Опубліковано: 2009-09-04 20:50:38
Гормон, що «вбиває» жіночність…
--------------------------------------------------------------------------------
Надмір тестостерону змінює не лише зовнішність жінки, а й характер і звички
Американські вчені з’ясували, що жінки з підвищеним рівнем чоловічого статевого гормону тестостерону більш схильні до фінансового та кар’єрного ризику, ніж панянки зі збалансованим гормональним фоном. Дослідження науковців довели, що тестостерон підвищує схильність до суперництва і домінування, здатність подолати страх та підштовхнути до таких ризикованих занять, як азартні ігри й зловживання алкоголем.
Сильна половина людства може зітхнути з полегшенням. Не історично так склалось, а природою закладено в наших генах: чоловіки завойовують світ, а жінки залишаються в тіні своїх благовірних. Але чи все настільки однозначно? Про це – у розмові з фахівцями Юрієм Єріним, лікарем ендокринологічного диспансеру, одним з провідних ендокринологів, та Оленою Добродняк, спеціалістом регіонального психотерапевтичного центру.
- Чоловічі та жіночі гормони є у кожному людському організмі – незалежно від статі, – розповідає пан Юрій. – Проте суть гормональних дисбалансів криється не у самих гормонах, а в їхніх рецепторах, розташованих по усій поверхні тіла. Крім долонь та стоп – зауважте, на цих ділянках волосся не росте. Гормонів може бути “ціле відро”, але якщо немає відповідних рецепторів, вони сидітимуть тишком-нишком, не подаючи ознак присутності. І навпаки: якщо гормонів – невелика кількість, а чутливість рецепторів підвищена, матимемо небажані прояви. Жінка може поступово ставати схожою на чоловіка, чоловік – на жінку…
- По суті, організм перебудовується на інший лад, починає жити за новими законами?
- Можна й так сказати. Спочатку з’являється надмірне оволосіння – зазвичай у місцях, не характерних для жінки: над верхньою губою, на щоках (починають рости бакенбарди), в ділянці грудей (навколо сосків), між грудними залозами, на внутрішній поверхні стегон. Щоб зіткнутися цією проблемою, не обов’язково чекати повноліття – юний вік (5, 10 чи 15 років) хворобі не завада.
- А якщо у жінки починає інтенсивно рости волосся, скажімо, на передпліччі чи гомілках?
- Це також сигналізує про підвищену чутливість рецепторів, однак у легшому для жінки форматі. Передпліччя, гомілки – це ті зони оволосіння, що характерні для обох статей.
- Але це також тісно пов’язано з гормональними змінами?
- Не завжди. Можливо, у жінки природа така: і мама, і бабця – всі скаржилися на надмірне оволосіння. Яблуко від яблуньки недалеко падає.
Треба й на інші ознаки зважати. Хворі жінки вже не можуть пишатися розкішною зачіскою – волосся починає випадати. Що найгірше, за чоловічим типом, з формуванням характерних залисин. До того ж воно стає настільки жирним, що доводиться діагностувати жирну себорею. На обличчі й спині з’являються прищі.
Якщо дівчинку вчасно не показати фахівцеві і не розпочати лікування, може бути запізно. Її тіло розвинеться за чоловічою подобою – з вузьким тазом і широкими плечима. Тоді вже нічим не зарадиш. Причина майже завжди одна – ендокринна. Яйники, наднирники, гіпофіз – в організмі існує ціла фабрика з виробництва гормонів. У тому числі андрогенів – чоловічих статевих гормонів. Недостатня функція щитовидної залози також може спричинити перекіс гормонів. Як і метаболічний синдром, коли до ожиріння й гіпертонії приплюсовується зростання рівня тестостерону.
- А як щодо стероїдів? Ми частіше говоримо про цю проблему з “чоловічої точки зору”.
- Якщо жінка приймала препарати, що містили андрогени, проблем не уникнути. Здебільшого стероїдами “бавляться” спортсменки, які займаються чоловічими видами спорту. Задля швидкого нарощення м’язової маси.
- Надмір тестостерону впливає на характер жінки?
- Безумовно. Чоловік, він за природою здобувач, мисливець. Жінка – берегиня сімейного вогнища. Жінка пасивніша порівняно з чоловіком. Менш рішуча, зате обережніша. Якщо в її організмі відбувається викид “нерідних” гормонів, вона може проявляти агресивність, лідерську амбітність, бажання суперництва. Її приваблюють ризиковані заняття, азартні ігри, алкоголь, а не домашній затишок, як це було досі. Проте не завжди підвищення рівня чоловічих гормонів змінює жінку внутрішньо. Змін зовнішніх не уникнути. А от змін характеру – не факт. Жінка може ставати схожою на чоловіка, однак вона все одно залишатиметься жінкою. Причина “зміни статі” криється радше в характері, в психології. Є безліч жінок – амбітних, непоступливих лідерів – які дивовижним чином зберігають свою привабливу жіночність. Річ тут у генах і вихованні, а не в гормонах…
Олена Добродняк підтримує думку колеги: Головна причина, що підштовхує жінку до маскулінізації, невмілого копіювання стандартів суто чоловічої поведінки, криється в гормонах. Це – той чинник, на який може впливати лише лікар-ендокринолог, що береться лікувати таку жінку. Від неї мало що залежить, окрім хіба що дотримання певних приписів щодо прийому ліків.
- Але є й інші причини цього явища, суто психологічні?
- Аякже. Психологія людини – річ тонка. Візьмімо таку ситуацію. Чоловік готується стати батьком. Він щасливий, бо очікує на появу хлопчика. У нього одна установка: народиться син. Але з природою не торгуються – на світ з’являється дівчинка. Чоловік почувається розгубленим, але вже незабаром він знаходить вихід із ситуації. Починає виховувати доньку… як сина. Спільні походи на риболовлю, спільні перегляди футбольних матчів. Він навчає доньку лагодити електропобутові прилади й залучає її до ремонту автомобіля. Він купує їй солдатиків, а не ляльок. Повчає її, як за себе постояти. Плакати не можна. Скаржитися теж. Вона повинна бути сильною. Щоб йому не було за неї соромно. Дівчинка ідентифікує себе не з матір’ю, а з батьком. Він для неї авторитет і його слово – закон. Їй так хочеться, аби тато нею пишався. Так з дівчинки виростає “залізна леді” – незламна, зі сталевою волею і, як правило, самотня.
- Самотня, тому що ідеалом її чоловіка залишається батько?
- Їй складно знайти спільну мову зі слабкими чоловіками. А такими, на її переконання, є майже всі представники протилежної статі. Потрібно зважати й на ще один момент – культурно-історичний.
- Хочете сказати, що ми знову переходимо до матріархату? Жінка-командир, жінка-солдат, жінка-президент… Існує думка, що це свідчить про зниження ефективності суспільства і є своєрідним передвісником його занепаду.
- Не можу погодитись. Світ змінюється – змінюємось і ми. Колись Жорж Санд першою одягла чоловічі штани – то був шок. Не менший шок суспільство пережило і тоді, коли Марлен Дітріх стала першою жінкою, яка вбралася у чоловічий костюм. А тепер це – норма. Те, що дивує сьогодні, завтра вже не привертатиме до себе уваги.
Джерело: Високий Замок www.wz.lviv.ua