Автор: Олена ЛУЦКО

Македонське місто Охрид по праву називають колискою слов’янства та православ’я. Охрид не зруйнували ні час, ні імперії, що панували тут свого часу. А це і Римська, і Візантійська, і Османська імперії. Під владою останньої Охрид, як і вся Македонія, перебував цілі п’ять століть. Православні македонці за великі гроші викупали у турків право будувати свої церкви.
 
Туристичні агенції зазвичай пропонують познайомитися із кількадесятьма пам’ятками Охрида за день-два. Але не поспішайте. Якщо ви присвятите кожен день іншій церкві або ж іншому монастирю, то зможете провести в Охриді цілий рік, бо храмів тут 365!

Побачити сонце Олександра Македонського...

Вікова історія в Охриді скрізь: просто під ногами або за рогом наступної вулиці. Йдучи звичайною вузенькою звивистою вуличкою, раптом натикаєшся на давньоримський амфітеатр, трибуни якого ніби ось-ось мають заповнитися глядачами, що дивитимуться на бої гладіаторів, – так гарно зберігся просто неба амфітеатр. І це вражає, бо ні дощі, ні палюче сонце (а воно таки добре припікає у Македонії), ні вітри не руйнують пам’ятку...

В Охриді з покоління в покоління передають старі та народжуються нові легенди. Одна з них розповідає про чудодійну силу озера. Кажуть, якщо пірнути в озеро, то, виринаючи, треба ще у воді розплющити очі й подивитися у бік сонця. Тоді ви обов’язково побачите зірку Віргіна – 16-променеве сонце Олександра Македонського. «І ніякі то не бульбашки, і тим більше не заломлення сонячних променів у товщі води, то справжнісіньке сонце Великого Олександра!», – кажуть місцеві жителі. А дівчина, яка вийде з води після такого пірнання, вже назавжди приковуватиме погляди зачарованих її красою чоловіків...

Охридське озеро

Одна з візитівок міста – Охридське озеро. Неймовірного лазурного кольору! Увечері озеро віддає цей колір у повітря, яке починає світитися чи то блакитним, чи то бузковим світлом. Здається, до цього повітря можна доторкнутися... Утворене природою багато мільйонів років тому, озеро має глибину майже 300 метрів, воно настільки прозоре, що людське око бачить до 20 метрів завглибшки. Доказом кришталевої чистоти озера є охридська форель, яка живе тільки в чистій воді. Охридське озеро Македонія ділить з сусідньою Албанією, якій належить одна третина із 400 квадратних кілометрів водної гладі.

Чарівні ноти «Охридського літа»

В Охриді багато місць, до яких їдуть туристи та паломники. Це й церква Святого Іоанна Канео, і собор Святої Софії, з його безцінними фресками ХІ століття, і музей рідкісних ікон, і фортеця, яка вказує на те, що Охрид за царя Самуїла був столичним містом. Вікова історія, національний колорит, мальовничі місця, старовинна архітектура та особлива душа цього міста - все це збирає тут ще й людей творчих. Із початку 60-х років минулого століття щороку проводиться музичний фестиваль «Охридське літо», мелодії якого стирають кордони між країнами, мовами та людьми. Інша подія, яка щоліта об’єднує поетів і не залишається поза увагою, зокрема українських літераторів, - це струзькі поетичні вечори, що відбуваються за 15 км від Охрида в містечку Струга, на березі озера.

Найвідоміший житель Охрида

Це місто ще в прадавні часи прославив Климент Охридський, який увійшов в історію як перший слов’янський єпископ. Климент був учнем святих Кирила та Мефодія, і саме він удосконалив придуману ними азбуку-глаголицю. Але як справжній учень назвав її на честь свого учителя - кирилицею. Климент відіграв неабияку роль у становленні слов’янської літератури. Автор багатьох літературних творів, він створив Охридську школу, яка пізніше стала першим слов’янським університетом. Все своє свідоме життя Климент присвятив поширенню православної віри, розвитку книгодрукування, літературі, завдяки чому Охрид або Ліхнідос, як він тоді називався, і став культурним центром православ’я. За свою місіонерську та просвітницьку діяльність був канонізований церквою як рівноапостольний Климент Охридський. Тут він жив до кінця своїх днів, а храм святих Климента і Пантелеймона, що стоїть на мальовничому березі озера, досі зберігає мощі Климента.

Місцеві перли – з риб’ячої луски

Охрид славиться також своїми ремісниками та колоритними торговими лавками, де вони продають свої вироби. Місто відоме далеко за його межами ще й завдяки охридським перлам. Зовні вони нічим не відрізняються від звичайних, але кожна намистинка виготовлена вручну – з луски риби, що живе в озері. Диву даєшся, скільки треба часу, сили та терпіння, аби з тонесеньких рибних лусочок створити сяючі перлини... Секрети такої технології тримають у таємниці кілька охридських родин, які й займаються виготовленням перлів та передають сімейну справу у спадок.

Монастир Святого Наума

Майже на самому кордоні з Албанією просто над озером нависає один з найвідоміших македонських монастирів – Святого Наума, побудований ще у 900-х роках. Переказують, що Наума Бог нагородив даром фізичного та душевного зцілення. У ті часи до монастиря завжди тягнулись люди, які часто залишалися тут на тривалий час. Це було чимось на кшталт лікарні для душевнохворих. Сьогодні сюди їдуть з іншої причини. Якщо прикластися до кам’яної надгробної плити, де зберігаються останки Наума, то можна почути стук серця святого. І таки чути! Це підтверджують круглі від здивування очі відвідувачів. Існує багато версій, чому так відбувається. Хтось вірить у те, що це б’ється серце святого, хтось каже, що то б’ються хвилі об камінь...

Автор: Олена ЛУЦКО, Македонія
Джерело: Високий Замок  www.wz.lviv.ua