Сік чи ароматизована водичка?

Автор: Зіновія ВОРОНОВИЧ

Що гіршу сировину використовують виробники продуктів харчування, то більше сиплять харчових добавок
Усім хочеться, аби їжа була і смачною, і свіжою і, головне, натуральною. Та коли, купуючи той чи інший продукт, почитаєш його склад, – стає страшно. Часом серед складників зазначено відразу по чотири-п’ять харчових добавок. Втім, навіть якщо вони і не зазначені на упаковці, це ще не означає, що їх там немає. Але не усі “ешки” однаково шкідливі. Скажімо, та ж лимонна чи оцтова кислота, яку використовують вдома усі господині, теж позначається кодом Е.

Помідори не дозріли? Дофарбуємо

– Буква Е – це не що інше, як скорочене позначення Європи. Тобто добавки, які мають такий код, дозволені в Європі. В Україні значно суворіші норми щодо застосування харчових добавок. Пересічному споживачеві неможливо розібратися, які з них дозволені в Україні, а які ні, які добавки натуральні, які синтетичні, адже їх є понад півтори тисячі, – каже керівник відділу тестувань незалежного центру споживчих експертиз “Тест” Ніна Кільдій. – Скажімо, є природні барвники – бета-каротин та екстракт аннато. Серед консервантів є сорбінова кислота – вона цілком безпечна для здоров’я. Натомість уротропін – небезпечна добавка, але в Україні вона дозволена.

У західних країнах постійно проводять тестування харчових добавок, навіть тих, що дозволені. Якщо виявляється, що “ешка” небезпечна для здоров’я, її забороняють. У нас повторних тестувань не проводять – нема грошей. Більше того, виробники не завжди зазначають усі добавки, які є в продукті.

В Україні є категорія продуктів, у яких не можна використовувати певні харчові добавки. Скажімо, натуральні соки в Україні заборонено підфарбовувати. Та ми нещодавно проводили тестування гранатового соку, і виявили там барвники. Це можна назвати соковмісним напоєм, але ж не соком. У томатних продуктах у нас теж заборонено використовувати барвники (у Росії можна) та крохмаль. Скажімо, кетчуп виготовляють з дозрілих якісних помідорів. Натомість деякі виробники беруть не надто якісну сировину, а щоб продукт виглядав апетитним, підфарбовують і роблять густішим за допомогою крохмалю. Ми виявляли крохмаль у томатній пасті. Це, звісно, не означає, що така паста шкідлива для здоров’я, але це вводить покупця в оману. Та найбільша проблема у тому, що виробники не завжди зазначають, що у продукті є та чи інша добавка. Є категорія людей, яким не можна вживати певні добавки. Наприклад, виробники безалкогольних напоїв часто економлять на цукрі та використовують його синтетичні замінники. В одному зі зразків ми виявили відразу три замінники, про які не було й згадки у маркуванні.

Добавки змушують нас їсти та пити більше

Низькокалорійні замінники цукру не такі вже й безпечні, а дітям до семи років їх взагалі не можна. А ті, хто хоче схуднути і вживає замінник аспартам (Е951) замість цукру, роблять тільки гірше, адже він підвищує апетит. Більше того, напоями з цим замінником неможливо втамувати спраги. Слина погано видаляє залишки аспартаму зі слизової рота, вони її подразнюють, тому хочеться пити ще більше. Але виробникам газованих солодких водичок це тільки на руку.

Сахарин у 400 разів солодший за цукор, але у пацюків, яким його давали, почав розвиватись рак сечового міхура. Цей замінник цукру заборонений у Канаді, а ацесульфам калію – у Канаді та Японії.

Аби продукт чи страва мали яскраво виражений смак, активно використовують підсилювачі смаку та аромату. Вони дозволяють отримати, скажімо, насичений м’ясний смак, навіть якщо м’яса у ковбасі мізерний відсоток. Для цього беруть трошки справжнього м’яса (чи іншого натурального продукту), подрібнюють, щедро приправляють підсилювачами смаку, і отримують „справжній” смак - навіть якщо у тій же ковбасі 90% наповнювачів…

Найпоширеніший посилювач смаку – глутамат натрію (Е621). Він є майже у всіх готових приправах, які ми використовуємо вдома. Найбільше ним грішать у фаст-фудах та китайських ресторанах. Дослідники вважають, що їжа, яка містить велику кількість глутамату, може спричинити... залежність. Оскільки смакові рецептори втрачають чутливість, справжня їжа вже не смакує. Ще у середині 70-х американський нейрофізіолог виявив, що глутамат натрію може викликати пошкодження мозку у пацюків. Люди, які часто використовують таку їжу, скаржаться на головний біль, пришвидшення серцебиття та слабкість у м’язах. У закордонних медиків навіть з’явився термін “синдром китайського ресторану”.

Автор: Зіновія ВОРОНОВИЧ
Джерело: Високий Замок  www.wz.lviv.ua