Стародавні вікінги користувалися кристалами мінералу з Ісландії для навігації у відкритому морі, свідчать результати дослідження сучасних учених.
У стародавніх ісландських легендах розповідається про те, як при пошуках шляхів у Вінланд, міфічну країну, котру деякі історики вважають Північною Америкою, мандрівники вдавалися до допомоги так званих "сонячних каменів".

Міжнародна група вчених опублікувала статтю в журналі, де вони висловлюють припущення про те, що вікінги могли користуватися кристалами ісландського шпату для орієнтації на сонці.

Відомо, що вікінги були вмілими навігаторами і заходили далеко в Північну Атлантику.

Однак без компаса, який був невідомий європейцям до XIII століття, вони користувалися іншими методами навігації.

В умовах полярного дня, коли зірок не видно, єдиним способом прокладки курсу залишалося сонце.

При цьому в туманні й хмарні дні сонце виявити важко і морякам доводилося покладатися тільки на напрямок хвиль та вітру.

У стародавніх ісландських легендах розповідається про мандрівників, які розглядали хмарне небо крізь "сонячні камені" у пошуках сонця.

У статті розглядаються нові дані про те, що кристали мінералу шпат, які трапляються в Ісландії, відфільтровують поляризоване світлове випромінювання.

Вони цілком могли бути тим "сонячним камінням", про яке розповідається в сагах. Через такий кристал було легко знаходити в хмарному небі світлову пляму сонця.

Шпат дуже легко набуває форму призми навіть після примітивної обробки, що робить його хорошим поляризатором світла.

Нещодавно морські археологи знайшли такий кристал в останках британського корабля часів королеви Єлизавети I, затонулого 1532 року.

Учені вважають, що ця знахідка підтверджує їхню теорію.

Новинар