На Землі  росте понад 400 тисяч різних видів рослин. 
Кожну секунду в результаті фотосинтезу на нашій планеті утворюється близько 10 тис. т. (200 залізничних вагонів) зеленої органічної маси. За цей проміжок часу рослини засвоюють 20 тис. т. вуглекислого газу, виділяючи, у свою чергу, близько 15 тис. т. кисню. 

У Росії ліси займають близько 55% загальної середньої статистичної площі, в Китаї - близько 13% загальної площі, в Ефіопії - 3,5%. Однак у багатьох районах Росії, наприклад, в Орловській, Курськійї, Саратовській областях, лісових угідь залишилося близько 5%. Нерозумні дії людини катастрофічно зменшують лісові масиви планети. Так, в 1960 році ліси займали близько 31% світової суші, а в 1985 році - тільки 27%.

За даними ООН, в даний час внаслідок людської діяльності на Землі кожну секунду гине близько 1 га. тропічного лісу. Близько 6 млн. га. землі щорічно перетворюється на пустелю. Ліси гинуть насамперед від забруднення повітря і грунтів, інтенсивної вирубки, недбалого ставлення людини до дерев. За оцінкою фахівців, до початку XXI століття буде знищена половина з існуючих нині лісів. Що може статися в недалекому майбутньому, неважко собі уявити. 

Ми відійшли від заповітів своїх предків у ставленні до оточуючого нас світу, змінюємо природу, бажаючи вичавити з неї якомога більше вигоди для себе, знищуємо, за великим рахунком, живих істот, братів наших менших.

Відновлювати лісові масиви, садити дерева ще не стало здоровою традицією нашого народу і не ввійшло в звичку і обов'язок кожного з нас.

Посадивши деревце, ми забезпечуємо собі безсмертя, очищаємо душу. І, якщо ми хочемо відповідати званню людини, це має стати для нас непорушним законом, звичкою і святим обов'язком. 

Наші далекі предки не бачили відмінностей не тільки у фізичному аспекті об'єктів природи, але й у духовному. Вони вважали, що Земля і все, що існує на ній, мають душу, а групи однакового-і духовні основи: духи моря, води, землі, гір, вогню, ліси і т.п. Вони це відчували і були наповнені щирою вірою, намагалися не нашкодити природі, живучи в рамках самодостатності. На основі єдності з природою будувалися ідеологія чи релігія так званого язичництва, через яку пройшли абсолютно всі народи, що населяють Землю.

Великі або багаторічні дерева, вселяли в людей благоговіння і священний трепет, були символами бога, служили прообразом Церкви. Ми маємо можливість бачити зараз вікові дерева в різних куточках Землі тільки тому, що деякі з них вважалися свого часу священними. Багато які з них з цієї ж причини були вирубані християнськими місіонерами, що прагнули знищити будь-які сліди язичництва. Доля дерев часто залежала від дурості людей. 

І як не здивуватися й не повірити у вічну таємницю, витікаючу від дерев-історій, коли бачиш їх перед своїми очима, відчуваєш на собі їх вплив. На східних схилах Етни в Сицилії аж до минулого століття ріс каштан, стовбур якого досягав 68 м в окружності. Йому на той час було більше 3000 років, але говорили, що він застав навіть часи Платона. Скільки ж могли розповісти дерева людині, скільки таємниць розкрити, які їм довелося дізнатися за багато тисячоліть? 

Стародавні народи аріїв, що мали нерозривний зв'язок з природою, дивувалися і дивувались таємничості і бездоганності її законів, щиро вірили, що дерева знають таємниці створення світопорядку, що їм відома Істина. Навколишнє середовище вражало людину загадковістю й красою, ділилася з ним своїми силою і надійністю.

Дуб уособлював собою вічність, спокій і красу, давав силу пораненим воїнам, вагітна жінка йшла за допомогою й порадою до липи, як зі своєю сестрою або подружкою ділилася дівчина з берізкою своїми таємними думками, виливала їй свої печалі, приходила з радістю. Недарма в багатьох російських піснях дівчину-наречену нерідко порівнюють з білою березою, стрункого юнака - з тополею, а міцного сильного чоловіка - з дубом. У звичаях різних народів на честь народження дитини саджали і його природного брата - дерево. Слов'яни при народженні сина саджали дуб, при народженні дочки - березу. 

Злочином вважалося знищення дерева без особливої потреби, а також насильницька вирубка будь-якого старого дерева, позбавлення його права на природну смерть. Святими деревами слов`янського лісу були дуб, береза, сосна, кедр, ялина. Людина, що порушила закони народу у ставленні до цих дерев, повинна була, на думку одноплемінників, або зійти з розуму, або покалічитися, або раптово померти. Та ж доля повинна була спіткати і того, хто зрубає дерево, посаджене руками людини і вирощеного нею. 

Багато народів при будівництві житла здійснювали особливі обряди, покликані умилостивити духів зрубаних дерев, оскільки ці духи, згідно з повір'ями, переходили в будинок і там мешкали. Селяни рубали ліс спільно, щоб розділити тягар провини перед ним, супроводжуючи вирубку словами:

Ліс - батюшка, Земля - матінка, Вашої плоті взяти дозвольте, не заради наживи, а заради життя. На Русі навіть існували заповідні гаї, які свято оберігалися і які не можна було знищувати ні за яких обставин. 

Із зростаючою зарозумілістю людини знижувалася її здатність чути, бачити і відчувати повною мірою навколишній світ, а  ідеї, що прийшли на зміну «язичницьким», породили нові релігії, які заперечували духовне начало всього сущого на Землі, залишивши духовність тільки за недосконалою людиною.

І дарма: зв'язок між деревами і людьми, в якому не сумнівалися наші предки, підтвердили сучасні вчені біофізики, дуб більше співпереживає чоловікові, липа - жінці, береза - дівчині. За допомогою біополя дерева відрізняють хорошу людину від поганої, реагуючи на наміри людини своєю поведінкою.

Цю властивість живих рослин було підтверджено американським поліцейським, спеціалістом з детекції брехні Кльово Бакстером. За допомогою своєрідного гальванометра Бакстер приєднав один з електродів свого апарату, реєструючого емоції підозрюваних, до листка рослини - стрілка поліграфа моментально накреслила на реєструючій смузі зубчасту лінію, таку, яку б видав прилад, визначаючи людські емоції.

В результаті подальших дослідів до листя фікуса підключалися високочутливі датчики виміру біоелектричної енергії. При неодноразовому ушкоджень листів пік енергії різко піднімався вгору. Ускладнення дослідів призвело до сенсації: датчики визначали «крик» фікуса не тільки у відповідь на пошкодження його листя, але навіть у відповідь на думку людини про це. Варто було вченому тільки подумати про жорстоке поводження з рослиною, як показники датчика різко підскакували - рослина на відстані відчувала загрозу для себе. Коли дослідник ушкоджував один лист, своєрідне нервове тремтіння передавалося іншим. Подальші досліди показали, що рослини мають не тільки почуттям, а й пам'ять.

Один з учнів Бакстера таємно від інших отримав інструкцію: увійти в кімнату, де перебували дві рослини, вирвати з коренем одне з них і розтоптати його. Єдиним свідком цього було інша рослина, що залишилася недоторканою. Підключивши її до свого поліграфа, Бакстер провів перед нею кілька людей, включаючи і того, який занапастив рослину. Увесь час рослина не реагувала ні на кого з людей, крім винного: при вході його до кімнати записуючий пристрій захитався.

Безліччю подібних дослідів Бакстер довів, що рослини мають «пам'ять», що вони можуть «лякатися», «втрачати свідомість», «впадати в коматозний стан» і т. д. На основі своїх досліджень він опублікував статтю «Докази  первинної свідомості у рослин". Сучасні дослідники, грунтуючись на висновках доктора К. Бакстера, зуміли довести існування у рослин не тільки перерахованих вище якостей і властивостей, а й енергетичного двійника.

Проводячи досліди зі зйомками живих організмів у полі струмів високої частоти, дослідники виявили на знімку, що зображення цього організму світиться, оточене сяючою райдужної оболонкою. В одному з дослідів з рослиною дослідники перед зйомкою відрізали частину його листка. На отриманому знімку світінням чітко позначилися контури відділеного шматочка. Цими дослідами було підтверджено, що в рослин, як і у людей, є  двійник. Окультисти називають його ефірним тілом, вчені - біоплазмою.

Індійський фізик і фізіолог Жагадір Шандср Бозс після цілого ряду експериментів прийшов до висновку, що реакції рослин та тварин є дуже схожі. На його думку, сходження соку і ріст рослин можуть відбуватися лише за рахунок накопичення енергії, отриманої з навколишнього світу і призначеної для забезпечення інформацією. І оскільки рослини можуть дихати, не маючи ні бронхів, ні легенів, перетравлювати їжу, не маючи травних органів, здатні виробляти рухи без м'язів, то чому б їм не володіти подібним того, що у тварин є нервовим ланцюжком.

З цього можна зробити висновок, що всі живі істоти, включаючи рослини, тварини і людей, побудовані за одним і тим ж зразком, складаються з клітин, які вміють дихати, перетравлювати і самі в своїх ядрах укладати власну програму для виконання певних завдань.

Російські вчені, які займаються даною темою, сфотографували не тільки ауру людини, але і виявили в людському тілі таємничі шляхи енергії, які можна зіставити тільки з меридіанами акупунктури. Якщо уявити на мить, що «нервові» реакції рослин є проявом своєрідної передачі енергії, що стоїть ближче до цих тонких шляхів, ніж нервова система, то виникає сумнів у нашій абсолютній перевазі над навколишнім світом.
 
Експерименти дослідників рослин продемонстрували існування тісного зв'язку між рослиною і людиною, яка за нею доглядає, і те, що цей зв'язок може підтримуватися навіть на відстані. Вони також показали, що рослини дуже добре вміють впізнавати людей, які погано до них ставляться, а також тих, хто добре до них налаштований. У цьому відношенні реакції рослин дуже схожі на реакції домашніх тварин. 

Запасом біоенергії володіють багато дерев, проте їх вплив на кожну людину строго індивідуальний: на одного сильніше впливає дуб, на іншого - береза. За допомогою біолокаційних методів встановлено, що береза і дуб  є енергетичним підживленням приблизно для 60-90% жителів середньої смуги Росії. Наступною в цьому ряду стоїть сосна. Взаємодія з сосною корисна для хворих, ослабленим людям. Береза знімає втому, підвищує тонус, нейтралізує негативні наслідки повсякденних дрібних стресів. 

Взаємний обмін енергіями проявляється більшою мірою в процесі безпосереднього зіткнення тіла людини з стеблом рослини чи зі стовбуром великого дерева. Могутнє, струнке, гіллясте, без сухих гілок і без наростів, що росте у хорошому віддаленому місці дерево, відкрите з усіх сторін до сонця, сповнене здоровою і чистою енергією. Потужне біополе такого дерева не дає іншим рости поряд з собою. Проте під час грози під таким деревом стояти небезпечно.

Дуже корисно для здоров'я гуляти в лісі, де ростуть дуб, ялівець і кедр, де трави і квіти особливо яскраві. Гарним способом підзарядки може служити навіть недовга прогулянка по землі у лісі чи в парку. Краще - босоніж: при цьому відбувається обмін енергіями між людиною і Землею. 

Сучасні дослідження сумісності людини і рослин показали, що різний колір рослин, форма крон дерев по-різному впливають на психіку людини. До таких, що бадьорять, рослин відносяться дерева та чагарники з розкидистою, пірамідальної формою крони (акація, дуб, тополя); заспокійливу дію мають дерева з овальною (в'яз, клен, липа) і плакучою зонтичною кроною (береза, верба, ясен). 

На енергообмін між людиною і рослиною впливає і пора року: береза, ялина, дуб і трави - валер`яна і материнка взимку зменшують частоту пульсу і артеріальний тиск; влітку ялина і сосна, навпаки, збільшують частоту пульсу і артеріальний тиск. Таким же чином діють глід, бузок, тополя та інші рослини. 

Пробуджується природа і з таненням снігу. Вода, що утворюється при таненні льоду і снігу, володіє сильним біополем, тому навесні біополя дерев сильніше, ніж в інші пори року, особливо сильні біополя плодових дерев у цвіту. Взимку запаси біоенергії у дерев-донорів знижуються, а вміст біологічно активних речовин в листках хвойних дерев збільшується. 

Вдихання летких біологічно активних речовин рослин діє на здоров'я людини не менше, ніж пиття настоїв і відварів. Так, летючі речовини фітонциди, що виділяються дубом, знижують кров'яний тиск.

Життєву ємність легенів і прохідність бронхів збільшують фітонциди берези, липи, а також вересу, материнки, чебрецю та інших. Тополь, валер`яна та бузок володіють протилежною дією.

Встановлено, що фітонциди материнки, меліси діють заспокійливо, а м'яти - спазмолітично. Кількість як позитивних, так і негативних летких речовин (фітонцидів), наприклад в лісах Середнього Уралу, складає до 450 кілограмів на гектар за період вегетації. За одну добу гектар листяного лісу виділяє 2 кілограми летких речовин, хвойного - до 6 кілограмів. А ось ліс ялівцю (арчовніка) виділяє на добу на одному гектарі до 30 кілограмів фітонцидів.

На думку біолога професора Б. Токіна, автора вчення про фітонциди, цього досить, щоб очистити повітря великого міста. Одна тільки ця обставина вимагає від нас більшої поваги і серйозного ставлення до рослин, до їх відтворення після навмисного чи випадкового знищення. 

При надлишку життєвої енергії або в моменти занепаду сили треба користуватися допомогою дерев, які дають енергію або забирають її надлишок. Рослинами, які забирають енергію, є вільха, осика, тополя, черемха, всі виткі рослини, кактуси, фіалки. При тривалому контакті з цими рослинами можуть виникнути занепокоєння, тужливий настрій, головний біль.

Довго стояти, притулившись до таких деревах, небезпечно, так само шкідливо контактувати з ними кожен день, це може призвести до хронічних захворювань. Однак слід зауважити, що дерева, які забирають енергію,  шкодять здоров'ю тільки у випадку тривалого з ними контакту. Якщо ж контакт нетривалий, дозований - ефект протилежний. 

Ознаками надлишку енергії є підвищений тиск (гіпертонія), гіперсекреція, спазми, болі, запалення, дратівливість. Ознаками нестачі енергії - апатія, млявість, повільність, ослаблення пружності шкіри, параліч. Не варто засмучуватися, якщо вступати в контакт з деревами, які забирають енергію, змушують обставини. Дослідження показали: якщо не звертати увагу на дерева, вони не мають на здоров'я особливого впливу - дерева забирають енергію тільки під час фізичного з ними контакту. Працюючи з древом, що забирає енергію, не потрібно собі уявляти, як з вас виходить негативна енергія - це може привести до різких втрат біоенергії. Після перебування біля такого дерева треба обов'язково поповнити запас енергії за допомогою дерева-донора або, якщо його немає поруч, за допомогою ритмічного дихання. 

Людський організм може сприймати або не сприймати енергію окремих видів дерев. У кожної людини є своє дерево, найбільш близьке йому за біоенергетичним характеристиками. Таке дерево може надати допомогу, як для лікування хвороби, так і для зняття негативного енергетичного впливу (так званих пристріту, вампіризму). Певні рослини і дерева дуже схожі своїми біоенергетичними характеристиками з тими чи іншими людьми і є для цих людей хранителями здоров'я.

Для визначення свого дерева необхідно потерти рукою фольгу, наприклад від шоколаду, і підійти до дерева: якщо фольга потягнеться до нього-дерево ваше, якщо прилипне до вас - під цим деревом стояти небажано. Можна проводити перевірку і за допомогою біолокаційною рамки. Якщо рамка, що знаходиться на витягнутій руці до дерева, почне рухатися, це дерево вам не підходить, якщо стоїть на місці - ваше. Якщо контакт з якимось деревом викликає хворобливі відчуття, небажано під ним сидіти, споруджувати альтанки, вішати гамаки. 

Про сумісність людини і рослини за біоенергетичним характеристиками у наявній літературі існують і готові відповіді, що вимагають, як мені здається, додаткового серйозного вивчення та практичної перевірки, оскільки не кожна людина кожному дереву підходить і може перебувати з ним поруч.

www.flos.ucoz.ua