Автор: Ірина КУШИНСЬКА

Одягайте на голови кепки чи бандани, йдучи через парк, а прийшовши додому – огляньте одяг.

Про це мали би попереджувати таблички перед входом у парки й лісопаркові зони міста, але, оскільки таких немає, і керівники парків не виконують приписів санепідемстанції, то все більше людей стають жертвами кровопивць. Не зважати на них неможливо – заносять смертельні хвороби.

Заходжу у кабінет до ентомолога санепідемстанції Ольги Вевенко і лунає телефонний дзвінок.

- Не чекайте до завтра, - стурбовано каже в трубку Ольга Петрівна, - чим раніше витягнете кліща, тим менше буде від нього проблем. До завтра він стільки крові нап’ється, що стане, як стигла вишня. Їдьте у найближчий травмпункт, вони цілодобово працюють. Не витягуйте кліща самі, бо можете відірвати хоботок, а він у нього у формі якірця – заходить глибоко, а витягнути важко. Не витягнете повністю – буде нагноюватися.

- Приїхала жінка зі села Янова Яворівського району, - розповідає Ольга Вевенко, - була у лісі, привезла додому кліща - не чула, як він заліз їй у вухо. Людина не відчуває, як кліщ (розміром із просо) падає на неї з дерева чи залазить з трави, куща, як подорожує по її тілу. А він може з півгодини вишукувати ніжну шкіру - під пахвами, у паху, під грудьми у жінок, біля вух, у вухах, на голові... Коли кліщ присмоктується до тіла – також не чутно, бо виділяє спеціальну речовину, яка знеболює його вторгнення. Реакція організму може бути різною - від алергії на стороннє тіло до симптомів, схожих на ГРВІ: підвищення температури тіла, ломота у м’язах, слабкість... Хтось думає, що застудився на природі, біжить в аптеку по жарознижувальні ліки, а кліщ у той час сидить у тілі й робить свою підступну справу.

Найнебезпечніше, що може зробити, – занести в організм людини збудників смертельно небезпечних хвороб - кліщового енцефаліту чи кліщового системного бореліозу (хвороби Лайма). Ці хвороби можуть призвести до смерті чи інвалідності. Не всі кліщі є носіями цих хвороб, тож не всі, до кого присмоктуються кліщі, хворіють. Якщо в людини після того, як витягнули кліща, температура тіла підвищилася і з’являються інші симптоми незрозумілої хвороби, треба негайно звертатися до лікаря і здавати кров на спеціальні дослідження.

У червні кліщі спарюються. Самки стають більш агресивними: відкласти яйця можуть тоді, коли нап’ються достатньо крові. Природа так подбала, що вони відчувають наближення теплокровної істоти (це може бути людина, собака, корова чи кіт), і якщо у цей час сидять на дереві - падають згори просто у ціль, перебувають на траві чи на кущі – переповзають на тіло. У кліщів немає голови – суцільне тіло, до якого прикріплено ротовий апарат. До хати кліща може принести собака, до якого у парку присмоктався кліщ. Поки приїхали додому – кліщ напився достатньо крові і відпав уже на подвір’ї. Якщо це самка – вона відкладає яйця.

Живуть кліщі у високій траві (можуть навіть зимувати), у листяних деревах чи кущах. Люблять хащі, зарості – треба регулярно скошувати траву і не сидіти під кронами старих дерев без шапок, кепок, капелюхів, в одязі на довгий рукав. Навіть штани бажано мати з тісними манжетами, які заступатимуть доступ до тіла. Після роботи на дачі чи виїзду на природу весь одяг пострушуйте, добре огляньте. Знайшли кліща – не викидайте! Його треба спалити, бо навіть підошвою роздушити його неможливо. Візьміть металеву баночку і спаліть. Принести цих кровопивць можна і з букетами польових чи лісових квітів, з фруктами з дачі чи ринку. Оглядайте щопівгодини дітей, розчешіть волосся, огляньте голову, візочки з малюками не ставте біля кущів, накривайте їх капроновими накидками.

Помітили на тілі кліща? Якщо далеко до травмпункту чи поліклініки – спробуйте капнути на нього будь-яку олію (гвоздикова, анісова, піхтова), щоб перекрити доступ повітря. Він задихнеться, і тоді можна акуратно, розхитуючи пінцетом, «викрутити» його з-під шкіри. Не забудьте продезінфікувати місце присмоктування. Можна застерегтися від кліщів репелентами, які є у продажу в аптеках. Візьміть на відпочинок бальзам «Рятівник» і «Зірочку», якою можна змастити відкриті ділянки тіла. Не впевнені, що витягнули кліща повністю, – зверніться до хірурга. До двох тижнів триває інкубаційний період небезпечних хвороб, які може занести кліщ.

У хвойних лісах кліщів немає. Кліщі люблять «парник» мішаних лісів. 

Автор: Ірина КУШИНСЬКА
Джерело: Високий Замок  www.wz.lviv.ua