Автор: Лариса ПОПРОЦЬКА

 Телеведучий та режисер Ілля Ноябрьов переконаний: щоб заманити чоловіка під вінець, з ним не можна говорити про шлюб. Та що робити, якщо жінка вже втомилася рахувати роки, проведені з коханим, а він не поспішає узаконювати стосунки? Традиційно перший крок до РАЦСу має робити представник чоловічої статі, але як підштовхнути його до цього?

Марта і Василь зустрічалися сім років. Знайомі та родичі вважали їх ідеальною парою: завжди разом, веселі та щасливі… Їхній розрив друзі сприйняли як грім з ясного неба. Причиною став патологічний страх Василя перед одруженням. Першими про шлюб заговорили батьки Марти: переживали за долю доньки, якій давно вже за двадцять, а вона продовжує крутити безперспективний роман з Василем. Потім на весілля почала натякати сама дівчина – майже всі її подруги вийшли заміж та народили дітей. Наречений весь час шукав причини, аби відкласти одруження: нема де жити, низька зарплата, складна ситуація в країні… Одного дня на чергове запитання коханої щодо дати весілля відповів: «А для чого одружуватися? Хіба нам погано?». Марта зрозуміла, що доведеться в дівках постаріти, тому розпрощалася з горе-кавалером, аби підшукати йому гідну заміну.

За словами голови Асоціації практикуючих психологів Ігоря Корнієнка, кожен чоловік підсвідомо боїться втратити свободу, адже від початку представники сильної статі були вільними мисливцями. Їм важко уявити, що доведеться все життя провести з однією жінкою, відповідати за сім’ю. Чоловіки, які живуть у цивільному шлюбі, на запитання про сімейний статус відповідають, що неодружені, у той час як їхні «половинки» вважають себе заміжніми. Більшість мачо намагаються відкласти похід до РАЦСу в довгий ящик й сприймають узи Гіменея як пастку. Насправді ж дівчата не збираються переводити коханих у статус невільників – ними керують соціальні стереотипи. На незаміжню жінку дивляться з підозрою – припускають, що вона має важкий характер або інші причини, через які її «ніхто не бере». У 22-25 років українські дівчата, яких ще не запросили до РАЦСу, починають обзаводитися комплексами старої діви. Слабка стать потребує емоційної підтримки, яку повною мірою може дати лише коханий чоловік. Щоправда, благовірні часто не виправдовують їхніх очікувань, тому 53% шлюбів розпадаються.

Ще два століття тому наречені не мали права вибору – їхнє сімейне життя залежало від батьків, які видавали дочок заміж з меркантильних інтересів. Більшість чоловіків, обираючи благовірних, також зважали на їхній посаг. У наш час кожна жінка має можливість обрати представника сильної статі, який їй до вподоби, натомість не варто думати, що молодятами керує лише кохання. Опитування, проведене серед студентської молоді, показало, що серед життєвих пріоритетів більшість ставить на перше місце матеріальне благополуччя. Неодруженим жінкам слід мати на увазі, що навіть закохані чоловіки, приймаючи рішення про одруження, намагаються побачити вигоду. Навіть якщо наречена не має грошей, одруження можуть пришвидшити житлова площа, статус батьків, вміння готувати та тримати будинок у чистоті...

За словами психолога Віктора Кудрявцева, чимало жінок, намагаючись вийти заміж, перетворюються на акторок, аби показати себе в кращому світлі. У такому разі обрану роль доведеться грати все життя, а то благовірний швидко викриє обман, й навряд чи ваш шлюб протримається довго.

Найпоширеніший спосіб, з допомогою якого жінки піштовхують кавалерів до РАЦСу, – так званий зальот, тобто вагітність. Але цей варіант ефективний лише за умови серйозного почуття та міцних стосунків: в іншому разі жінка ризикує стати самотньою мамою – або до, або після весілля.

l Провівши невеличке опитування серед представників сильної статі, які одружилися наперекір серцю у поважному віці, переконалася, що основною приманкою для них став комфортний побут. Затятим холостякам закортіло мати чисті шкарпетки, попрасовані сорочки та чисте помешкання з повним холодильником. Не менш вагомою причиною були діти: залишити після себе нащадків потрібно, й бажано, аби вони називали вас татом, а не дідом.

Чоловік, який був одружений чотири рази, сказав, що завжди хотів бачити своєю дружиною розумну жінку з почуттям гумору, яка поводиться природньо та безпосередньо, має багато інтересів. Її господарські та кулінарні здібності значення не мають: «Ніколи не розумів чоловіків, які стукають кулаком по столі, вимагаючи, аби благовірна їх нагодувала. Такі «домостроївські» поняття – пережитки минулого. Я завжди допомагав своїм дружинам по господарству. Не приготувала їсти – то й що? Можна піти пообідати в кафе!».

38-річна Валерія два місяці тому вийшла заміж вчетверте. Усі її шлюби – офіційні. За словами жінки, щоб чоловік одружився, його необхідно змусити ревнувати: представник сильної статі має бути переконаний, що ви потрібні не тільки йому. Якщо вчасно не поведе вас під вінець – хтось інший його випередить. Важливо вміти давати слушні поради, й головне, – уважно вислуховувати нареченого. Можливо, вам нецікаво слухати, з чого складається двигун автомобіля, але хоча б робіть вигляд (у цей час можна думати про щось інше). На тлі вас жінки, які позіхатимуть від таких розповідей, здаватимуться йому дурепами. Варто переконати кавалера, що ви – незамінні для нього. Необхідно забути про фемінізм, гіперсексуальність та акробатичні етюди в ліжку – навпаки, краще демонструвати недосвідченість. Не кажіть, що не вмієте куховарити: те, що шлях до серця чоловіка пролягає через шлунок, – не міф.

Не критикуйте потенційного нареченого, а навпаки – хваліть за першої-ліпшої нагоди. Вам повинні подобатися його мама, друзі, хобі, звички, манера вдягатися… Не кепкуйте з нього.

Коли Валерія зустрічалася зі своїм другим чоловіком, вона хвалила його прізвище – мовляв, також хотіла б мати таке. Після цих компліментів він запропонував їй одружитися.

Аргументи на користь одруження:

Регулярний безпечний секс.

Після шлюбу чоловік стає впевненішим у собі, розсудливішим та доглянутим. Недаремно жінки кажуть: «Найкращі чоловіки – завжди одружені».

Одруженим охочіше видають кредити, візи, беруть на роботу.

За статистикою, одружені представники сильної статі на 50% рідше вдаються до самогубства.

Інсульти та інфаркти в одружених трапляються на 30% рідше, ніж у «вільних».

Одружений чоловік переживає менше стресів або розділяє їх зі своєю «половинкою».

Британський журнал клінічної практики стверджує, що 80% раптових смертей трапляються з неодруженими.

Автор: Лариса ПОПРОЦЬКА
Джерело: Високий Замок www.wz.lviv.ua