Українці їдять помідори з геном камбали і хліб із скорпіонів?

Україну відвідав відомий канадський фермер Персі Шмайзер, знаний у світі за його опір поширенню геномодифікованих організмів, лауреат Альтернативної Нобелівської премії. Незважаючи на те, що Канада й Америка є найбільшими у світі лобістами ГМО, не всі мешканці цих країн підтримують таку політику. Шмайзер розповів про наслідки неконтрольованого обігу ГМО в Канаді й закликав українців обережно ставитися до такої продукції. Отже, УНІАН вирішив ще раз звернутися до теми ГМ-продуктів і з'ясувати, чому досі в Україні не сформовано державної політики у сфері геномодифікованих організмів.

Метод створення генетично модифікованих організмів (ГМО) полягає у зміні генної структури рослин таким чином, що вони набувають нових властивостей. Наприклад, стають менш вразливими щодо шкідників чи хвороб. У багатьох випадках відбувається схрещування рослинних сортів з тваринними породами. Приміром, для створення сорту пшениці, стійкої до засухи, використовують ген скорпіона, а щоб помідори чи вишні набули морозостійкости, їм уводять ген камбали. Печінка щура виробляє багато вітаміну С, тому щурячий ген уживлено в шпинат, щоб у ньому більше продукувалося цього корисного вітаміну. І ніхто не може передбачити напевне, як поведеться пересаджений у іншу культуру ген.

У липні 2008 року одна із соціологічних компаній провела загальнонаціональне телефонне опитування, результати якого показали, що майже 90% українців вважають генетично модифіковані продукти небезпечними для свого здоров'я. 5% респондентів повідомили, що не чули про такі продукти. І лише близько 3% відповіли, що не вважають ГМ-продукти небезпечними. Отже, до словосполучення "геномодифікований" українці ставляться з острахом. Але, самі того не знаючи, часто вживають трансгенні компоненти разом із популярними напоями, шоколадками, йогуртами й ковбасами.

- Генетично модифіковані інгредієнти трапляються в усіх продуктах, які містять соєвий білок, а це і молочні продукти, і кондитерські вироби, і дитяче харчування, і ковбаси, - розповідає УНІАН доцент кафедри біохімії та екології харчових виробництв Національного університету харчових технологій, кандидат біологічних наук Олексій Ситник. - ГМО містять ті продукти, де є кукурудзяний крохмаль. Картопляний крохмаль може походити з генетично модифікованої картоплі. Соєвий лецитин має трансгенне походження.

- Дивна річ, наш томатний сік має генетично модифікований крохмаль. Мені зовсім незрозуміло, чому його туди додають? - дивується директор Інституту екології людини Михайло Курик. - Усе це позначається на розумовій діяльності, призводить до виродження людини, виродження нації.

Достеменно невідомо, до яких наслідків може призвести ГМО і яким чином ГМ-продукція може вплинути на здоров'я людини. Науковий світ досі не може дійти єдиного висновку.

Українські науковці діляться з УНІАН власним досвідом.

Олексій Ситник, доцент кафедри біохімії та екології харчових виробництв Національного університету харчових технологій, кандидат біологічних наук:

- Є достовірні дані про токсичність деяких ліній кукурудзи, сої, картоплі. Інша річ, зараз спостерігається тенденція замовчування таких даних. Тільки-но з'являються результати незалежного дослідження, одразу йдуть спростування з боку комісії, підконтрольної біотехнологічним компаніям, яким це невигідно. А таких результатів достатньо - було проведено понад 30 досліджень.

Є три групи ризиків: харчові, агротехнічні та біологічні. Харчові - коли модифікуються певні групи рослин певними трансгенами. Ці гени часто виглядають як синтез токсичних речовин (наприклад лектини, які негативно діють на комах). Вони зазвичай спрямовані проти шкідників. Такі речовини апріорі є токсинами. Ці трансгенні токсини можуть бути в підвищених концентраціях, які є шкідливими для організму людини. Ідеться про токсичність і алергенність деяких трансгенних білків, якими модифікуються трансгенні рослини - кукурудза чи, скажімо, соя.

Агротехнічні ризики. Трансгенні лінії можуть перезапилюватися з немодифікованими сортами, внаслідок чого з'являються малоцінні, а інколи зовсім шкідливі рослини. Адже посіви знаходяться на недостатній відстані, щоб унеможливити таке перезапилення. Наприклад, відомий випадок, коли трансгенний ріпак із гірчицею перетворився на бур'ян, який вивести практично неможливо. Йде витіснення трансгенними формами природних форм - трансгенна популяція в природі.

Біологічні ризики можуть трапитися через взаємодію між генами. Адже ніхто не знає, чи після штучно вживленого гену не підуть якісь мутації, дестабілізація геному. Був величезний скандал, пов'язаний із французькою програмою з генної терапії, коли на лейкоз захворіло кілька дітей, які були добровольцями в цій програмі. Генетична конструкція, яка вбудовувалася в геном людини, несла вірусний ген, який підсилює ефект даного гену і може підсилити ефект сусіднього гену. Вбудовувалася ця конструкція у дітей біля так званого протионкогену. А цей ген може перетворитися на онкоген, тобто запустити злоякісне переродження клітини і - як наслідок - онкологічний процес.

В одному з інтерв'ю УНІАН доктор біологічних наук, головний науковий співробітник лабораторії імунології Інституту проблем патології Національно медичного університету ім. О. Богомольця Катерина Гаркава розповідала про дослідження ГМО.

- У 1998 році британський учений нерозважливо оголосив по телебаченню про незворотні зміни в організмі щурів, що харчувалися генетично модифікованою картоплею. На нього розпочалися гоніння, згодом звільнили з роботи. 2007 року російський вчений Ірина Єрмакова, що проводила на щурах серію експериментів (які їй не дали закінчити), заявила про тиск на неї та інститут, у якому працює, з боку лобістів ГМО. За її словами, у Російську академію наук звернулися два академіки з вимогою зупинити дослідження, аргументувавши вимогу тим, що на російський ринок іде великий потік трансгенних продуктів, тому не треба "збуджувати" людей.

Серії експериментів довели, що в щурів, яких годували ГМ-соєю, понад 59% потомства загинули протягом трьох тижнів, а значна частина живих виявилася удвічі меншими за розмірами та масою тіла, вони були ослаблені та недорозвинені, згодом не давали потомства. При дослідженні внутрішніх органів виявили патологічні зміни в печінці - вона була як решето та в сіменниках. Єрмакова зізнається, що й сама не очікувала на такі жахливі результати.

Агроном з Інституту картоплярства розповідала про ГМ-картоплю, яка через місяць зберігання перетворилася на жовто-коричневу рідину, схожу на розплавлену пластмасу.

Персі Шмайзер розповідає про ситуацію з ГМО в Канаді:

- У 1996 році уряд Канади дозволив використовувати чотири культури з геномодифікованими організмами: соя, рапс, кукурудза, бавовна. Тоді виробникам сільськогосподарської продукції казали, що це дасть змогу підвищити врожайність, зменшити використання хімічних засобів і отримати більш поживні плоди. Цього не сталося. Після першого року ми побачили, що врожайність знизилася і довелося використовувати у 3-5 разів більше хімічних засобів захисту.

У ті часи використання ГМ-продуктів було дозволено в трьох країнах: Канаді, США й Аргентині. На сьогодні 92% усіх ГМО виробляється в цих трьох країнах. Ми бачимо негативні наслідки впровадження цих модифікованих рослин. Один із найшкідливіших - негативний вплив на аграрне виробництво, довкілля і стан здоров'я. Через перехресне запилювання і через те, що насіння переносилося вітром, фермери, які вели своє господарство на основі органічного агровиробництва і традиційних методів, стикнулися з тим, що всі їхні поля були зараженні цим ГМ-насінням. Люди втрачають можливість обирати.

Зараз у Канаді не залишилося чистих форм сої і рапсу, всі вони генетично модифіковані.

У Канаді ГМО не регулюються законодавчо, не маркують ГМ-продукти. Але народ дуже серйозно налаштований. Ми маємо право знати, що ми їмо і чим годуємо своїх дітей і внуків. Канадський народ зараз вимагає обов'язкового маркування продукції ГМО. За попередніми оцінками, 65 видів харчових продуктів, які споживаються в Канаді, тією чи іншою мірою містять ГМО.

Зараз у Канаді і США вчені занепокоєні тим, що вони втрачають свободу дослідницької роботи, публікації результатів своїх досліджень. Це має місце тому, що ці дослідницькі заходи фінансуються переважно виробничими компаніями, які використовують результати дослідження на свою користь та не фінансують дослідження, які потенційно могли б дати негативні результати щодо їхньої продукції. Аби мати змогу проводити незалежні дослідження, вчені вимагають достатнього фінансування від уряду.

Результати досліджень однієї канадської жінки-вченої приголомшують: активність сперми у підлітків і молодих людей порівняно з минулими роками впала на 50%. Цей результат вона пов'язує зі споживанням нацією ГМО.

Проте полиці українських супермаркетів завалені харчовою продукцією з вмістом ГМО. І головне, що українці, на відміну від європейців, про це не знають. Українська влада чомусь не зацікавлена у маркуванні ГМ-продукції. Щоправда, у постанові Кабміну від 1 серпня 2007 року зазначено, що "ввезення та реалізація харчових продуктів, що містять генетично модифіковані організми та/або мікроорганізми в кількості більш як 0,9%, здійснюються за наявності відповідного маркування із зазначенням якісного складу таких продуктів". Але вже в листопаді 2007 року її було скасовано.

Невже наш політикум перебуває під впливом американського лобі, тим самим порушуючи права українців? Адже, згідно із законом "Про захист прав споживачів", українці "мають право на необхідну, доступну, достовірну та своєчасну інформацію про продукцію, її кількість, якість, асортимент, а також про її виробника (виконавця, продавця)". Якщо в продукті є геномодифіковані компоненти, то люди повинні про це знати і самі робити вибір: безпечно це чи шкідливо.

- Величезне лобі діє через Мінздрав, що дуже неприємно, через Мінагрополітики. Там дуже багато функціонерів, які не розбираються в цьому і слухають американських представників, які говорять насправді про свій бізнес, а не про науку, - коментує п. Ситник. - А наука має бути без бізнесу. Об'єктивні наукові інтереси підміняються нині бізнес-інтересами.

Деякі українські чиновники все ж таки переймаються якістю продуктів, що їх споживають українці. Наприклад, депутати ВР Олег Зарубінський і Олександр Шепелев у вересні 2008 р. підготували проект закону "Про внесення змін до законів України щодо надання інформації про вміст у продукції генетично модифікованих компонентів", який передбачає маркування продукції щодо наявности чи відсутности ГМО і запровадження штрафу за надання виробниками недостовірної інформації про ГМО у продуктах.

- Деякі наші виробники харчових продуктів, насамперед ті, хто імпортує їх, нечесно ставляться до споживачів, намагаючись приховати наявність цих модифікованих генів, - коментує УНІАН свою позицію Зарубінський. - Бізнес не може бути аморальним. Не можна робити бізнес на здоров'ї людей. Ми повинні думати і про те, який ми спадок передамо наступним поколінням. Споживач має право отримати інформацію з приводу вмісту геномодифікованих організмів у тому чи тому продукті, як це є у країнах Європейського Союзу. Там дуже жорстка вимога по всіх продуктах харчування.

Ми звернулися до деяких наших співвітчизників, які тривалий час живуть у Європі і знають про ситуацію з ГМО не з чуток. Виявляється, Європа не тільки відмовляється від ГМО, вона переходить на повністю органічні продукти, які не містять хімічних чи якихось додаткових домішок.

Ксенія Тишкевич, науковець. Мешкала у Греції, Франції, зараз оселилася у Великобританії:

- У Греції ми не звертали увагу на ГМО, але треба визнати, що їжа там була несмачна. У Франції ми вперше помітили, що є такі продукти з вмістом ГМО. В Англії зараз не просто відмовляються від геномодифікованих продуктів, люди не їдять продукти, в яких є хімічні добавки чи пестициди. Зараз на полицях супермаркетів з'являється все більше продукції з написом "Органіка". Це - рис, хліб, джем, молоко. Такі продукти дорожчі, причому на 30-40%, але британці не економлять на їжі. Колосально збільшується обсяг продуктів, вільних від будь-якої хімії. Невеличкі компанії, які займаються виробництвом органічної продукції, дотуються державою і об'єднуються в корпорації. Якщо б цього не було, вони мали б збитки.

Світлана Кобзар, аспірант Кембриджського університету. Чотири роки прожила в Америці, вже шість років мешкає у Великобританії:

- В Америці досі існує мода на те, щоб швидко купити їжу і приготувати її у мікрохвильовці. Влада не приділяє уваги (можливо, це пов'язано з бізнесом) тому, що люди їдять. У Британії контраст просто разючий. Здоров'я нації, культура споживання - це предмет піклування уряду і численних громадських організацій. Я відслідковую все, що я їм. Їсти здорові харчі стає модним. До ГМО ставляться дуже вороже.

Автор: Ганна ЯЩЕНКО

Джерело: Українське Слово Випуск №10 (3417)  11 березня - 17 березня 2009 року