Автор: Наталя ДРУЖБЛЯК

Австрійський психолог, спеціаліст з психосоматики Вольфганг Грубер упродовж п’яти років спостерігав за життям двох тисяч добровольців різного віку і достатку – вивчав медичні картки, систематично опитував піддослідних, намагаючись “докопатись” до їхнього психоемоційного стану.
Вчений не витратив п’ять років намарне – з’ясував, які “шкідники” “точать” наше здоров’я, не залишаючи шансів на одужання.

Для серця – повільна отрута

Сусід купив нове авто, а ви – їздите маршруткою. Колезі підвищили зарплату, а вам навіть премії не дали. Подруга вдало вийшла заміж, а ви – досі “в дівках”… “Біла” заздрість – позитивне почуття. “Чорна” - вбиває. Доктор Грубер запевняє: “професійні” заздрісники “допрацьовуються” до інфаркту міокарда в 2,5 раза частіше, ніж ті, що заздрять вряди-годи.

“Будь-які емоції негативно впливають на серцево-судинну систему, - вважає лікар-кардіолог Валентин Шумаков. – Просто негативних більше, от на них “бочку і котять”. Група ризику – чоловіки, а вони заздрять нарівні з жінками. Представниць прекрасної половини людства захищають статеві гормони – допоки менопауза не настане. Після 70-ти ситуація вирівнюється. На атеросклероз хворіють і ті, й інші. Атеросклероз – фінішна пряма до інфаркту міокарда.

Не ревнуй – імпотентом станеш

Деспотичні, вперті, егоїстичні, дріб’язкові, емоційно холодні люди схильні “ревнувати до кожного стовпа”. “Коли чоловік заміщує нормальне сексуальне життя фантазіями про зраду дружини, перетворюється… на імпотента, - каже лікар-сексопатолог Василь Черепанин. – Еректильна дисфункція розвивається на тлі комплексу меншовартості. Чоловік порівнює себе зі суперником. Часто – уявним. Переконаний: жінка його зраджує, бо у конкурента – більший статевий орган, та й у ліжку коханець витриваліший. Невпевненість диктує відповідну поведінку – чоловік намагається контролювати кожен крок “зрадниці”.

Рак породжує депресія

Почуття вини… руйнує імунну систему. Зациклені на власній нікчемності часто хворіють на застуду, раз за разом підхоплюють інфекції. Свої болячки вважають “справедливою карою”. Організм припиняє боротись – вмикається механізм самознищення. “Позитивний прогноз лише на 20% залежить від лікаря, на 80% - від віри пацієнта у швидке одужання, - додає психолог Зоя Романець. - Ще за Наполеона вояки знали: у переможців швидше загоюються рани”.
“Неперетравлене” почуття вини пробуджує злоякісні клітини. Офіційна статистика США: 60% онкохворих, які вперше дізналися про свій діагноз, на момент звернення до лікаря перебували у затяжній депресії.

Краще – до психолога за порадою, ніж у магазин за цукерками

Жалість до себе підсолоджує гіркоту розчарувань. Проте не бореться з негативом, а заганяє його всередину. Коли напруга досягає піку, “зриває дах”.
Люди, “ображені на весь білий світ”, - резервуар для накопичення гормону слабкості ацетилхоліну. Падає цукор у крові. Виникають проблеми з травленням. З’являється потреба в допінгу – жирному і солодкому. Найдоступніший спосіб полегшити “страждання” - з’їсти чергове тістечко. Результат: хвороби печінки, зайва вага, гастрити і виразки шлунка. “Їжа символізує… матір, - каже психоаналітик Надія Близнюк. – Мама, даючи дитині груди, дарує їй спокій, знімає тривогу. Малюк почувається в безпеці… Заїдати проблеми – ненормально. Але всі тим зловживаємо”.

Скупі багато часу проводять… у туалеті

Більшість “плюшкіних” живе в очікуванні “чорного дня” - накопичують грошенята місяцями, а тратять… за півдня. Приступи скупості чергуються з проявами марнотратства – як булемія з анорексією. У “гобсеків” – кепське травлення. Часто страждають на закрепи. “Підшлункова, печінка, шлунок не витримують навантаження, - розповідає лікар-дієтолог Інна Кравчук. – Спочатку опрацьовують велику кількість їжі – більше ферментів, більше шлункового соку. Потім – мізерно малу. Організм не розуміє, що від нього хочуть – рятується… хворобою”.

«Я – не злопам’ятний. Помщусь і забуду»

Одержимі злістю, помстою, заздрістю перетворюються… на дурників. Рівень інтелекту падає – пам’ять сприймає лише ту інформацію, що пов’язана з об’єктом ненависті. Жалюгідне видовище…

“Понять добре і погано – не існує, - підсумовує психотерапевт Валентина Волга. – Бог створив світ дволиким: день-ніч, світло-темрява, любов-ненависть. Уявімо ситуацію: живемо з вами під одним дахом. Маєте погану звичку – ніколи не миєте за собою посуд. Мене це дратує, але я мовчу. Тижнями, місяцями. Простіше повідомити: “Помий за собою горня, бо мене це бісить”. Злість накопичується і виливається в агресивну форму. Я пригадаю вам усе на світі, а історією з брудною чашкою поставлю велику жирну крапку в стосунках”.

“Зверніть увагу, - акцентує психотерапевт, – в американських фільмах, коли герої сваряться, повідомляють заздалегідь: “Я на тебе злий!”. Вже потім лаються. Говоріть – не мовчіть. Немає поганих емоцій. Є емоції, що роками накопичуються всередині. І це нас убиває”… 

Автор: Наталя ДРУЖБЛЯК
Джерело: Високий Замок  www.wz.lviv.ua