Мандри з дітьми: чим менший, тим краще

Автор: Анастасія Мельниченко

Подорожі з маленькими дітьми традиційно не рекомендовані лікарями. Однак є сім’ї, для яких мандри з малюками не лише не є екстримом, але й приносять купу задоволення.
Автор матеріалу - мама двох дітей, яка за стиль життя обрала постійні подорожі. Після народження спершу однієї дитини, а потім іншої, темпи поїздок довелося суттєво збавити, але ні в якому разі не відмовитися повністю. З дітьми 0-1 року батьки відвідали Австрію, Польщу, Чехію, Білорусь, Норвегію та Словаччину, не кажучи вже про Україну. Тут вдалося побувати не тільки у Карпатах і на Чорному та Азовському морях, а також на численних фестивалях: Шешори, Трипільське коло, Уніж...

Рішення не відмовлятися від звичного стилю життя обрали для себе інші молоді сім'ї, які долучили малюків до своїх хобі: здійснювати піші походи в гори, долати простори країни на велосипедах чи проводити літні місяці "дикуном" на березі моря. Вони поділилися з "Українською правдою. Життя" своїми враженнями та світлинами.
Чомусь вважається, що мандрувати з дітьми, а особливо з немовлятами - небезпечно і дуже складно. В уяві постають образи тяжких акліматизацій, малярійних комарів та ще безлічі труднощів. Тому молоді батьки, а особливо мами, заточують себе й дитину у добровільну ізоляцію від світу на певний час, скажімо, роки на три...
І дуже даремно, адже насправді правило просте: чим дитина молодша, тим легше і веселіше можна мандрувати! Доки дитина на грудному годуванні - то можна не думати про готування їжі та баночки-скляночки. Доки вона ще не ходить і достатньо легка - вирішується питання її транспортування. Доки вона ще часто спить, то можна не піклуватися за тривалі переїзди в машині, поїзді чи автобусі. Мандри з дітьми до року - особливо цікавий вид туризму.
Їздити з малими дітьми можна будь-куди і будь-як: в гори, на моря, у міста та села, в наметах, в літаках, на потягах... Головне - позбавитися стереотипу, що малі діти подібні до крихких цукрових створінь і їм важко дається дорога чи зміна обстановки. Бо насправді мандри діють на дітей надзвичайно.
Перш за все, значно покращується сон. Дитина, яка в квартирі змушує всю сім'ю вигарцьовувати танці з бубном, аби угомонити її та вкласти спати, на березі моря чи у лісі спатиме більше, краще і частіше. Вона стане спокійнішою, адже вже не треба привертати увагу мами плачем. Навпаки, тепер маля долучене до спільної з мамою справи - пізнання світу. І, до речі, про пізнання світу.
На дітках до року особливо помітно, що після кожної поїздки відбувається відчутний стрибок у розвитку. Йдеться не стільки про такі звичні етапи, як перевернувся-сів-поповз-пішов (хоча перші кроки старшого сина були зроблені на австрійській землі!), а, скоріше, про зміну у дитячому сприйнятті себе і світу. Після кожної мандрівки емоційний та інтелектуальний багаж дитини зростає дуже відчутно. Тож єдиною перепоною у мандрах із зовсім маленькими дітками є страх батьків. Варто подолати свій страх - і все складеться.

Як їхати

Питання, які вирішує кожне мандрівне сімейство, доволі прості: як їхати, куди їхати і з чим їхати. Стосовно першого питання, то з немовлятами воно вирішується доволі просто. По-перше, маленькі дітки ще зовсім легкі, і їх можна носити у слінгу або ерго-рюкзачку. Є багато зручних "кенгурушок", але ними можна користуватися тільки після того, як дитина сяде. Та і по зручності "кенгурушки" суттєво поступаються переносці ерго.
Новонародженим зручно буде у слінгу з кільцями, але я так і не навчилася комфортно почуватися у ньому, хоча деякі мами досягли у носінні цього виду слінгу верху майстерності.
Для своїх дітей я зупинилася на май-слінгу, який повністю звільняє руки і зафіксовує дитину так, що вона гарантовано не випаде. У випадку ж подорожі у місце цивілізоване, найкращою буде коляска, яка позбавить батьківську спину від навантажень при тривалих прогулянках
З транспортом також не виникне труднощів, якщо дитина маленька. Місяців до чотирьох діти чудово переносять дорогу, мирно посопуючи у дві дірочки. А ось із тими, хто вже повзає, буде складніше - вони прагнутимуть покласти до рота якомога більше цікавих предметів та облизати якомога більше поверхонь, які в українському транспорті, як відомо, не вирізняються чистотою. Однак все вирішується, якщо ретельно слідкувати за малюком.

Куди їхати

Мандрувати з дитиною у Європу - суцільне задоволення. Там, на відміну від нашої країни, туризм з дітьми розвинений добре. І, скажімо, вулички Кракова, Праги чи Відня по кількості візочків нагадують часом дитячий майданчик у спальному районі Києва. Вражає, що дітям завжди раді. Якщо дитина завередує у музеї, привітний охоронець може запропонувати її побавити. Гардеробник не зважиться взяти з вас плату, якщо ви лишаєте візок.
Взагалі, з візочком можна проїхати будь-куди: в музей, у високий середньовічний замок чи галерею. Все обладнано для інвалідів та мам з візочками спеціальними ліфтами і підйомниками, тож сходи не стануть перепоною. Десь на вході попросять лишити візок, а десь, як от в Норвегії, у музеях стоятимуть спеціальні "місцеві" легкі візочки, аби дитина не втомлювалася ходити від зали до зали, а у мами перепочила спина.
Хоча, безперечно, маленькій дитині старовинна архітектура чи світовий мистецький спадок ні до чого. Їй потрібне свіже повітря, чиста вода та інші травички-листочки. Тому в цьому плані бездоганним є гірський або морський відпочинок. Якщо батьки вже досвідчені трекери, то можна здійснювати в горах тривалі переходи. Але зазвичай люди обмежуються встановленням намету десь у мальовничому містечку.
І доки мама "пасеться" на малині, ожині та чорниці, малеча отримує задоволення від спілкування з природою. Головне, щоб погода не підвела. Тому бувальці рекомендують брати дощовики і плівки. Для миття дитини досвідчені мандрівники беруть із собою шмати, які вмочують у гірські джерельця та обтирають дитину. Ще у нагоді стають дитячі вологі серветки.
А ось з морем складніше, бо тут є ряд вигаданих та реальних складнощів. По-перше, акліматизація. Про неї я писати не буду, бо ні старша дитина (їздили на море у його 5 і 7 місяців), ні молодша (їздили у його 2 місяці) проявів акліматизації не показували, тож що це за звір, яким так лякають мамські журнали, я не знаю. А ось із загрозою спалити ніжну немовлячу шкіру на сонці ми і справді стикнулися. Попри те, що дитину дуже ретельно оберігали, ховаючи або у наметі, або під парасолею, та ще й у накритій пелюшкою люльці, вона все одно не лише засмагла, а ще й підрум'янилася.
Купати малюка в морі не тільки можна, але й треба! Для цього ідеально підходить Азовське море, яке, на відміну від Чорного, менш солоне і значно тепліше. Якщо проїхатися вглиб Арабатської стрілки, то море стає глибоким одразу від берегової лінії. Тож ми маємо подвійне задоволення: і батьки купаються у глибинах, і дитині є тепла та чиста вода!
Якщо ж страшно нести немовля у обійми стихії (бо стихія може легко обдати дитя хвилею з головою), то в нагоді стане надувний басейн. Вони бувають найрізноманітніших розмірів, які можна підібрати залежно від віку та кількості дітей.
Окрім басейну, з надувної продукції стане в нагоді круг з дірками для ніг, у якому із задоволенням плаватиме дитина, котра вже вміє сидіти. Іще про купання: через різницю у швидкості обміну речовин та вода, яка нам видається холодною, є цілком прийнятною для дитини. З іншого боку, перебуваючи у воді, малюк набагато швидше змерзне, ніж дорослий.
Після народження дитини дорослим зовсім не обов'язково забувати про звичні радощі життя, як от відвідини фестивалів, які в Україні останнім часом з'являлися наче равлики після дощу. Здавалося б, у постійному музичному шумі малюк спати не бажатиме, але, як показує досвід, це справді тільки "здавалося б".
Дитина спатиме у будь-яких умовах, бо їй властива унікальна здатність пристосовуватися. Пам'ятаю, як виступала у якості фотографа на одному з фестивалів. І коли почав виступати гурт, який треба було знімати, під боком не виявилося нікого, кому можна було б "скинути" дитину, яка мирно спала у переносці-ерго. Лишалося одне: лізти з дитиною і фотоапаратом на сцену, під колонки, з яких звучав масний тяжкий рок.
Дитина навіть очі не відкрила, а спокійно проспала весь той виступ. Для мене це досі є чимось неймовірним!
Хоча суттєвий мінус фестивалів - на них практично нічого не робиться для зовсім малих дітей. Щоправда, часом розумні люди проявляють ініціативу, і роблять своєрідний "полігон" для малюків. Невеличка галявинка встеляється сіном, туди насипаються іграшки. Дорослі сідають навколо, роблять якісь ляльки-мотанки, попивають чай чи стукають у барабани, а діти спокійно повзають та спілкуються всередині.

Що брати

Мандруючи з дітками до року в першу чергу замислюєшся про безпеку для їхнього здоров'я.
Для себе беру стандартний набір аптечки: вату, бинт, зеленку у фломастері, перекис; регідрон (від зневоднення при проносі), смекту (від отруєння), ніфуроксазид (знадобиться, якщо є підозра на кишкову паличку); отіпакс (при болю у вушках), аквамарис (від нежитю); бепантен або десітин (від пітнички, запрілостей). Прихопіть також якийсь засіб від високої температури.
Ще до списку можна додати дитячий засіб від комарів та крем від сонця. В нагоді стане дощовик, парасоля від сонця, тюль від комарів, яку можна накинути на візок або люльку. Якщо дитинка вже п'є водичку, то рекомендується брати питну воду з дому. Хоча, відверто кажучи, ніколи цим не заморочувалася...
Постійно будуть потрібні пакети для сміття, адже негарно лишати підгузники десь під кущиком. Ну і велика кількість одноразових пелюшок, безперечно. Адже дивно було б на природі пріти дитину у підгузнику!

Хто може допомогти

Доки дитина мала, - треба ловити кожен момент. Для втомлених мами з татом справжнім відпочинком стане життя в наметі з малюком, який із задоволенням міцно спатиме, не вередуватиме і пізнаватиме світ, доки батьки насолоджуватимуться спокоєм і одне одним.
Думаючи про мандри з немовлятами, варто згадувати розумні слова про те, що всі перепони - лише у нашій голові. Але якщо поки самотужки мандрувати страшно, то можна об'єднатися із іншими мамами.

Автор: Анастасія Мельниченко
Джерело: Українська правда. Життя. http://life.pravda.com.ua/private/4a717b0f97178/