Автор: Наталя ДРУЖБЛЯК

Бармени – найгірші сім’янини, стоматологи... найкращі
Британські психологи дійшли висновку: сподіватися на подружню вірність – дарма, якщо один з партнерів активно спілкується з представниками протилежної статі. Не з власної ініціативи – коли службовий обов’язок змушує.

Учені підрахували: найвища ймовірність розлучення (понад 40%) – у балерин, масажистів та барменів. Медсестри і психіатри – у тій же групі ризику. 20% шлюбів зі секретарями, кухарями та математиками – невдалі. Вчителі, пожежники і письменники теж не переймаються зміною цивільного стану – 16% подає на розлучення. Співробітники судових органів і ритуальних контор розривають стосунки рідше – у 12% випадків. А от стоматологи, ортопеди та священнослужителі вміють дотримуватись подружніх обіцянок – лише 2% пориває стосунки з коханою “половинкою”.

Спроба вивести формулу приреченого шлюбу – не нова. Міхаель Вагнер, вчений Кельнського університету, роками досліджував причини розлучень. “Наявність або відсутність дітей, вік, коли молодята побралися, релігійні переконання, фахова діяльність – усі ці чинники впливають на міцність “пут Гіменея”, – переконує він. Спрогнозувати ймовірність розлучення – не так вже й складно. Наприклад, якщо сім’я винаймає помешкання, ризик розлучення зростає... на 45%. Якщо у дружини – краща робота, а рівень освіти – вищий, ніж у чоловіка, ймовірність розриву стосунків “зашкалює”. “Погасити” ризик може лише спільна дитина або... громадянський шлюб. Кожен спільно прожитий рік знижує можливість розлучення: на 2% для чоловіків та на 7% – для жінок.

Якщо наречені – жителі великого міста, не релігійні й побралися до 21 року, їхній шлюб потрапляє у “зону підвищеного ризику”. А чим пара старша, тим позитивніший прогноз.

Подібних досліджень – чимало. Висновки – схожі. Не треба бути дипломованим спеціалістом, аби розуміти: ймовірність розриву підвищується, якщо у стосунках подружжя домінує зневага, провокації та деструктивна критика. Якщо один з партнерів – балакучий, а інший – мовчазний, обоє не отримуватимуть задоволення від спілкування. “А варіант “обоє говорять, обоє – мовчать” кращий? – запитує психотерапевт Тереза Торопова. – Проблема в тому, що ми не чуємо одне одного. Про своє говоримо, себе слухаємо”...

Співвідношення похвали та критики також впливає на тривалість шлюбу. Джон Готтман, авторитетний американський дослідник розлучень, стверджує: шлюби – особливо міцні, якщо похвала і критика перебувають у співвідношенні 5:1. Рівняння просте: одне критичне зауваження – п’ять компліментів. Дотримуватися цього принципу важливіше жінкам. “Прискіплива дружина? Ймовірність розлучення стрімко зростає”, – вважає психолог Томас Бредбері з університету Лос-Анджелеса.

Зміцнити шлюб може позитивне мислення і схожість інтересів. Подібне притягує подібне. Протилежності поєднуються. Парадокс стосунків. “Чоловік і жінка – два полюси, – вважає психотерапевт Тереза Торопова. – Вони можуть різнитися характером, темпераментом, а от цінності та інтереси повинні збігатися. Інакше кожен житиме власним життям”.

Ризик розлучення може передаватися... з покоління в покоління. Та й укладення шлюбного контракту впливає на подружнє життя. Негативно. А якщо на весілля запрошено сотню-дві гостей, ймовірність розриву відносин... мінімальна.

“На ініціатора укладення контракту завжди падає підозра. Він не спалює за собою мостів. Залишає шлях для відступу, – зауважує адвокат Марія Гірняк, спеціаліст зі сімейного права. – Найбільше, що його хвилює, – гроші. Скупість, потреба фінансової незалежності – варіантів, пов’язаних з грошима, безліч. Сьогодні причина розлучень №1 – заробітчанство. Раніше лідирували ранні шлюби. Через незрілість молодят – психологічну, моральну, фізичну, економічну. Запитую у клієнтів: “Чому розлучаєтесь?” і чую у відповідь: “Не знаю”. Доводиться “на ходу” вигадувати. Добре, що є шаблон – “не зійшлися характерами”. Приховує справжні мотиви”...

“Шлюб – це соціальний інститут. Неприродний, тому й чинимо спротив, – переконує психолог Віктор Кудрявцев. – “Подружня” вірність лебедів, вовків – усе це байки. Є якийсь вид гризунів, які задовольняються одним партнером. Та й то вони не живуть довго. Не встигають “вскочити у гречку”. Втримати нас від зради можуть три речі: церковний шлюб, штамп у паспорті і шлюбний контракт. Хто у що вірить. Але найголовніше – це усний контракт, ваша домовленість. Не компроміс. Проте дошукуватись якихось узагальнень не варто. Усе – відносне. Між перельотом птахів і травматизмом на вулиці теж є зв’язок. Сезонність. Шукайте власний рецепт сімейного щастя”.

Автор: Наталя ДРУЖБЛЯК
Джерело:  Високий Замок  www.wz.lviv.ua