Маєстатичне повернення Богдана Хмельницького

Передовсім варто пожалкувати, що задумана відомим режисером, сценаристом Миколою Мащенком історична епопея «Богдан Зиновій Хмельницький» як кіносеріал не відбулася. Причина наскрізь банальна: катастрофічний брак коштів на кінематографію (це - при надлишкові доморощених мільярдерів в Україні!).

Упродовж семи стражденних років режисерові вдалося зняти всього трилогію (111 хвилин), яка повертає глядача до чи не найдраматичніших епізодів національно-визвольної боротьби українського народу проти польських поневолювачів (1648-1957рр.). Водночас слід згадати, що здійснено дубляж цієї кінострічки в субтитрах англійською й російською мовами. Значення такого епічного кіносеріалу важко переоцінити: він, до великої міри, зупинив би в зрусифікованих реґіонах подальше штампування людей зі совковою ідеологією, натомість сприяв би формуванню нового світоглядного покоління, яке взорувалося б на великі діла державних мужів, передовсім гетьмана Богдана Хмельницького. Не менше важливо було б зламати накинені нам московсько-імперські стереотипи щодо так званого возз`єднання України з Росією, зокрема зображення гетьмана як одвічного трубадура дружби «двох братніх народів». Прикро, але ми, українці, щогірше – наші історики, досі не можемо збагнути того, що гетьман Богдан Хмельницький, володар України, впродовж свого життя був архітектором і будівничим унікальної за конструкцією Української держави. Останнє, зокрема, підтверджується встановленням ним дипломатичних відносин із провідними державами світу. Що ж до «переяславських угод», то, на думку видатного історика, філософа В`ячеслава Липинського, союз із Москвою був потрібен гетьманові для того, щоб звільнити Україну від васальної залежності Польщі, завдяки чому наша прабатьківщина могла б стати об`єктом міжнародного права, тобто здобула б незалежність. На жаль, неприхильна до України доля розпорядилася по-іншому: Б. Хмельницькому забракло трьох років життя, щоб завершити свій геніальний задум (існує версія, що гетьмана отруїли московські посланці). Сумно, але після смерті гетьмана не було кому завершити розпочату ним справу: в битві загинув подаючий великі надії старший син Тиміш (актор – Остап Ступка), а малолітній і відтак безвільний Юрась став послушним знаряддям у руках московських поневолювачів. Таким чином, над Україною надовго завис зловісний фатум, який перекреслив прекрасну ідею відродження могутньої Української держави.

Монументальний фільм «Богдан Зиновій Хмельницький», як вже згадувалося, охоплює перший період визвольної боротьби козацько-селянської армії під проводом Б. Хмельницького  проти шляхетської Польщі, зокрема багаторазову спробу козаків узяти штурмом Збараж. Польська шляхта на чолі з князем Яремою Вишневецьким (актор - Віктор Кручина) чинила шалений опір козакам, однак після місяця облоги мешканці стали потерпати від мору, браку води, харчів. На допомогу охопленому панікою Збаражу з Любліна направився польський король Ян Казимир (актор - Сергій Джигурда) зі своїм військом. Залишивши частину козаків для ведення облоги, Б. Хмельницький (актор рідкісного таланту - Володимир Абазопуло) разом зі своєю тридцятитисячною армією вирушив назустріч польському війську. У той час князеві Вишневецькому з частиною шляхтичів удалося вибратися з облоги й приєднатися до королівського війська. Супротивники зустрілися в запеклій битві неподалік Зборова, де блискучу перемогу здобула козацько-селянська армія під проводом Б. Хмельницького. Польські війська були вщент розбиті, а уцілілі вояки спішно втікали з поля бою.

Варто відзначити, що в фільмі багато воєнних баталій: розриваються ядра гармат, здіймаючи стовпи диму й вирваної землі, рвуть стремена коні, падають вершники, звучать постріли, чути брязкіт шабель, крики, іржання коней тощо. Треба віддати належне талантові оператора Сергія Борденюка, якому вдалося вирвати з гущі багатотисячного людського протистояння й озлоблення чимало унікальних епізодів, завдяки чому глядач стає мало не співучасником цих драматичних колізій.

Більшість сцен фільму відтворюють реальні події тих часів, за винятком жорстокої розправи князя Я. Вишневецького (перейшов із православ`я на римо-католицизм, походив зі старовинного русько-литовського роду) над сліпими й скаліченими кобзарями. Слід наголосити на тому, що режисер, сценарист М. Мащенко досконало передав дух того історичного часу, коли на кону вирішувалося майбутнє України.

Здебільшого фільм побудовано на контрастах: лицарство гетьмана й підступність польських правителів, пишнота королівських і княжих палат, розкішні шати їхніх власників, сите й безтурботне життя придворної шляхти й ... налиті горем, палаючі очі Богдана Хмельницького, самопосвята ближчих сподвижнинків гетьмана - Данила Нечая (актор – Микола Боклай), Станіслава Морозенка (актор - Тарас Денисенко) та ін. Такі контрасти підсилюють сприйняття глядачем історичної правди. Ось гетьман зупинив козаків від кровопролиття в польському костелі, а також його осквернення: «Ми підняли мечі за нашу віру, а не проти ксьондзів і їхньої пастви... Хто не поважає чужої віри, той і своєї не шанує! ». Водночас стискається від болю серце, коли бачиш спалені й дощенту зруйновані українські села, вбитих і повішенених селян. Саме так помстився Я. Вишневецький за ганебну поразку поляків під Зборовом, адже польська шляхта прийшла, щоб випікати й знищувати українців «вогнем і мечем». А тому кожне перемир`я з цим жорстоким і хитрим ворогом не може бути тривким і певним. Знає про це гетьман, однак укладає Зборівську угоду з королем Яном Казимиром, бо прагне зупинити подальше кровопролиття й знищення свого люду.

Знову нещадні обставини заставляють козаків вихоплювати шаблі з піхов. Знову гримлять гармати, під Пилявцями падають в бою відважні козаки... Неймовірні втрати польського війська, його панічна втеча з поля бою, а навіть полон короля Яна Казимира. І знову шляхетність гетьмана бере верх над жорстокою дійсністю: він дарує життя королеві... Ніби перемога поруч, ніби ось-ось зазвучать фанфари. Та сталося непередбачуване: кримський хан Іслам Гирей (актор – Білял Білялов) зрадив гетьмана, відтягнувши свої війська просто з поля бою.

Богдан Хмельницький у відчаї. Однак не занепадає духом, а як блискучий військовий стратег і великий державний муж снує нові плани: «Брати мої! Підемо на Львів, на Галич, на Перемишль, на Голм, де сягає наша мова і віра! Там буде Україна!».

Варто згадати й про любовний трикутник: гетьман - його невірна дружина Гелена - польський шляхтич Чаплинський. Це – ще одне свідчення того, які надзвичайно важкі обставини доводилося долати Б. Хмельницькому.

Попри певні недоліки цієї епічної кінострічки (недосконалість сюжетної лінії, деяка невмотивованість поступків героїв, певні операторські огріхи тощо) її потрібно трактувати надзвичайно позитивно. Позаяк уперше в українському кіно головним і визначальним леймотивом стала ідея національного визволення й  самовизначення; уперше гідного маєстату удостоївся чи не найбільший наш державний муж Б. Хмельницький, разом з тим відтворено його незбагненну магнетичність, сміливість, відвагу, відчайдушність, холодний розум і гарячу вдачу; уперше ми, українці, можемо гордитися великими та праведними нашими предками так, як 350 років тому захоплювалася гетьманом ледь не вся Європа.

Окрема тема: парад акторських зірок у фільмі «Богдан Зиновій Хмельницький». Вони також внесли свою велику лепту в те, щоб фільм став справжньою подією в українському кінематографі.

Віриться, що врешті в Україні настануть кращі часи. Віриться, що хтось із молодих і талановитих режисерів довершить розпочатий М. Мащенком кіносеріал про славетного гетьмана України Богдана Хмельницького.

Автор: Марта Онуфрів, Торонто (Канада) 28 січня 2009 -- Vol.10 No.3 e-ПОШТА