Мамо, помити посуд? Легко!

Автор: Сюзанна БОБКОВА

Психологи кажуть, що діти повинні мати домашні обов’язки. Інакше виростатимуть невдахами
 
Чимало батьків пам’ятають той момент, коли дитина хотіла у всьому допомагати мамі. З малюками зазвичай таке трапляється у віці приблизно від двох до трьох років. Діти із задоволенням беруться мити посуд, замітати, пилососити… Але батьки не готові дати своєму чаду стільки самостійності. “Поб’єш, поламаєш, зіпсуєш… Краще я сама, а ти йди побався...”.

Вчіть на власному прикладі

Колега по роботі розповідала, що в дитинстві, коли їй було чотири роки, їй подобалося готувати. Вона рвалася на кухню – ліпити вареники. Але мама у цьому питанні була непохитною: “Ні, і крапка!”. Натомість вона пропонувала дочці витирати пил із кількасот книжок або збирати іграшки... Пізніше мама подумала, що дочку таки потрібно навчити куховарити. Але дівчині вже цього не хотілося. Готувати у дорослому житті Ірина не терпить. Кореспондент “ВЗ” дізнавалася, як не відбити у дитини бажання займатися домашнім господарством, і чи повинна вона мати домашні обов’язки.

Коли син або дочка виростають, інтерес до хатньої роботи згасає. Згодом дитина лінується прибирати навіть на власному столі, не хоче помити за собою тарілку. “Треба ж, в три рочки ганчірку з рук неможливо було вирвати, а тепер – навпаки”, – бідкаються батьки. Психолог, доцент університету ім. І. Франка Тетяна Партико каже, якщо ми когось до чогось силуємо, то завжди отримуємо опір. Радше потрібно не примушувати, а зробити так, щоб від роботи дитина отримувала задоволення. “Дітей обов’язково потрібно залучати до хатньої роботи, – каже пані Тетяна. – Якщо у людини з дитинства не було жодних обов’язків, одружившись, вона нехтуватиме ними й надалі. У той же час, якщо дитина бачить, що тато сидить на дивані й нічого не робить, то який приклад має?”.

До роботи по дому мають бути залучені всі члени родини. Спільна праця – об’єднує і здружує сім’ю. Але батьки повинні не відбити бажання дитини працювати у дошкільному віці та в період початкової школи. Мама не повинна казати: “Не пхайся, я сама”. “Треба зловити цей момент, – каже Тетяна Партико. – Бо в дитячому віці формується працелюбство або зневіра у власних силах”.

Чи потрібно дитину матеріально заохочувати?

Психологи кажуть, що це має бути виключенням, а не правилом. Мамі ж за приготування обідів ніхто не платить? “Доцільна взаємовиручка. Ти мені допоможеш помити посуд, а я тобі допоможу у чомусь іншому. Треба бути гнучким”, – зауважує пані Тетяна.

Дівчатам, звичайно, недоцільно доручати роботу, яка несе важкі фізичні навантаження. Є речі, які легше зробити хлопцю, інші – варто доручати лише дівчині. Це ж майбутня жінка! Коли у сім’ї і дочка, і син, тоді домашні обов’язки розподілити легше. Хтось миє посуд, інший – допомагає мамі нести сумки з ринку тощо. “Назагал і дівчина повинна вміти цвях забити, і хлопець має вміти борщ зварити”, – каже Т. Партико.

Неприємно дивитися на безпорадного дорослого чоловіка, який не лише не вміє яєшню підсмажити, а й навіть не може суп собі розігріти…

“До праці треба привчати. Миття посуду чи підлоги має супроводжуватися позитивними переживаннями. І до цього також можна підійти креативно! Інакше у дитини з’являється страх перед невдачами, і, врешті-решт, це може перетворитись на пасивність, або, як ми іноді кажемо, лінивство”, – каже психолог.

Чи мають ваші діти хатні обов’язки?

Андрій КАПРАЛЬ, учасник гурту “Піккардійська терція”

Моїй меншій дитині – 2 роки 7 місяців. Вона вже береться за віник… Старшій – вісім років. Ми не примушуємо дочку займатися хатніми обов’язками, бо в неї вистачає навантажень у школі. Якщо батьки працюють від ранку до пізнього вечора, дітям доводиться прибирати вдома. А ще це потрібно їм для самоствердження, аби показати, що вони чогось варті. Тому не потрібно присікати ініціативу.

Лілія ВАВРИН, співачка

Я намагаюся зробити так, щоб у моєї п’ятирічної доньки були обов’язки. Це допоможе їй у житті. Але мені не дуже це вдається. Завжди прошу її поскладати все на місце. Але вона, мабуть, як і я – творча людина, тому у неї завжди “творчий безлад”. Хоча в садочку донька знає, що можна робити, а що – ні. Там дисципліна! А ось вдома, особливо коли мами немає, вона вільна у своїх вчинках… Я у дитинстві була бешкетницею.

Олег КУЛЬЧИЦЬКИЙ, скрипаль

Цим питанням займається дружина. Тато лише виконує дитячі бажання… Сину майже сімнадцять, дочці – дванадцять. Вони люблять порядок. Якщо я щось шукаю у квартирі, то звертаюся до дружини або дітей. Вони знають, де що лежить. У нас – ідеальні діти. Завжди послухаються, якщо треба щось зробити. Особливо тата. Моє слово для них закон! Я завжди кажу: все найкраще у моїх дітей від мене, а якщо щось не так, то дружина винна (сміється)… Вона погоджується!

Фото автора

На фото: Мити посуд – не картоплю садити чи буряки полоти… У селах діти, на відміну від міських дітлахів, працюють не менше, ніж дорослі.

Джерело: Високий Замок, http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=74537