Автор: Сюзанна БОБКОВА

У кожному місті чи селі є так звані геопатогенні зони, де з людиною може статися неприємний трафунок…
Ви можете потрапити в аварію, не порушуючи правил (зазвичай у таких місцях на місяць може статися кілька аварій), або у вас різко погіршиться здоров’я… Отже, геопатогенні зони: містика чи реальність? Про це наша розмова з завідувачем відділу охорони природних екосистем Інституту екології Карпат НАН України Олександром Кагалом.

- Геопатогенні зони і справді можуть негативно впливати на людину, - каже пан Олександр. - Виною цьому є і природні фактори: наприклад, підвищений вміст небезпечних речовин у породах, геомагнітні аномалії, підвищений рівень радіації, виділення газів. Пам’ятаємо історію у Соснівці з отруєною водою (тоді у людей почали кришитися зуби, кістки втрачали міцність. Версій цієї недуги було багато, говорили навіть, що винна у всьому ракетна військова частина, розташована біля міста. Та коли у 1996 році у Соснівці замінили водозабір, мешканці почуваються краще. – Авт.) Або, наприклад, Яворівщина. Територія, де добувають сірку. Там усі породи насичені стронцієм. А стронцій у великих дозах вимиває кальцій з організму, і кістки стають крихкими. Є дослідження, що великі розломи земної кори сприяють виділенню певних небезпечних речовин. Територія від села Чорна Тиса до Рахова вважається несприятливою для проживання. З цього питання і досі точаться наукові дискусії… Та у Львові геопатогенними зонами ніхто не займається. Тому це питання залишається більше містичним, ніж науковим.

- Ми не раз писали про місця у Львові, де стається багато аварій. Це, зокрема, і перехрестя Стрийської і Наукової. Як можна це пояснити?

- До цього переліку додалось перехрестя між кінотеатром Довженка та молебним комплексом на Сихові. Там також стається чимало аварій. Але я сам водій з 25-річним стажем, і бачу, що робиться на дорогах. У нас 80% водіїв не знають правил. Хоча є підтверджені факти, що на певних територіях сильна концентрація геомагнітного поля. І цих нюансів не враховують під час проектування будинків, доріг... Крім того, ця галузь малорозвинена. Як геомагнітне поле впливає на здоров’я людини, якою є смертність на таких територіях? Ці дослідження складні і потребують значних коштів.

- Але є чимало біоенергетиків, зцілителів нетрадиційної медицини, які визначають такі місця за допомогою якихось рамок та інших дивних речей. Радять людям не будувати там будинків…

- Є люди, які за допомогою лози чи металевої рамки можуть визначити рівень ґрунтових вод, як близько вони підходять до поверхні. Я сам це спостерігав. Є люди, які мають екстрасенсорні здібності. Але й шахраїв серед них багато… Слід сказати і про антропогенні зони. Наприклад, антени мобільного зв’язку. Часто їх ставлять у місцях, де це заборонено. Готель на Цитаделі. Вишку у цьому районі поставили на гаражах, і все випромінювання йде на готель. На будинку нашого Інституту теж встановили таку вежу. Нам нічого, а от чи все нормально у податковій? Випромінювання спрямоване саме туди. З давніх-давен відомо, що селитися біля цвинтаря або на території колишнього кладовища, небажано. Там велика кількість органіки, яка розкладається роками. У Львові таких місць чимало. Від готелю «Гетьман» до кільця – територія колишнього цвинтаря, кінець вулиці Б. Хмельницького також. У мене є кілька знайомих, які живуть на території колишнього кладовища на вул. В. Великого у дев’ятиповерховому будинку. В усіх трагічно склалася доля…

- Львів розташований у ямі. Тому і клімат у нас особливий. Люди з певними захворюваннями почуваються у місті зле…

- Львів розташований у специфічному місці - на перехресті п’яти різнопланових фізико-географічних районів. У нас є гори, є низини… Тому тут особливий рух повітряних мас. Середня кількість опадів у Львові більша, ніж у Миколаєві, до якого лише 30 км. Центр Львова несприятливий для людей, схильних до алергії. Наприклад, на Підвальній взагалі немає чим дихати, вулиця не провітрюється, усі гази «зависають» у повітрі.

- Чи правда, що коли дерево похилене, це означає, що воно росте у геопатогенній зоні?

- Ні. Часто дерева стають кривими через вибрики природи, коли весною на зелене листя випадає сніг. Під цією вагою воно викривлюється, і таким залишається. На Високому замку береза у такому стані росте уже п’ять років… Береза і граб найбільш чутливі до різких змін погоди. Є версія біоенергетиків: коли у якомусь місці росте багато стокроток (це такі квіти), ситуація кепська (усміхається). Я за базовою освітою ботанік, тож вважаю це дурницею.

- Кажуть, дерева впливають на самопочуття людей…

- Позитивно впливають хвойні дерева, модрина, каштан, береза. Навіть темний смерековий ліс вважається енергетично позитивним. Хвойні дерева мають смоли, які добре впливають на дихальні шляхи, є згубними для багатьох мікроорганізмів, вірусів. Осика вважається негативним деревом: вона виділяє шкідливі речовини і має у собі антибіотики. А ще вважається, що на осиці повісився Іуда… Ця рослина з тої самої родини, що і верба. Хоч верба і осушує певні території від зайвої води, але у вербових заростях у людини може погіршитися самопочуття, почати боліти голова. Там теж є саліцин (антибіотик).

- Яких дерев бракує у Львові?

- В озелененні міста краще використовувати більше хвої. Центр забруднений вихлопними газами, вулиці вузькі. Через проблему з міллю варто відмовитися від каштанів. Та найбільш проблемна – тополя. Особливо у першій половині червня, коли починає літати пух. Колись тополі висаджували, бо вони швидко ростуть. Але пух забиває кондиціонери, вентиляцію… Перспективний вид – гінкго, воно добре переносить міське середовище. У Львові таких дерев з десяток. Його листочки – у формі сердечок.
 

Автор: Сюзанна БОБКОВА
Джерело: Високий Замок  www.wz.lviv.ua