Опубліковано: 2009-08-22 15:27:30
На саламандру – з фотоапаратом
Автор: Павло БІЛЕЦЬКИЙ
--------------------------------------------------------------------------------
Щоб привабити гостей, у цьому сезоні на Тячівщині ввели новий різновид туризму - саламандровий. І недарма. Бо ж найбільше в Україні тих ящірок - поблизу печери Дружба, біля Малої Угольки Тячівського району, розповіли «ВЗ» у Турінфоцентрі Закарпаття.
«Дорослим до душі екстремальні маршрути в горах. А дітям пропонуємо видовищний і безпечний саламандровий туризм, - розповідає Віталій Вовчик з клубу «Екс-Карпати», що на Тячівщині, ведучи групу туристів у бік печер. - Саламандра - нічна амфібія, живе в сирих темних місцях, вдень ховається під корінням у нірках. Без вологи може загинути».
З розповіді гіда дізнаємося, що невибаглива до умов вогненна саламандра стає все більш популярною серед любителів домашніх тераріумів. Її природний ареал обмежений Карпатами. Зупиняємося біля гірського струмочка. На величезному камені, що стирчить з-під води, бачу відразу трьох дорослих саламандр: невеликі жовто-золоті плями, розкидані по чорному тілу, аж блищать на сонечку. Самочки трохи більші від самців. Ці рептилії виглядають дуже колоритно. Городяни бачили їх хіба що в тераріумах. А тут на тобі - природна екзотика, можна не лише зробити фото, а й потримати у руках. Але перед цим бажано змастити шкіру захисним кремом. На суші ця амфібія досить незграбна. Пан Віталій обережно бере рептилію рукою. Відчувши загрозу, саламандра миттєво виділяє шкірними залозами густий слиз. «Це єдине знаряддя її захисту, слиз отруйний, але отрута смертельна хіба що для дрібних тварин. У людини ця отрута викликає лише легке подразнення шкіри, - каже горянин. - Але саме завдяки цьому слизу саламандрі приписували магічні властивості, мовляв, не горить у вогні».
Вирушаємо у печери, тут безліч саламандр. Окрім чорно-жовтих, зустрічаються і рептилії з червоними плямами. За словами Віталія Вовчика, нещодавно сімейство саламандр поповнилося мальками. «Злучаються саламандри восени, самочка виношує дитинчат сім-вісім місяців, після зимівлі народжує у воді живих саламандрят, - каже Віталій. - Їхні діти мають зябра, живуть у воді з місяць, харчуються як мальки риб. Через два місяці малюки по корчах вибираються на сушу і стають більш схожими на саламандр: у них з’являються жовті плями, але забарвлюються саламандри поступово. А до осені втрачають зябра і поселяються на землі. На зиму впадають у сплячку».
На саламандр полював Павло БІЛЕЦЬКИЙ.
Джерело: Високий Замок www.wz.lviv.ua