Автор: Наталя ДРУЖБЛЯК

Лікарі пропонують ділити таблетки на 8 і навіть 18 частин
За даними ВООЗ, лише кожну четверту дитячу недугу можна лікувати спеціальними педіатричними ліками. З рештою доводиться боротися «важкою артилерією» - медикаментами для дорослих. Дефіцит дитячих лікарських засобів примушує лікарів йти на ризик і рекомендувати препарати, які доводиться дозувати «на око».

«Ніколи не знаєш напевне, чи поділив таблетку навпіл, - каже провізор Галина Куліш. – Якщо піґулка важить 8 мг, а дитяча доза – 4 мг, не можна давати один раз 5, а другий – 3 мг». Найбільше фармацевта обурює позиція лікарів: «Призначають, скажімо, курантил. Його пакують по 100 таблеток. Покупці просять відпустити 2-3 таблетки – кожну ділитимуть на… 8. Трапляються казуси, коли медики пропонують ділити піґулку на 14 чи 18 частин».

Більшість таблеток вкриті захисною оболонкою. Це значить, що ліки повинні розчинитися у кислому середовищі шлунка, а не в ротовій порожнині. Якщо таку таблетку подрібнити, ефект від лікування буде нульовим.

«Виробився стереотип: діти не солодкі сиропи люблять, а гіркі піґулки. Таблетки – дешевші. Для незаможних батьків – це оптимальний вихід. Про комфорт дитини у таких випадках ніхто не замислюється, - додає провізор Ольга Романишин. – Антибіотики, антигістамінні, засоби проти кашлю – ці ліки мають дитячі форми. Але дорослі вперто наполягають: «Дайте таблетки, бо лікар сказав, що від антигістамінного сиропу виникне алергія». Алергія на засіб… проти алергії? Нонсенс!».

У країнах Європейського Союзу кожну другу дитину лікують медикаментами для дорослих. Навіть у ситій, заможній Європі не створюють профільних аптек – нічим полиці заповнити. Якщо малюк захворіє на рідкісну хворобу, його лікуватимуть «по-дорослому». На тисячу дорослих препаратів – 10 педіатричних.

В Україні – та ж проблема. «Немає ліків у мережі, шукайте на складі. Нема на складі – звертайтесь до дистриб’юторів, - радить Галина Куліш. – Рідкісні ліки можна замовити в Києві. Якщо препарат не зареєстрований в Україні, доведеться їхати за кордон або купувати «з-під поли». Але зараз не кінець 80-х, коли відчувалась гостра нестача медикаментів. Завжди можна знайти аналог».

Щоб ліки не зашкодили:

враховуйте фізіологічні особливості дитини, пов’язані з віком. У 5, 10, 15 років метаболізм різний. Наприклад, у новонароджених нирки активно розвиваються, через що діюча речовина препарату швидше виводиться з організму;

медикаменти повинні діяти швидко, зберігаючи бажаний ефект тривалий час. Малюкам важко ковтати таблетки. А от солодку мікстуру чи сироп вип’ють залюбки. При назальних захворюваннях надайте перевагу краплям – спреї та мазі подразнюють ніжну слизову;

придбавши ліки, уважно ознайомтесь з інструкцією. Анотація повинна містити інформацію про клінічні випробування, перелік протипоказів та можливих побічних ефектів. Обов’язково зверніть увагу, з якого віку можна приймати цей препарат;

чітко вираховуйте дозу. Критерій вимірювання – вік і маса тіла. 5-річний малюк може виглядати на цілих 8 – тоді дозу треба збільшити. Наскільки – вирішувати лікарю;

ніколи не порушуйте схеми лікування. Замало ліків – хвороба перейде у хронічну форму. Забагато – виникнуть ускладнення, що обтяжать перебіг захворювання. Майже всі ліки треба приймати у визначені проміжки часу – до, під час чи після їди;

якщо препарат треба прийняти під час їжі, дайте дитині ліки після того, як вона з’їсть половину порції. Малюк почуватиметься в безпеці і через незнання без спротиву проковтне препарат. Ліки давайте з ложечки;

розводьте тверді ліки в супах, каші, чаї або воді. Найкращий варіант – проста кип’ячена вода;

ховайте ліки у недоступних місцях. Зелений сироп, мікстуру із запахом вишні чи різнокольорові таблетки малюк неодмінно спробує на смак. 

Автор: Наталя ДРУЖБЛЯК
Джерело: Високий Замок   www.wz.lviv.ua