Автор: Ольга ДУБОВИК

Якісь дві години вище хмар — і ти у Цюриху (авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» здійснює щоденні рейси з Києва і навпаки). На центральному залізничному вокзалі міста принагідно знайомишся з одним із найбільших різдвяних ринків Швейцарії, де ялинка виграє веселковими бризками страз Сваровскі. А далі — мерщій до містечка Кур (Chur). За вікном вагона першого класу миготять чистісінькі озера і ювелірно упорядковані бюргерські садиби. Це — дуже гарно. Однак слід пам’ятати: Швейцарія — країна, де краще переходить у найкраще, найкраще у най-найкраще і так далі. Аж доки починаєш сприймати довершеність як норму життя… На зупинці Кур — пересадка, ще півгодинне замилування нереально красивими гірськими краєвидами, і ось ви опиняєтесь у містечку Сант-Моріц (Sant Moritz).

Кажуть, назва походить від імени Святого Мауріціо. І ще його можна назвати містом Сонця, адже 322 дні на рік тут сяє сонечко, незважаючи на всі погодні катаклізми по інший бік від долини Енгадін (Engadin). У давнину тут зупинялися подорожні, аби перепочити та випити келих вина. Згодом у місто влітку заради відпочинку почали навіду-ватися англійці. Ще пізніше підприємливі люди поставили собі за мету розкрити принади зимового Сант- Моріца. Тому запропонували англійцям погостювати тут узимку безплатно. Гарно зустрівши Різдво та Новий рік, гості… затрималися в цьому місті аж до Великодня. Відтоді пішло-поїхало. Нині мільйонери та мільярдери з усього світу вважають престижним відпочивати та жити у Сант-Моріці. Зірки, політики, бізнесмени полюбляють милуватися мрійливими хмарками туманів над озерами та незворушним спокоєм гірських вершин.

Дивовижна особливість цивілізації по-швейцарському: вона не шкодить природі. Схоже, здоровий глузд підказав швейцарцям, що не слід «підкорювати» навколишнє середовище, краще делікатно вписатися у Господом витворений рай і навіть примножити його. Їм це — вдалося.

Якщо ви коли-небудь поставите собі за мету вдихнути на повні груди іскристе, ніби сухе шампанське, повітря Сант-Моріца, — отримаєте незрівнянну насолоду. Не пошкодуєте, зупинившись у таких найвишуканіших готелях, як «Кроненхоф» (Grand hotel Kronenhof Pontresina — кілька зупинок потягом) та «Кульм» (Kulm hotel St. Moritz — власне, у самому Сант-Моріці). Їх поєднує не тільки п’ятизірковий статус, а й 150-літня історія (належать до найстаріших готелів Швейцарії, свято зберігають свої стародавні підвали з винними діжками та предметами побуту позаминулого століття). З перших кроків вас огорне атмосфера аристократичної розкоші, до якої легко звикаєш і яка невдовзі заколисує домашнім затишком. Линуть звуки фортепіано, в анфіладах численних дзеркал відображаються кришталеві люстри, орхідеї — на кожному кроці, вишколений персонал щосили намагається догодити гостям. Перлини обох готелів — перфектні СПА-комплекси. У басейні «Кроненхофа» просто під водою ви можете … слухати класичну музику, а при цьому ще й милуватися засніженими альпійськими вершинами, бо ж вікна — від підлоги до стелі. Кілька різновидів джакузі, підводний масаж, дитяча територія, евкаліптова та соляна сауни, кімната релаксації, окремі для жінок і чоловіків ню-зони. Доповнить картину королівського відпочинку вишукана трапеза у розкішному ресторані на тлі фортепіанних мелодій…

Словом, недарма ще у Х столітті минулого тисячоліття у Сант-Моріці побував Папа Римський Лев Х, після чого залишив для наступних поколінь афоризм, схожий на хороший рекламний слоган: «Хто приїде у ці блаженні місця, тому буде даровано прощення гріхів».

Окрім духовно-естетичних переваг, є ще й низка суто світських принад Сант-Моріца. На однойменному озері щозими проводяться турніри з гольфу, поло, крикету, перегони на конях, лижні змагання, різні чемпіонати світу. До того ж тут безліч гарненьких бутиків, тож любителі шопінгу теж завжди при ділі. А головна зимова спокуса — одразу 4 гірськолижні майданчики — Corviglia, Margus, Corvatsch, Diavolezza. Нам випало піднятися на 3303 метри над рівнем моря — на самісіньку вершину гори Корвач. Лижники і туристи залюбки дістаються вагончиками по канатній дорозі на верхотуру. Бо й сама подорож на висоті пташиного польоту дарує незрівнянні враження. З найвищої точки гори Корвач краса засніжених Альп видається просто космічною. І тут є чим розважитися. Хочеш — фотографуйся до несхочу або приєднуйся до гурту лижників — і гайда вниз по схилах, а хочеш — посидь годину-другу за столиком у панорамному ресторані, скуштувавши одну з вельми поживних страв (хіба що суп — не раджу).

А ще ж вулицями Сант-Моріца курсують кінні екіпажі. Тепло вдягнувшись, не відмовте собі у прогулянці на кареті засніженими дорогами казкового альпійського лісу. Краєвиди такі, що на кожному кроці хочеться вигукнути: «Зупинися, мить, ти — пречудова!» Деінде в горах можна зустріти косулю, оленя чи ведмедика.

Якоїсь миті я нарахувала щонайменше дві тварини-тотеми Швейцарії. Як на мене, це насамперед корова зі дзвоником: їх, до речі, не випадково зображують на шоколадних обгортках, «фондюшницях», чашках та інших сувенірах, а інколи навіть «поселяють» на балконах міських будинків у вигляді муляжів. Другий — гірський козел (коза) — сама наполегливість у подоланні альпійських вершин, він же — символ чудового панорамного потяга «Bernina- ekspress», який легко, ніби балерина, кружляє лісом і горами, долаючи глибокі ущелини, провалля і гірські тунелі.

Система транспортного сполучення у Швейцарії працює просто ідеально. Тому, зупинившись у Сант-Моріці, дуже зручно подорожувати й далі — на південь країни, до самого кордону з Італією. Там навіть у найзасніженіший альпійський сезон можна помилуватися зеленою травичкою луків і полів, та, як у містечку Поск’яво (Poschiavo), з головою зануритися в атмосферу Середньовіччя, що гармонійно сусідить із сучасністю. Збагатить уяву допитливого туриста місцевий музей мистецтв, один із найстаріших у Швейцарії готель з категорії історичних пам’яток, католицький собор, давня вежа, де зберігаються понад 150 документальних історій часів полювання на відьом.

Родзинкою подорожі до Сант-Моріца може стати хай навіть побіжне знайомство з Цюрихом. Це особливо приємно напередодні Різдва Христового, адже саме в ці дні вулицями міста курсує червоний казковий трамвай з водієм — Санта-Клаусом. Дорослі можуть лише помилуватися ним, а дітям у тому трамваї розповідають казки янголята з білими крильцями. Живі ялинки на вулицях, численні лебеді та чайки на берегах Цюрихського озера, ненав’язливий глінтвейн на кожному кроці, розмаїта ілюмінація вечірнього міста, повсякчасні різдвяні знижки у бутиках та супермаркетах — усе це лише окремі штрихи зимового Свята Життя, що починається у Швейцарії задовго до Нового року. Втім, зважившись зустріти у цій дивовижній країні хоча б один свій Новий рік, можна бути певним: він удасться на всі сто!

Автор: Ольга ДУБОВИК, світлини автора
Джерело: Українське слово
На фото:
1. Ялинка SWAROVSKI на Цюрихському вокзалі
2. На вершині гори Корвач
3. Інтер’єр панорамного потяга «Bernina-express»
4. Характерний альпійський пейзаж за вікном потяга
5. До готелю Kulm гостей везуть на Cadillack