенням вен є і ураження артерій кінцівок. Тому, перш ніж призначити їх, необхідно перевірити, пульсує чи артерія на тилі стопи.

Крім носіння еластичного бинта (панчохи), хворому треба кілька разів на день на 10-15 хв. прилягти, поклавши на подушку ногу, чи хоча б посидіти, хвору ногу поклавши на стілець.

Консервативне лікування в порядку підготовки до операції проводять при наявності варикозної виразки з метою домогтися її загоєння, оскільки при виразці оперувати не можна (небезпека інфекції!). Часто для цього достатньо укласти хворого в ліжко на 1-2 тижні з піднятою на подушках ногою; на виразку накладають пов'язки з маззю Вишневського або з синтоміциновою емульсією.

Якщо цього недостатньо, то для загоєння виразки, з успіхом можна застосовувати цинк-желатинову пов'язку з бинтів, просочених пастою такого складу: Zinci oxydati, Gelatini аа 20,0, Aquae fontanae, Glycerini aa 80,0.

Пасту, що має в холодному стані вигляд щільного желе, підігрівають на водяній бані до консистенції рідкої сметани. Підняту ногу бинтують по шкірі (без вати) марлевим бинтом, густо змащуючи кожен шар його пастою за допомогою великої кисті (перевірити на власній шкірі, чи не занадто гаряча паста!).

Пов'язку накладають до коліна в 10 - 12 шарів бинта і ретельно моделюють. Після застигання вона створює рівномірний еластичний тиск, і виразки під нею нерідко добре загоюються. Цинк-желатинову пов'язку доцільно застосовувати й у тих хворих, яким радикальне лікування протипоказане взагалі. Міняти пов'язку потрібно 1 раз на місяць. 

Показанням  до хірургічного лікування варикозного розширення вен служить розвинута недостатність венозних клапанів. Їх стан визначають пробою Троянова - Тренделенбурга. У повному обсязі, з накладенням гумового джгута, ця проба проводиться лікарем. У спрощеному варіанті вона може бути виконана середнім медпрацівником наступним чином.

Уклавши хворого на спину, піднімають ногу і погладжуванням від стопи до стегна спорожняти розширені вени. Потім біля основи стегна притискають підшкірну вену пальцями, просять хворого встати, після чого припиняють притиснення. Якщо вени одразу наповнюються кров'ю зверху вниз, значить, є недостатність клапанів. Повільне наповнення вен знизу вгору вказує на відсутність недостатності клапанів. 

Хірургічне лікування варикозного розширення вен може бути безкровним і кривавим. Безкровний, ін'єкційний, або склерозуючий, метод малоефективний, і він полягає в ін'єкції в розширену вену речовин, що викликають облітерацію (запустіння) судини. Частіше для цієї мети користувалися варікоцідом. Для ін'єкції застосовують тонку голку та шприц ємністю 2 мл. Ін'єкції здійснюють пунктирним вколюванням по 2-3 вузла через 3-6 днів. Після введення препарату накладають еластичний бинт.

Криваві методи полягають у видаленні варикозних вен. Найбільш радикальний спосіб Маделунга - висічення всієї системи розширених вен (від початку стегна до щиколотки), але він дуже травматичний.

Найчастіше застосовують спосіб Бабкокка (комбінований), при якому спочатку роблять перев'язку підколінної вени стегна у місці її впадання в глибоку стегнову вену (операція Тренделенбурга - Троянова), а потім проводять наступну операцію: через невеликий розріз на стегні вену перетинають і в дистальний її кінець вводять довгий зонд з товстої м'якого дроту з розширенням у вигляді оливи на кінці. Потім його проводять на гомілку, намагаючись досягти щиколотки. Через невеликий розріз над нижнім кінцем інструменту вену оголюють, перетинають і прив'язують до кінця зонда; тягнучи за зонд, витягують всю вену. Решта вузли видаляють з окремих розрізів. В післяопераційному періоді хворому дозволяють потрохи вставати (з 4-го дня після операції) неодмінно з накладеним еластичним бинтом, носіння якого обов'язкове протягом 6 міс.

Як склерозуючі, так і криваві операції розраховані на те, щоб повністю направити відтік крові через глибокі вени, які мало піддаються варикозному розширенні. Якщо глибокі вени не функціонують (наприклад, після глибокого тромбофлебіту), операція протипоказана.

Варикозне розширення вен у вагітних

У вагітних жінок може швидко розвинутися значне варикозне розширення вен нижньої кінцівки, іноді разом з гемороєм або з розширенням вен зовнішніх статевих органів. При початкових ступенях розширення, воно може зникнути після пологів, але відновлюється при повторних вагітностях, щоразу в більш важкого ступеня.

Профілактика 

Корисні прогулянки, плавання, фізичні вправи. Слід уникати тривалого стояння. Носіння круглих підв'язок протипоказано. При вираженому варикозному розширенні вен рекомендують переведення вагітної на більш легку роботу, раннє скерування в пологовий будинок.

Автор: Наталія Кaц
Джерело: www.fitoterapia.ucoz.ua

Фото: WikiMedia Commons