Рослини впливають не тільки на людину, але й на життя нашої планети: отримуючи сонячну енергію, вони шляхом хімічних реакцій перетворюють її в необхідні для життєдіяльності живих організмів речовини. Світло забезпечує життєдіяльність і самих рослин. Це ж відноситься і до тепла. Приміром, зниження температури веде до уповільнення майже всіх життєвих процесів, що відбуваються в живому організмі, - дихання, росту, розмноження та ін.

Без води життя рослин також неможливе. Всі життєві процеси в рослині відбуваються за участю води. Вона входить до складу цитоплазми і клітинного соку кожної клітини. Для дихання і утворення органічних речовин рослинам необхідне повітря. Мінеральні речовини необхідні для їх нормальної життєдіяльності.

Рослини пристосовані до життя в різних умовах. Одні живуть при надмірній вологості (рослини боліт, водойм), інші - при низькій вологості (рослини посушливих місць, пустель). Подібні пристосування виробилися у рослин і до тепла і світла. Так, наприклад, рослини півночі пристосовані до суворих умов полярного літа, де багато світла існують з різкими температурними коливаннями.

Рослини, що ростуть під тінню тропічного лісу, навпаки, отримують багато тепла, вологи, але відчувають брак світла. У такому лісі похмуро, і тільки вершини дерев вкриті пишним листям. Сезонні явища в житті рослин пов'язані зі зміною пір року. Нерівномірний розподіл тепла від полюса до екватора, коротке літо і довга зима в приполярних країнах, майже повна відсутність відмінності між літом і зимою в низьких широтах також відображаються на житті рослин. 

Рослини можуть жити і розвиватися лише при температурі від 0 до 50 градусів С; втім, існують і винятки: деякі види в арктичній частині Сибіру не гинуть навіть при -70,З, але їхній життєвий цикл при цьому сповільнюється, і, навпаки, рослини розпечених пустель можуть витримувати денні температури порядком до +80 ° С. У США, в районі Скелястих гір, ростуть секвої на висоті 3000 м. в дуже холодному і одночасно постійно сухому кліматі. Ці сосни можуть себе нормально почувати в такому середовищі тільки тому, що вони зуміли значно уповільнити свої життєві процеси і звести до мінімуму обмін із зовнішнім середовищем. Маленькі, присадкуваті, зіщулені, вони мають короткі голки, найдовговічніші з усіх відомих: хвоя зберігається на дереві 17 років. Ці сосни живуть до 5000 років. 

У рослин дуже висока пристосовуваність до виживання. В аравійських пустелях троянда Жеріко сімейства хрестоцвітних висихає і стискається, утворюючи щось подібне до округлого клубка, але при найменшому натяку на вологість здавалося б мертва рослина пишно розпрямляє свої гілочки і знову повертається до життя. На великих просторах посушливих Техасу і Північної Мексики карликову селагінеллу називають «воскрешаючою рослиною». Для того щоб витримати посуху, вона приймає округлу форму, схожу на апельсин, пригинає догори гілки і може існувати в такому стані прихованого життя довгі роки, аж до того дня, коли злива збудить її від сплячки і вона випустить повну розетку. 

Крім тепла, на сезонних явищах позначається і зміна кількості вологи в ґрунті та повітрі. Зменшення кількості вологи в степових і пустельних районах викликає і влітку завмирання життєдіяльності багатьох рослин (листопад у посушливий період року).

На протікання сезонних явищ впливає також і світло. Тривалість дня різко позначається на процесі розвитку рослин, в одних випадках затримуючи розвиток (рослини короткого дня, наприклад, в Московській області), в інших - прискорюючи його (рослини довгого дня там же).

На ріст рослин і їх життя великий вплив мають не тільки волога, світло, але і колір. Так, блакитний колір прискорює ріст рослин, а жовтий уповільнює. Рослинні організми випробовують на собі постійний вплив змінного середовища, що сприяє виробленню найрізноманітніших пристосувань до умов життя. Застосування солі для прискорення танення снігу призводить до відмирання коріння у дерев, і вони перестають рости. Листя на таких деревах стає менше, вони жовтіють, темніють без часу і відмирають, витончуються річні кільця. Клен, каштан і липа - найбільш чутливі до солі породи дерев, деякі хвойні породи реагують на це слабше. 

Рослини в чомусь дуже схожі на людей, вони ставляться вороже або дружелюбно не тільки до людей, але і один до одного. Як і серед людей, в лісовому співтоваристві ростуть несумісні дерева, дерева-донори і дерева-вампіри, що забирають енергію у своїх сусідів. Несумісні дерева ніби відштовхуються один від одного: їх стовбури зігнуті в різні боки, і при цьому одне дерево цвіте, а інше - сохне.

Ворожнеча проявляється в захопленні місця під сонцем, в якій гинуть слабші. У рослин є цілий набір боротьби: прискорений в порівнянні з сусідом ріст і розташування гілок та листя для поглинання повітря, води і мінеральних речовин. Адаптуючись до місця існування, рослини використовують безліч засобів з метою самозахисту, в тому числі і один від одного. Адже рослини також підвладні правилу, в силу якого будь-яка жива істота може жити лише за рахунок інших. Коріння деяких рослин виділяють отруту, що пригнічують суперників. Приміром, під горіховим деревом не можна нічого вирощувати, оскільки його стовбур і листя виділяють особливу горіхову отрутау яка разом з дощовою водою потрапляє в ґрунт. Тоді як ялівець, навпаки, своєю присутністю допомагає дихати і рости іншим рослинам. 

Гороху і суниці подобається сусідство картоплі, яке зате погано переносять помідори, хоча він з ними належить до одного сімейства. Якщо навколо буряків та гороху посіяти коноплі, то це надійний засіб від шкідливих комах, а, наприклад, сусідство полину згубно позначається на посадках льону. Петрушка дасть прекрасну врожайність, якщо росте по сусідству з морквою. 

Хліби краще ростуть по сусідству з маргаритками і маками, для здоров'я злакових також необхідна волошка. Кислоти, що виділяються сторонами бобових, сприяють зростанню злакових, полегшуючи їм поглинання азоту з повітря, що знаходиться в ґрунті.

www.flos.ucoz.ua