Автор: Наталя ДРУЖБЛЯК

“Хотіла котика, а тепер матиму це чудо”, - перше, що спало на думку. З нею не побавишся, не покличеш до себе, не притулиш, не почухаєш за вушком... Розчарування тривало недовго, бо, як виявилось, підібрала собі компаньйона “до душі”.

Коли вона потрапила у мій дім, не мала навіть імені і… статі. На запитання “Це хлопчик чи дівчинка?” попередні власники лише знизали плечима. Попорпалася в літературі. Відмінність між червоновухою черепахою чоловічої та жіночої статі – хвіст і кігті. У хлопчиків вони довші. Під час шлюбних ігор самці плавають задом наперед і лоскочуть “вилами” щічки самок. У Манюні кігті виявились зовсім крихітними, а маленький хвостик спритно ховався під панцирем.

Єдиний звук, який здатна видати черепашка, – злісне шипіння. Для людей, що терпіти не можуть галасу в домі, гарантована тиша – ще один бал на користь холоднокровного улюбленця.

Зачувши найменший шурхіт, черепаха ховається у закутках акваріуму. А оскільки зір у неї розвинутий не гірше, ніж у птаха, швидко “приходить до тями”. Як це не дивно, але черепахи мають хорошу пам’ять. Щоразу, коли ви підходите до акваріума, берете тваринку на руки, годуєте її, чистите фільтр, черепаха звикає до вас. Не вірите? Попросіть когось із знайомих витягти її з води. Тваринка впиратиметься, шипітиме, але, будучи слабкою і беззахисною істотою, сховається у “футлярі”. З-під панцира виглядатимуть перелякані очі. А якщо наважитесь зачіпати її, почуєте все, що вона про вас думає, – черепаха сердито шипітиме і навіть… підстрибуватиме. Прісноводні черепахи терпіти не можуть, коли їх тримають у повітрі. Тваринка почувається впевнено лише у воді або на суші. Єдиний, хто має право тимчасово позбавляти комфорту, – господар.

Червоновухих черепашок обнімати не варто. По-перше, “телячі ніжності” їм не до вподоби. По-друге, це не гігієнічно. Панцир тваринки – розплідник для мікроорганізмів. Навіть якщо систематично міняти воду (двічі на місяць), щодня чистити фільтр, скрупульозно протирати стінки акваріума і час від часу мити черепаху. А зміна води – ще та морока! З усіх акваріумів воду треба черпати кухликом (пластмасовим, не металічним, щоб, бува, не розбити скло). Начерпали відро – винесли – вилили. Дійшовши до найцікавішого – дна – воду доведеться вибирати губкою. Марудна процедура триває у середньому 20-30 хвилин. Далі акваріум слід ретельно вимити (без миючих засобів!). Наливати можна лише відстояну воду.

Поки господар працює у поті чола, черепашка може “перекантуватися” у тазику. Звісно, їй це не подобається. Хто б зрадів, якби його переселили з двоповерхового особняка у скромну кімнату в гуртожитку? За годину-другу черепаха перетворює тимчасове пристанище на громадську вбиральню. Доведеться кидати свої справи і в “алярмовому” порядку міняти воду.

Не залишайте черепашок без нагляду! Вони пересуваються швидше, ніж ви думаєте. Не встигнете й оком змигнути, як черепаха “натисне на газ” і “заникається” у якусь важко доступну шпаринку. Дістати її звідтіль буде непросто. Черепахи не вміють ходити задом наперед – лише плавати. Злякавшись, тваринка агресивно сичатиме і може вкусити.

Прісноводні червоновухі черепахи – допитливі. Якщо піднести їх до вікна, тварина заходиться махати лапками і вертіти головою. Бідолахи не можуть оглядати “ландшафти” кімнати під час руху. Мусять зупинитися, витягнути “перископ”, озирнутися навколо і, втягнувши шию під панцир, продовжити мандрівку.

Черепахи полюбляють спостерігати за людьми. «Картинки» в телевізорі, вогники гірлянд, свічки, одяг з блискітками, кольорові м’ячі привертають їхню увагу.

Годувати черепаху треба двічі на тиждень. Можна й раз, але ситно. Червоновухі обожнюють телятину, яловичину, креветки, рибу, морську капусту, кульбабу і шпинат. Свою годую лише яловичиною. Невеликий шматок розрізаю на 20 крихітних порцій. М’ясо приклеюю на стінки акваріума. “Запрошувати до столу” довго не треба. Черепашка вже зі самісінького ранку “прочісує” територію в пошуках чогось їстівного. І тут головне не передати куті меду. Люди п’ють залпом, а черепахи так їдять. Зубів вони не мають, тому просто ковтають шматки. М’яса не повинно бути багато – черепаха напихатиметься їжею, поки не лусне.

Хочете її ощасливити? Накидайте в акваріум кольорові камінці, прикрасьте штучними водоростями. Дрібну гальку не купуйте – черепахи пхають до рота все, що погано лежить.

Фото автора
Автор: Наталя ДРУЖБЛЯК
Джерело: Високий Замок  www.wz.lviv.ua