XXI зимові Олімпійські ігри добігають до завершення. На жаль надії, які покладалися на українську збірну, так і залишилися не виправданими. Чому спортсмени, які показували високі результати раніше, під час основних змагань таки не спромоглися викластися на повну і загалом про умови їхнього перебування у Ванкувері – у розмові з шефом місії української делегації Ніною Уманець.

– Напередодні проведення Олімпіади багато-хто сподівався, що українці таки привезуть із Ванкувера медалі, називали фаворитів в окремих видах спорту. Натомість наші олімпійці не змогли створити серйозної конкуренції. Пані Ніно, на Вашу думку, в чому причина?

– Ми теж говорили і говоримо зараз, що наші спортсмени в деяких видах спорту справді спроможні були завоювати медалі – зокрема, в біатлоні, лижних гонках, санному спорті, фрістайлі. При цьому не називалися жодних прізвищ, оскільки тоді на спортсменів покладається велика відповідальність. Шкода, що медалей є лише три, а претендентів на них – багато.

На сьогоднішні надзвичайно засмучені спортсмени з фрістайлу. Результати, які останнім часом вони показували на змаганнях, давали підстави говорити про їхнє місце у фіналі. А на самих змаганнях виступ нашої команди був невдалий, українці не змогли реалізувати той потенціал, який у них є. І я, особисто, вбачаю в цьому помилку тренерів. Чому? Якщо падає один спортсмен – це може бути його недопрацюванням, але якщо це систематично повторюється у всіх... Наші спортсмени з фрістайлу добре виконали необхідні комбінації, але допустилися помилок при приземленні. Як на мене, Надія Діденко могла ввійти у фінал, а от виступ наших хлопців був таки невтішний. Звичайно, додому вони поверталися розчаровані, бо не змогли зробити того, на що були здатні.

Що стосується саночників, то якби не трагічний випадок, що стався з грузинським спортсменом, думаю, що Наталка Якушенко таки виборола б медаль. Через трагедією було скорочено кількість віражів до 11-ти. Наша ж спортсменка була добре підготовлена на довгі дистанції, і для того, щоби вона показала справжній свій результат, їй потрібно було мати 15-ть віражів на дистанцїі, як попередньо і було. 11-ть – це дуже мало, щоби вона змогла розігнатися і показати необхідний результат для перемоги.

– А чи позначилося фінансування на результатах української збірної?

– В принципі, кошти, необхідні для підготовки наших олімпійців, були виділені. Найбільша проблема, на якій ми постійно наголошуємо, полягає у відсутності в нас матеріально-технічної бази для зимників. На сьогодні в Україні є тільки одна зимова база у Львівській області – «Тисовець». Але навіть і там немає всього необхідного для тренувань, недостатньо машин для підготовки дистанції для біатлоністів, лижників. Тому українцям часто доводиться тренуватися за кордоном. А перельоти теж забирають чимало часу, який можна було б використати на підготовку до змагань.

Відсутність в Україні пристойної бази для збірних команд, та й загалом дитячо-юнацьких спортивних шкіл, – місць, де якраз і мають виховуватися «золоті», «срібні» та «бронзові» спортсмени, здатні серйозно конкурувати з ведучими спортсменами, аж ніяк не сприяє високим результатам. Не менш важливим завданням є також належне медичне страхування для спортсменів і державна соціальна програма розвитку спортивної науки.

– Для наших спортсменів передбачено 15 доларів на добу. Що можна дозволити собі за ці кошти?

– Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України якщо під час відрядження людина забезпечується триразовим харчуванням, вартість її добових складає саме таку суму. Спортсмени наші були забезпечені проживанням і триразовим харчуванням. А 15 доларів – це кишенькові гроші, за які вони могли купити собі чи своїм друзям сувеніри.

– У яких умовах мешкали олімпійці, як харчувалися і проводили свій вільний час, якщо такий у них був?

– Під час проведення Олімпіади умови проживання і харчування для всіх є одинакові, відповідно до вимог Міжнародного Олімпійського Комітету. Єдине, у зв’язку з розташуванням олімпійського містечка одні будиночки ближче знаходилися до інфраструктури на території – спортивних арен, медпункту, їдальні тощо, а від інших треба було трішки пройтися. Але це не проблема. Українці проживали в одно- і двомісних номерах чотириповерхового будинку. В нашому розпорядженні були третій і четвертий поверхи, на першому – штабна кімната і медпункт. По сусідству мешкали спортсмени з Білорусі, Швейцарії і Канади.

Щодо харчування, з цим теж проблем жодних. Вибір їжі був широкий – від континентальної та азіатської кухні до McDonald’s, чимало пропонувалося й вегетаріанських страв. Вільного часу спортсмени мали не так вже й багато. Але все-таки вони встигли побувати на оглядовій екскурсії по Ванкувері. На території олімпійського містечка спортсмени могли пограти у більярд,була кімната з караоке з музичними інструментами і комп’ютерними іграми, інтернет-кафе, тренажерні зали, кафе і ресторани.

– Які уроки можемо винести за підсумками Олімпіади у Ванкувері на майбутнє?

– Як завжди, після проведення кожних Олімпійських ігор ми збираємо колегію, на якій даємо оцінку тому чи іншому виду спорту, тренерському складує, самим спортсменам. Так буде і цього разу. Ми бачимо, що є над чим працювати та є що сказати керівництву нашої держави. Зокрема, високопосадовці повинні розуміти, якщо ми дійсно хочемо бачити наших спортсменів на п’єдесталах пошани, то мусимо вкладати кошти, насамперед, у будівництво спортивних баз та їх матеріально-технічне забезпечення. Ця проблема в Україні існує не один рік і ми, звичайно, сподіваємося на покращення ситуації.

– Як гадаєте, чи позначаться результати українських олімпійців на настроях параолімпійців?

– Ні. Параолімпійці завжди виборюють багато медалей. Я з великою повагою відношуся до людей, які, попри фізичні вади, ставлять за ціль, насамперед, перемогу над собою, займаючись спортом, і досягають високих результатів. Але олімпійський і параолімпійський види спорту – це дві великі різниці. В олімпійському спорті – жорстка конкуренція, там у кожному виді на «золото» може претендувати 15–20 спортсменів з різних країн. У параолімпійців інші підходи та інші результати.

Автор:  Людмила Складанюк (Ванкувер),
для Західної інформаційної корпорації
Джерело: Західна інформаційна корпорація  www.zik.com.ua