Автор:  Броніслава ВЛАЗНЄВА

Понад сто років тому канадський учений Ганс Сельє запровадив у медичній літературі термін «стрес». У перекладі з англійської це слово означає «напруження». Віднедавна слово «стрес» перестало бути лише науковим терміном. Його вживають найчастіше тоді, коли кажуть про пережите потрясіння, неприємність, переляк. При стресі зростають частота пульсу, артеріальний тиск, прискорюється кровообіг, підвищується температура тіла, посилюються процеси збудження нервової системи. Саме такі негативні реакції відбуваються в організмі дитини, яка народилася ліворукою, а її намагаються переучувати і в сім’ї, і в дитячому садку, школі, отож отримуємо стрес правої руки — декстра стрес (декстра латиною — правий).

Найголовніший захисник ліворуких дітей — професор А. П. Чуприков, завідувач кафедри дитячої, соціальної та судової психіатрії Київської медичної академії післядипломної освіти.

Поспілкувавшись із Анатолієм Павловичем — людиною високої ерудиції та енциклопедичних знань, дізналася багато цікавого про загадковий світ ліворуких і хочу поділитися цими враженнями.

Професор вважає, що лівша — нестандартна дитина, тому ліворуких дітей слід оберігати, оскільки вони емоційно збудливіші й навіть найменший стрес (необдумане слово, жест) на очах змінює їхню реакцію на те, що відбувається. Можливі стрімкі перепади настрою — від невгамовної радости до майже депресивного стану. З погляду медиків, взаємозв’язки лівої і правої півкуль, які у лівші «помінялися» функціями, позначаються не лише на індивідуальному сприйнятті явищ такими дітьми, а й, власне, на стані їхнього здоров’я загалом. Ліворукі, за статистикою, живуть на 6–7 років менше, вони мають слабший імунітет, у них частіше спостерігається ураження центральної нервової системи, їхні взаємини з ровесниками і вчителями ґрунтуються здебільшого на емоційному контакті. Радісні, веселі, вони легко впадають у відчай, якщо трапляється якесь непорозуміння. Ліворукі можуть вражати навколишніх своїм артистизмом, образно-емоційною чи інтелектуальною обдарованістю. Вони здатні на власне оригінальне розв’язання арифметичних завдань, мислять нестандартно. Щоб дати можливість ліворуким розкрити свої здібності, а також зберегти їхнє здоров’я, вихователі та вчителі повинні підтримувати в них упевненість у власних силах.

Цікаво, що народження ліворуких дітей пов’язано з генетикою — частіше ними бувають чоловіки, серед родичів — двоюрідні брати, племінники. Майбутню ліворукість можна визначити ще під час перебування дитини в утробі матері (лівша обертається в протилежний бік, тому є різні ускладнення: пуповиною обвивається навколо шиї тощо).

Визначити, ліворука дитина чи праворука, можна за допомогою спеціального опитування, що містить близько 12 запитань. Наприклад, якою рукою ти кидаєш м’яч, якою рукою їси кашу, і т. п. Адже період становлення лівші — від півтора до трьох років. Чи треба однаково розвивати обидві руки? Психологи та медики дійшли висновку, що так потрібно чинити лише за певної професійної діяльности (наприклад боксі), але не варто змушувати робити це кожного лівшу, бо таке втручання позначається не лише на здоров’ї дитини — вона помітно починає відставати в рості.

Нагадаю про видатних людей, яких природа створила ліворукими, а доля милувала від переучування: геніальний художник, людина, яка проявила себе у різних галузях діяльности,— Леонардо да Вінчі, творець шедевральних кінокартин Чарлі Чаплін, неперевершена акторка Мерилін Монро. Ліворуким дітям часто бракує щирости батьків, педагогів, котрі мало граються з дітьми, притлумлюють прояви безпосередности, емоційности. Тож сучасні вчені одностайно дійшли висновку, що ліворука дитина в сучасній сім’ї, в дошкільній установі або школі не повинна опинитися в умовах, які перешкоджають її гармонійному розвиткові, щоб не деформувалися розвиток особистости й становлення міжособистісних стосунків. Ліворукість — не хвороба, а особлива форма обдарованости.

Автор: Броніслава ВЛАЗНЄВА, кандидат медичних наук
Джерело: Українське слово
На фото: Президент США Барак Обама