Автор: Ольга ДУБОВИК

Жерар Депардьє сказав про них: "Зібралися троє божевільних і зробили це". Імена цих трьох - Костянтин Могильник, Андрій Супрун та Голтіс. За їхньої участи на тижні відбулася резонансна прес-конференція у Міністерстві культури і туризму України за сприяння міністра Василя Вовкуна.

То що ж такого вони вчинили? - Вдалися до ризикованого експерименту: під час Різдвяного посту сорок днів постилися, при цьому пливучи через Атлантичний океан (подорож тривала з 28 листопада 2008 року до 6 січня 2009 го). Спершу науково-дослідницьку експедицію супроводжував шторм (як мовиться, щоб життя медом не видавалось), тому до сухого голодування додалося ще й безсоння. Свою команду вони називають "Еквітес", а експедицію - "Шляхом Колумба". Епопею сміливців-екстремалів професійно відзняв кінооператор Сергій Михальчук, тож вона матиме екранне продовження: задумано документальний фільм "Шляхом Колумба", розрахований як на Україну та пострадянську територію, так і на світовий ринок кіноіндустрії. Фрагменти стрічки журналісти мали нагоду побачити першими, і, треба сказати, "гра варта свічок". Робота обіцяє бути вражаючою. Підтвердженням тому можуть слугувати й слова лікаря Адріана ван дер Варта, який супроводжував команду під час плавання: "Ми не зустрінемо іншого такого прикладу в історії медицини". Проте експериментатори не схильні називати своє сорокаденне голодування подвигом, незважаючи на те, що провідник команди Голтіс 14 днів прожив без жодної краплини води і втратив при цьому 20 кілограмів, Костянтин схуд на 12 кілограмів, Андрій - на 16,5. Цікава деталь: за їхніми словами, ті, хто супроводжував команду, регулярно харчувалися. Найбільшою дивиною наразі видається те, що голодувальники регулярно брали участь у приготуванні їжі, адже разом із ними було ще четверо осіб: окрім вищеназваних, - капітан Віталій Зелений і матрос Анатолій Бабарика, котрі посту не дотримувалися.

"Хоч що б траплялося у нашому житті, все це - на краще, - каже Голтіс. - Все наше життя - це ланцюжок випробувань, підсумком яких стає усвідомлення. І якщо з тобою трапляється щось надзвичайне, ну, здавалося б, зовсім погане, і немає куди подітись, немудро запитувати: "За що?". "Навіщо?" - ось правильне запитання. Будь-яке випробування - це завжди шанс. Бог не карає нас, а лише дає нам можливість вчитися".

Схоже, ця історія неабияк вразила уяву професійного режисера Василя Вовкуна, тому, коли команда з'явилася у його міністерському кабінеті, порозуміння виникло майже миттєво. "Ми сьогодні говоримо про християнський подвиг, - каже міністр. - Команда "Еквітес" довела, що людина сильна тільки тоді, коли вірить і спирається на моральні засади. Вочевидь, для духовного очищення мусять бути у кожного ті сорок днів, після яких можна відчути себе Людиною".

Що допомагало? - За словами сміливців, молитви, що здійснювалися священиками у багатьох святих місцях України, а також численні "есемески" з материка (щодня приходило їх по 500), а до того ще - особиста віра та усвідомлена велич мети (якщо за високими словами бачити не пафос, а їхній реальний зміст).

Роль оповідача у майбутній стрічці після перегляду матеріалів експедиції погодився виконувати відомий французький актор Жерар Депардьє. Кіностудія "Укркінохроніка" обіцяє зняти фільм у найсучаснішому форматі, а поки що на завдання Міністерства культури й туризму розробила промоційний відеотрейлер чотирма мовами (українською, англійською, французькою та російською), щоб стрічку можна було попередньо рекламувати на різних світових ринках. За словами Костянтина Могильника, фільм "Шляхами Колумба" з'явиться цьогоріч восени, а до того ще вийде друком книга. "У фільмі говоритимемо і про те, як вижити в екстремальних ситуаціях, і про те, як важливо зберегти красу навколишнього світу, створеного Господом, для майбутніх поколінь. Адже земля - спадок, який ми дістали від наших пращурів, - безбожно нищиться", - наголосив Голтіс.

Заслуговують уваги постаті учасників команди "Еквітес". До речі, еквітесами римські легіонери називали своїх вершників-першопрохідців.

Член-засновник команди професійних подорожувальників Голтіс (Володимир Іванович Вукста) у дев'ятирічному віці почав цікавитися біомеханікою, біохімією, біологією та поставив собі за мету самотужки зробити своє тіло досконалим. З десяти років захопився східним єдиноборством (місю-дзю-рю), а 1976 року завоював титул "Містер Аполлон" у Барселоні. Служив у військах спеціального призначення, де відчув на собі, що таке школа виживання в екстремальних умовах. Здобув титул чемпіона Азії зі східних єдиноборств, має чорний пояс. Професійний боксер. Тренер. Закінчив Київський державний інститут фізкультури. Створив діючі методики тренування задля виживання в надзвичайних умовах. Може похвалитися неабияким послужним списком пройдених шляхів: це - вся територія колишнього Союзу, а з гір - Крим, Карпати, Алтай, Памір, Тянь-Шань, Саяни, Урал. На велосипеді подорожував Африкою: протягом двох з половиною місяців подолав 8 тисяч кілометрів, а на додачу ще 850 кілометрів пустинею Калахарі. Цікаво, що пустиню пройшов, маючи при собі лише сім літрів води та 2,5 кілограма їжі. Свій досвід незвичайного подорожування передав людям, створивши документальний фільм "Африка - шлях до себе". В одному з інтерв'ю розповідав, як разом із командою в Зімбабве, закріпившись резиновим канатом, здійснював стрибки з прапором України над водопадом "Вікторія". Окрім того, Голтіс прожив шість місяців у Тибеті, вивчаючи тонкощі акупунктури, масажу та фітотерапії. Нині цій незвичайній людині - 46 років.

Не меншої цікавости заслуговує й інший член-засновник "Еквітесу" - Костянтин Могильник. За його плечима - екстремальні переходи на Кавказі, Памірі, в пустині Кара-Кум, Африці, одиночні переходи в Альпах. Разом з командою "Еквітес", так само як і Голтіс, від 2000 року встиг відвідати Австралію, Тасманію та Південну Африку. Пан Костянтин викладав іноземні мови в Україні й Німеччині. У 1992-1997 роках був автором радіопередач на радіо "Свобода" (Мюнхен - Прага), член Спілки журналістів Німеччини. Засновник видавничого гурту "Ключ". Є автором проектів "Пісні малайських вітрів", "Справжнє", "Терорист", "Александрійські пісні".

Цікаво, що останній, сороковий, день голодної подорожі через Атлантичний океан учасники експерименту назвали найщасливішим, оскільки можна було, нарешті, відчути під ногами земну твердь. "Хотілося поцілувати землю", - кажуть сміливці.

Безперечно, їхній - насамперед духовний - досвід робить честь сучасній Україні та може слугувати реальним взірцем для наслідування молодим поколінням наших співвітчизників.

Автор: Ольга ДУБОВИК

Фото 1 Повпреди команди Equites
Фото 2 Один зі здобутків експедиції - багатющі фотогалереї
Фото 2 Костянтин Могильник у процесі 40-денного голодування

Джерело: Українське Слово, 25-31 березня 2009 р.