Холестерин - природний жирний спирт, що міститься в клітинних мембранах всіх тваринних організмів.

Близько 80% холестерину виробляється самим організмом (печінкою, кишечником, нирками, наднирковими, статевими органами), інші 20% поступають з їжею. Холестерин забезпечує стабільність клітинних мембран. Він необхідний для вироблення вітаміну D, вироблення наднирниками різних стероїдних гормонів, жіночих статевих гормонів естрогенів і прогестерону, чоловічого статевого гормону тестостерону. Чим старша людина, тим більше вона потребує холестерину, який усуває пошкодження в клітинних мембранах.

Холестерин в крові знаходиться у вигляді комплексних сполук з особливими білками-транспортерами. Ці комплексні сполуки називаються ліпопротеїни.

Є кілька видів білків-транспортерів холестерину, що розрізняються молекулярною масою, ступенем спорідненості до холестерину і розчинності холестерину в комплексі з білком-транспортером (схильністю до випадання кристалів холестерину в осад і до формування атеросклеротичних бляшок). Білки-транспортери бувають високомолекулярними (ЛПВЩ, ліпопротеїни високої щільності) і низькомолекулярними (ЛПНЩ, ліпопротеїни низької щільності), а також дуже низькомолекулярними (ЛПДНЩ, ліпопротеїни дуже низької щільності).

Високомолекулярні («хороші») ліпопротеїни добре розчиняються і не схильні до виділення холестерину в осад, і тим самим захищають судини від атеросклеротичних змін (тобто не є атерогенними).

Низькомолекулярні («погані») ліпопротеїни - навпаки, малорозчинні і схильні до виділення в осад кристалів холестерину і до формування атеросклеротичних бляшок в судинах, тим самим підвищуючи ризик інфаркту або ішемічного інсульту, а також інших серцево-судинних ускладнень.

Рівень у крові холестерину вимірюється або в ммоль / л (міллімоль на літр) або в мг / дл (міліграма на децилітр, американські одиниці). І

деально, коли рівень «поганих» низькомолекулярних ліпопротеїдів нижче 100 мг / дл (для осіб з високим ризиком серцево-судинних захворювань - нижче 70 мг / дл). Такий рівень, проте, у дорослих досягається рідко. Якщо рівень низькомолекулярних ліпопротеїдів нижче 160 мг / дл, рекомендується використовувати дієту. Якщо цей рівень вище 160 мг / дл, рекомендується лікарська терапія.

Для осіб з високим ризиком серцево-судинних захворювань ці цифри нижчі. Чим вищий відсоток «хороших» високомолекулярних ліпопротеїдів у загальному рівні холестерин-зв'язуючих ліпопротеїдів, тим краще. Хорошим показником вважається, якщо він набагато вище 1 / 5 від загального рівня холестерину-зв'язуючих ліпопротеїдів.

До факторів, що підвищують рівень «поганого» холестерину, відноситься куріння, надмірна вага або ожиріння, переїдання, гіподинамія або недостатня фізична активність, неправильне харчування з високим вмістом холестерину і насичених тваринних жирів в їжі (зокрема, жирне м'ясо, сало), високим вмістом в їжі вуглеводів (особливо легкозасвоюваних, типу солодощів та кондитерських виробів), недостатнім вмістом клітковини і пектинів, поліненасичених жирних кислот, мікроелементів і вітамінів, зловживання алкогольними напоями, а також деякі ендокринні порушення - цукровий діабет, гіперсекреція інсуліну, гіперсекреція гормонів кори надниркових залоз, недостатність гормонів щитовидної залози, статевих гормонів.

Підвищений рівень «поганого» холестерину також може спостерігатися при деяких захворюваннях печінки і нирок, що супроводжуються порушенням біосинтезу «правильних» ліпопротеїдів в цих органах. Він може також бути спадковим, генетично обумовленим при деяких формах так званих «сімейних дислипопротеінемій». У цих випадках хворим, як правило, потрібна спеціальна лікарська терапія.

До факторів, що знижують рівень «поганого» холестерину, належать фізкультура, спорт і взагалі регулярна фізична активність, відмова від куріння і вживання надлишкових кількостей алкоголю, їжа, що містить мало насичених тваринних жирів і легкозасвоюваних вуглеводів і багата клітковиною, поліненасиченими жирними кислотами, ліпотропні факторами (метіоніном, холін, лецитином), вітамінами і мікроелементами.

Холестерин також є основним компонентом більшості каменів у жовчному міхурі.
 www.healt.ucoz.ua