Запліднення in vitro або екстракорпоральне запліднення (ЕКЗ) – один із методів подолання проблеми безпліддя, при якому репродуктивні клітини (яйцеклітина та сперматозоїд) з’єднюються поза організмом ( дослівно, «in vitro» означає «в склі», « в лабораторному посуді»). Отримані таким чином ембріони деякий час (як правило 3-5 днів) ростуть в спеціальних умовах (у регульованому поживному середовищі, температурному режимі та режимі вологості), а потім переносяться до підготованого організму жінки, яка буде їх виношувати.
Таким чином сьогодні в лабораторних умовах є можливість здійснити зачаття, яке, в силу певних причин, не відбувається природнім шляхом. Наразі за допомогою екстракорпорального запліднення долаються всі медичні стани, які стоять на заваді природній вагітності.

Основні покази до застосування допоміжних репродуктивних технологій:

• вроджені аномалії розвитку органів репродуктивної системи, які роблять природне зачаття неможливим;
• відсутність маткових труб;
• непрохідність маткових труб;
• чоловіче безпліддя;
• безпліддя нез'ясованого генезу;
• захворювання, які потребують проведення передімплантаційної генетичної діагностики (далі - ПГД) для виключення вірогідності народження дитини зі спадковою патологією.

На першому етапі безплідна пара проходить медичне обстеження для з’ясування стану здоров’я.

Обстеження для жінки:

• загальний урогенітальний мазок;
• цитологічний мазок з шийки матки (PAP-test);
• бактеріологічний посів та антибіотикограмма ДНК-діагностика урогенітальних інфекцій (гонорея, трихомоніаз, хламідіоз);
• якісний аналіз на уреоплазму та мікоплазму (DUO), при виявленні – визначення чутливості до антибіотиків (2SIR);
• визначення групи крові та резус-фактора;
• розгорнутий аналіз крові;
• коагулограма;
• аналіз крові на Гепатит В (HВsAg);
• аналіз крові на Гепатит C загальні антитіла;
• аналіз крові на Сифіліс (TPHA, VDRL), RW;
• аналіз крові на ВІЛ;
• аналіз крові на TORCH-інфекції;
• АМГ - антимюллерівський гормон;
• УЗД грудей або мамографія;
• консультація психолога, терапевта.

Для чоловіка:

• аналіз крові на Гепатит В (HВsAg);
• аналіз крові на Гепатит C (загальні антитіла);
• аналіз крові на Сифіліс (TPHA, VDRL), RW;
• аналіз крові на ВІЛ;
• спермограма;
• консультація уролога.

Надзвичайно важливою є попередня підготовка перед лабораторним обстеженням: важливо, щоб аналізи крові були взяті натще (в іншому разі можливі хибні результати).

За день до обстеження рекомендується виключити жирну їжу, м’ясо, шоколад, каву, молоко та молочні продукти.
Перед урогенітальними мазками важливо дотримуватись наступних правил: протягом 3 діб виключити прийом алкоголю та статеве життя; уникати місцевого застосування антисептиків та інших антибактеріальних, антигрибкових засобів; безпосередньо перед забором матеріалу утриматись від сечовипускання протягом 2-3 годин.
Якщо пацієнт приймав антибіотики, то має минути щонайменше 2 тижні від останнього прийому антибіотиків.

Сперму рекомендується здавати після 3-4 денного статевого утримання. В ці ж дні не рекомендується приймати алкоголь, палити, приймати лікарські препарати, а також проводити масаж простати. За тиждень - виключити теплові процедури, такі як солярій, сауна, теплі ванни.

Під час першого візиту до лікаря пара отримує консультацію з питань безпліддя та можливих методів лікування. За необхідності, лікар призначає додаткові лабораторні та інструментальні обстеження. Якщо лікар визначає, що подружня пара готова до подальших кроків, розпочинається лікування методом ЕКЗ.

Основні етапи лікування методом ЕКЗ:

• стимуляція суперовуляції;
• пункція фолікулів та отримання яйцеклітин;
• запліднення яйцеклітин in vitro;
• культивування ембріонів;
• перенос ембріонів в порожнину матки;
• підтримка лютеїнової фази.

Суперовуляція – це стан, при якому у жінки в яєчниках дозріває кілька яйцеклітин, тоді як в природному циклі у жінки дозріває 1, рідко 2 яйцеклітини.

Необхідність отримання більшої кількості яйцеклітин викликана тим, що не всі яйцеклітини можуть запліднитись успішно, крім того є частина яйцеклітин які можуть бути незрілі або ж дегенеративні. Для програми ЕКЗ необхідно, як правило, до 15 яйцеклітин, з яких утвориться 4-5 бластоцист для двох ембріотрансферів.

Стимуляція суперовуляції в сучасних умовах грунтується на стимуляції екзогенними гонадотропінами на фоні блокади власних гонадотропінів препаратами агоністів РГ ЛГ (декапептили – трипторелін, бусерелін, диферелін та інші). Всі ці препарати – синтетичні аналоги гонадотропних рілізинг гормонів. Всі вони в 50-100 разів активніші за ендогенні рілізинги.
Їх дія базується на блокаді власних гонадотропінів, що дозволило деяким авторам назвати цей метод "стимуляція супепровуляції на фоні гіпофізектомії", хоча насправді пригнічується секреція лише гонадотропінів, а не всіх гіпофізарних гормонів. На фоні зниження рівня власних гонадотропінів, введення екзогенних гонадотропінів дозволяє регулювати ріст домінантних фолікулів та дозрівання яйцеклітин. Схема призначення гонадотропінів, як правило, є стандартизованою, але в нашій клініці велика увага приділяється індивідуальним особливостям кожної пацієнтки.

Існують кілька різновидів схем: «коротка», «довга», «в природному циклі», «кріо-цикл». Яка саме схема буде застосовуватись, визначає лікар.

Контрольоване стимулювання яєчників починається на 19-24 день циклу з введення агоністу РГ ЛГ (декапептили – трипторелін, бусерелін, диферелін та інші). Після призначення препарату у пацієнтки у звичний час починаються місячні. Через 14-16 днів після ін’єкції пацієнтка починає отримувати препарати, які стимулюють ріст фолікулів (гонадотропіни). Призначення таких препаратів вимагає контролю з боку лікаря, тому пацієнтка обов’язково відвідує лікаря з метою ультразвукового контролю росту яйцеклітин в яєчниках та контролю рівня гормонів в крові, при необхідності - корегування стимулюючої терапії.

При досягненні найбільшим («домінуючим») фолікулом розміру 18 мм, пацієнтці призначається препарат, який завершує дозрівання яйцеклітин.

Критеріями дозрівання яйцеклітини, точніше кажучи, визначенням часу, оптимального для збору ооцитів є концентрація естрадіолу не менше 350пг/мл на 1 фолікул діаметром більше 15 мм, товщина ендометрію 8мм. Після визначення необхідних показників дозрівання яйцеклітин, пацієнтці проводиться пункція фолікулів( через 32-36 годин після введення тригерної дози ХГ).

Пункція фолікулів та отримання яйцеклітин.

Пункція фолікулів проводиться через піхву під ультразвуковим контролем з використанням загального короткочасного ( до 20 хв.) зчулення (наркозу).

Після пункції пацієнтка перебуває під наглядом персоналу до 2-4 годин, протягом яких контролюються її самопочуття, пульс, тиск. При нормальному самопочутті після 2-3 годин спостереження пацієнтку відпускають додому.

Запліднення яйцеклітин in vitro.

Запліднення яйцеклітин in vitro проводять протягом 3-6 годин після отримання яйцеклітин. При нормальних показниках сперми ( достатня кількість рухливих морфологічно придатних сперматозоїдів), яйцеклітини змішують із сперматозоїдами та поміщають в інкубатор із певною температурою, рівнем вологості та газовим складом середовища.

При недостатньо добрих показниках сперми, запліднення відбувається із використання спеціальної маніпуляції – інтрацитоплазматичного введення одного сперматозоїда в яйцеклітину(ICSI).


Отримані ембріони будуть культивуватися до 5 діб. В більшості клінік ембріологи контролюють процес культивування 1-2 рази на добу, що не дає змоги помітити певні процеси, які можуть тривати усього 2-3 години, але є важливими для прийняття подальшого рішення та результату.
Наші інкубатори обладнані спеціальними камерами, які спостерігають за розвитком ембріонів постійно.
На 3тю або 5ту добу культивовані ембріони переносять в порожнину матки.

Перенос ембріонів здійснює лікар-репродуктолог. За допомогою спеціального маленького (1-2 мм) катетера, лікар переносить визначену кількість ембріонів разом із поживним середовищем. Проведення процедури здійснюється під контролем ультразвуку.

Після процедури пацієнтці рекомендується полежати 5-10 хв., після чого вона може вести звичне для неї життя. Рекомендується уникати важких фізичних навантажень, не приймати теплові процедури, статевий спокій.
Після переносу ембріонів пацієнтці призначаються препарати, які підтримують її гормональний цикл та сприяють імплантації (препарати естрогену, прогестерону, хоріогонічного гонадотропіну). зів інтерсоно

Через 2 тижні після переносу ембріонів контролюється настання вагітності - визначається рівень хоріогонічного гонадотропіну в крові. При позитивному тесті (рівень ХГ більше 25 ммоль/літр) вагітність настала.

Ще через 2 тижні ми проводимо ультразвукове дослідження для встановлення факту маткової вагітності та кількості плодів.

Допоміжний хетчінг.

Навколо яйцеклітини знаходиться оболонка, так звана zona pellucida. Вона потрібна для правильного перебігу запліднення та для подальшого захисту ембріона. Тим не менше, для прикріплення ембріону до слизової оболонки матки, йому буде потрібно вийти з цієї оболонки. Ембріони жінок віком від 35 років та кріоконсервовані ембріони часто мають ущільнену зовнішню оболонку (zona pellucida). Для цього при ДРТ часто застосовується процедура так званого «допоміжного хетчінгу», коли під спеціально обладнаним мікроскопом виконується делікатне надсічення zona pellucida. Таким чином, після переносу ембріона в порожнину матки полегшується його вихід з оболонки.

Інформація любязно надана медичним центром лікування безпліддя ІНТЕРСОНО