Автор:  Павло КУЗИК

Великий каньйон недаремно вважається одним із нових семи чудес світу. Природний шедевр, утворений рікою Колорадо, вражає своїми розмірами: його довжина сягає 446 км, ширина - 29 км, а глибина - 1830 м.
Але насамперед не масштабами, а захопливими краєвидами приваблює Гранд-Каньйон щороку п’ять мільйонів відвідувачів.

Більша частина Великого каньйону розташована в межах однойменного національного парку. Від села Гранд-Каньйон до каньйону - кілька хвилин машиною. Більшість людей обмежується спогляданням краєвидів з одного із верхніх оглядових майданчиків каньйону. Заплативши 150-800$, над каньйоном можна політати літаком або вертольотом. Однак по-справжньому відчути атмосферу цього місця можна, лише спустившись у каньйон. Тут також є опції: піти пішки чи вирушити верхом на мулі.

Стежки, що ведуть в глиб каньйону, - переважно вузькі та звивисті, не для боязких. Уже на початку спуску я побачив чоловіка, який притиснувся до скелі і не рухався. Виявилося, він боїться висоти. Уже забронював готель унизу, але далі йти не хотів... Невдовзі трапилась група юнаків, які піднімалися від підніжжя, роздягнуті до пояса, хоча нагорі лютував 20-градусний мороз, дув сильний вітер. Повертаючись назад, я і сам роздягнувся до футболки.

На верху каньйону, розташованому на висоті близько 2100 м, завжди холодніше, ніж на його дні, де влітку температура часто вища як плюс 40°С, а серед рослин і тварин переважають пустельні види: агави, кактуси, ящірки, змії, скорпіони, тарантули. Трапляються в каньйоні й пуми, гірські барани та рідкісні каліфорнійські кондори - птахи з найбільшим розмахом крил. Однак найпомітніші тварини тут - всюдисущі круки. Їх заборонено годувати. Але коли кілька цих розумних птахів сіли неподалік і дивились на мене, схиливши голови, просто неможливо було не кинути їм горіхів і родзинок. А круки віддячили мені, позуючи для фото і сідаючи на найбільш мальовничі дерева... В лісах на верху каньйону трапляються дикобрази, лосі, ведмеді. Чорнохвості олені не бояться людей.

Оленів можна побачити на наскельних малюнках місцевих індіанців пуебло. Гранд-Каньйон для них був священним. Зараз же багато відвідувачів ставляться до цього місця без належної поваги. А воно не пробачає надмірної самовпевненості. За останні півтора століття в каньйоні загинули понад 600 осіб: в авіакатастрофах, від зневоднення, теплового удару, падіння зі скель тощо. Багатьох доводиться евакуйовувати. Рятувальна служба навіть помістила вздовж популярних стежок фото хлопця спортивного вигляду з написом: «Щороку ми рятуємо з каньйону сотні людей. Більшість з них виглядає як він”... Однак існують відчайдухи, які буквально сміються в обличчя смерті. Це - учасники супермарафону через Гранд-Каньйон, протяжність маршруту якого - 126 км.

Автор: Павло КУЗИК, США
Фото WkiMedia Commons 
Джерело: Високий Замок  www.wz.lviv.ua