Опубліковано: 2010-01-17 19:37:23
Автор: Наталя ДРУЖБЛЯК
95% недуг пов’язані з неправильним харчуванням
“Моя внучка як копиця сіна: висока, дебела, буде за що чоловікові взятись, – хвалилася жінка. – А подивіться на свою – вітер колише. Хіба з неї щось путнє вийде? Здоров’я, певно, не має. Не те, що моя – кров з молоком!”. Була ще дитиною, але випадковий діалог запам’ятала. Торговка була переконана у своїй правоті. Бабця їй не заперечувала. Промовчала. Але замість здоби купила кілограм яблук.
У деяких матусь-бабусь повнота асоціюється зі здоров’ям. І жодні аргументи не впливають на рішення відгодувати малюка. Дитина повинна мати круглі щічки, “милий” животик, повні ручки-ніжки.
Факт: якщо члени родини мають зайву вагу, дитина стрункістю не вирізнятиметься. Спадковість і харчова поведінка, скопійована з дорослих, перекреслять шанси вирватись із зачарованого кола. У 80% випадків повнота супроводжуватиме дитину впродовж життя. Яких зусиль не докладатиме, ефект від виснажливих дієт і тренувань у поті чола не триматиметься довго.
Лікарі лише руками розводять. 95% недуг пов’язані з хибною харчовою поведінкою. З повними людьми частіше трапляються нещасні випадки. Смертність – на 60% вища.
Жир та глікоген накопичуються в організмі. Невикористаний запас осідає на стінках судин. Розвивається атеросклероз, артерії ущільнюються, втрачаючи здатність розширюватись. Рух крові сповільнюється, серце відчуває нестачу кисню. Зайвий жир накопичується у животі та стегнах, бере в облогу кишківник, нирки, серце, печінку. М’язи – найактивніші споживачі вивільненої енергії. Формула проста: менше руху – більше жиру. Більше жиру – кепські справи...
“Ожиріння провокує розвиток інсулінозалежного цукрового діабету та серцево-судинних захворювань: порушення серцевого ритму, підвищення артеріального тиску, збільшення рівня холестерину в крові, – каже лікар-ендокринолог Тетяна Максимичева. – У жовчному міхурі утворюються каміння. Спостерігається дисфункція статевих залоз: у хлопчиків з ожирінням гальмується розвиток статевих органів, у дівчаток порушується менструальна функція. Виникають проблеми зі сном, підвищення апетиту, спрага, головний біль, біль у кінцівках. Нерідко спостерігається зміна поведінки – дитина перетворюється на флегматика, її настрій змінюється погодинно. Псується постава. Розвиваються плоскостопість та остеопороз. Знижується імунітет”.
У групі ризику – діти, батьки яких мають зайву вагу. Або хтось з родичів хворіє на цукровий діабет чи іншу ендокринну патологію. Ризикують і малюки, яких рано перевели на штучне вигодовування, недоношені, з малою масою тіла; діти зі спадковими захворюваннями і ендокринною патологією. Ті, у кого сформувався культ їжі – завдяки “ведмежій послузі” турботливих бабусь і матусь.
“Проблема в тому, що напихаємо дітей вуглеводами: солодощами, випічкою, – розповідає лікар-дієтолог Анжела Байрачна. – До сухариків і чіпсів – вільний доступ. Замість того, щоб запропонувати доньці чи сину фруктовий салат, мами балують налисниками і млинцями. Формується відповідна культура харчування. Шлунок розтягується. Порції збільшуються. Важко буде щось змінити, якщо вчасно не схаменутись. Від повноти до ожиріння – кілька зайвих порцій”.
Жири, переконує дієтолог, не менш важливі, ніж білки та вуглеводи. Але їжа повинна бути збалансованою: багатою на клітковину, вітаміни, мінерали. Дітей змушують їсти – протести залишаються поза увагою дорослих. Маленький організм не може впоратися з надміром калорій. Психіка гнучка – адаптується до ситуації. Минає час, і дитина починає штурмувати холодильник...
“Діти – не тварини. Нагодувати їх, приділити увагу фізичному здоров’ю – не показник батьківської турботи, – переконує психолог Юрій Живоглядов. – Їжа – як замкнуте коло. Повна, бо багато їсть. Багато їсть, бо має зайву вагу... Дитина не зможе схуднути, якщо постійно перебуватиме в напрузі, щодня переживатиме стрес. Коли здолає самотність, їжа відійде на другий план”.
Поради батькам, які «проґавили момент»:
висококалорійна їжа не повинна бути на вашому столі. Дітям не давайте і самі не їжте. Інакше важко буде пояснити дитині, чому вона змушена їсти кашу на воді, а ви – смажену картоплю з відбивною;
не відвідуйте закладів швидкого харчування;
припиняйте будь-які провокації з боку співчутливих родичів, які намагаються потайки годувати “нещасного малюка”;
гості прийшли зі солодощами? Дайте дитині кілька цукерок, решту поділіть між присутніми;
у підлітковому віці в дитини з’явиться бажання схуднути. Усіляко сприяйте їй. Дбайте про раціональне харчування (дитина може сісти на дієту або почати голодувати). Заохочуйте її до активного відпочинку. Зауважте: хлопчики, на відміну від дівчаток, неохоче змінюють спосіб життя. Їх потрібно додатково стимулювати;
навчіться обмежувати дитину і говорити “ні”. Нагадуйте їй: схуднення – важка праця, але “справа варта заходу”;
сніданок-обід-вечеря – і жодних перекусів. А щоб дитина не почувалася обділеною, “винагородіть” її за терпіння фруктами й соками;
пам’ятайте: худнути швидко – небезпечно для здоров’я. Тим більше, що організм дитини – в процесі розвитку;
навчіть дитину їсти повільно, старанно пережовуючи їжу;
“зі ста хворих на ожиріння лікується лише один. Тільки один зі ста, які лікуються, позбудеться зайвої ваги. І тільки один зі ста, кому вдалося схуднути, втримає вагу”. Ця думка – хибна. Визнати поразку – найлегше;
не тероризуйте дітей. Передусім змініть власний спосіб життя.
Автор: Наталя ДРУЖБЛЯК
Фото: Childhood Obesity by Robert Lawton, WikiMedia Commons
Джерело: Високий Замок www.wz.lviv.ua