Кого і де купувати

Сім`я повинна спочатку вирішити, якого собаку вона хотіла би бачити у своєму домі - карликового, середніх розмірів, великого, виставкового, спортивного, мисливського і т.д. Універсальних порад тут не існує. Усе залежить від вашого характеру, звичок, способу життя, умов проживання.

Літнім людям краще заводити невеликих болонок, тер`єрів та ін. Великі собаки - вівчарки, ротвейлери, хорти та подібні до них потребують постійних тренувань на вулиці і відповідно чималих зусиль господаря. Не всім таке навантаження під силу.

Коли вибираєте породу, враховуйте стан здоров`я як свого, так і оточуючих. Наприклад, людям, які хворіють на бронхіальну астму чи схильним до неї, а також схильним до алергійних захворювань, краще придбати шнауцерів усіх видів, пуделів, чау-чау. Вони не «пахнуть» і не линяють.

Якщо в дома є малюк, навряд чи потрібно заводити цуценя великої породи.
Великі собаки, котрих нині нерідко утримують як охоронців, відчуваючи свою перевагу в силі, починають встановлювати свої порядки. Так, обравши собі авторитет в особі одного члена сім`ї, решту домашніх, у тому числі й дітей, за відсутності свого «кумира» собака може ігнорувати, не виконуючи їхніх команд, і навіть виявляти агресію. Але такі спроби собаки показати свою значимість треба одразу ж припиняти, аж до фізичного впливу.

Уникнути подібних ексцесів допоможе постійне правильне дресирування, найкраще - за допомогою досвідченого дресирувальника.

Якщо ви хочете мати гарантію, що купили здорове породисте цуценя, перевірте його документи, родовід, проконсультуйтесь у ветеринара. Адже у собак, як і в людей, є спадкові хвороби, в тому числі й ті, що виявляються одразу ж після народження. Вже першого тижня можна виявити спадковий гепатит, а в місячному віці - катаракту.

Однак не кожному по кишені породисті цуценята. Багато хто має звичайних дворняг. З одного боку, вони наділені стійкішим, ніж елітні собаки, імунітетом, однак, якщо не вжити комплексу профілактичних заходів, навіть імунітет не врятує, і тварина піддаватиметься інфeкційним та іншим захворюванням. На першому році життя собака повинен пройти кілька курсів вакцинації з певними інтервалами. Як правило, вакцина має комплексний характер і захищає від таких захворювань, як сказ, чума, лептоспіроз та ін.

Визнач характер

Він зумовлюється як природними даними, так і наступним вихованням. Агресивність може бути наслідком спадкової патології. Ознаки агресії можна виявити самому: такі цуценята, зазвичай, гарчать, кусають, займають інших. Рекомендації спеціалістів застережуть вас від неприємностей і дoпоможуть придбати доброзичливого вихованця. Агресивність його має виявлятися лише за необхідності, за вашою командою.

Вік ризику

Оптимальний вік цуценяти, якого ви хочете придбати, повинен становити 6-8 тижнів від народження. Перший період, коли цуценя найбільше піддається ризику захворіти, припадає на перший тиждень після народження. Відразу ж після придбання цуценяти перед першою вакцинацією господар повинен позбавити його глистів. Порядoк здійснення цієї процедури має пояснити ветлікар. Аж після цього у ветлікарні роблять вакцинацію.

Це домопоже вашому собаці легше пережити другий небезпечний період, пов`язаний із зміною зубів. Залежно від породи він триває від 3 до 6,5 місяців. Хоча тварина вже вакцинована, імунітет організму спрямований, у першу чергу, на забезпечення цього фізіологічного процесу і не завжди зможе захистити її від інфекційних та інших хвороб. Симптоми цього періоду: кволість, небажання цуценяти бавитися, відстність апетиту, блювання, підвищена (більше 38-39 градусів) температура (міряють її звичайним термометром, який вставляють у пряму кишку на 3 хв.).
Перші ознаки недуги - і ви їдете до ветлікаря, який визначить причину хворобливого стану вашого вихованця. Третій період ризику триває до року і припадає на час статевого дозрівання цуценяти, а тому потребує особливого лікування.

Де тримати

Чим більший собака, тим більшу площу йому треба виділити. Ідеальний варіант - окрема кімната площею 9-10 кв. м. Але таке може собі дозволити не кожен. Тому собак великих порід треба частіше вигулювати, дресирувати.
У квартирі собака може сам собі знайти найзручніше для себе місце. Однак його бажання не завжди збігаються з умовами проживання господаря. Тому, зазвичай, йому відводять місце на килимку у коридорі, в передпокої. Але потрібно враховувати й те, що породисті собаки, на відміну від більш загартованих, дворових, бояться протягів. Якщо вони лежать біля дверей, двері варто утеплити.

Чим годувати

Для кожної породи собак існує певний порядок годування, а який саме - довідаєтесь із спеціальної літератури. Основний продукт харчування - сире м`ясо. Нині з`явилися не менш корисні продукти. Добре себе зарекомендували сухі корми. Корисно робити асорті із сирого м`яса та геркулесу, рисової, гречаної каші. Варене м`ясо «зі столу» краще не давати. Цуценят годують 5-6 разів на день, 6-місячну собаку - 4-5 разів, собаку віком 1 рік і більше - двічі або раз на день.

На що хворіють

Найнебезпечнішими є так звані «зоонтропонозні» хвороби, яким піддаються як тварини, так і люди. Залежно від конкретного випадку вони вражають різні органи.

Найнебезпечніша інфекційна хвороба собак, якою може заразитися людина, є сказ, що призводить до важкого ураження нервової системи.
Зараження відбувається не лише від укусу, а й при потраплянні слини скаженої тварини на ушкоджені ділянки шкіри. Часто собаки заражаються у весняно-літній період у лісі від диких тварин - лисиць, вовків, та ін. Рознощиками хвороби є також бродячі собаки. Перші симптоми у людей нагадують ангіну, у собак початок хвороби супроводжується збільшенням підщелепних лімфовузлів, кашлем. Тварина прагне усамітнення, у неї порушується координація рухів, зіниці розширюються, відбувається інтенсивне слиновиділення. Профілактика сказу - вакцинація домашньої тварини.
Після укусу собакою або іншою твариною потерпілому потрібно негайно звернутися до лікаря. Відкладати візит не можна - сказ невилікований.

Від собаки можна заразитися і лишаєм. Захворювання характеризується появою на гладеньких ділянках шкіри світло-рожевих плям овальної форми, що лущаться. Хвороба супроводжується свербінням і випаданням волосся. При появі перших ознак необхідно звернутися до дерматолога.

Для людей існує ризик заразитися лептоспірозом. Нещеплена тварина може «підчепити» цю хворобу після поїдання її носіїв - мишей, пацюків та інших гризунів. Інфекція виділяється у собаки із сечею. Люди найчастіше заражаються під час купання у водоймах, де купаються і собаки, у тому числі і хворі. Потрапляючи в організм, “погана вода” викликає розлади шлунка, нерідко - стоматит. У важкій формі - це жовтяниця, висипи, прояви гепатиту. У собак симптоми схожі. Вакцинацію проти цього захворювання потрібно проводити щороку.

Ще одна напасть - піроплазмоз. Рознощиками його є кліщі. Паразити, потрапляючи у кров людини, викликають її зараження. Діагноз встановлюють за аналізом крові. Щоб уникнути такої неприємності, перед прогулянкою до лісу шерсть собаки слід обробити спеціальним засобом проти кліщів, періодично оглядаючи його, видаляючи небезпечних комах. У місця, куди проникли кліщі, втирають такі суміші, як паркенін, бутокс. У випадку відсутності цих преаратів, допоможе звичайний гас.

Перша допомога

У домашній аптечці завжди повині бути такі допоміжні засоби, як бинт, перекис водню, марганцівка, йод, зеленка та ін., а також ліки від недуг, на які хворіють тварини - серцеві, від розладу кишково-шлункового тракту і т.д. Самому лікувати собаку у складних випадках не рекомендується. При глибокому порізі або коли собака потрапив під машину - викликайте ветеринара.

Якщо у собаки почалися пологи, краще викликати лікаря або проконсультуватися по телефону. Якщо такої можливості нема, довіртеся дамій природі: інстинкт собаки визначить її поведінку. Ваша участь має обмежитися тим, щоб обтерти собаку і дати їй можливість зайнятися цуценятами.

Підготувала Марія Доценко

«Добрий господар» №10, жовтень 2002 року.