Преображення Ісуса Христа (Яблучний Спас)

19-ого серпня ( за юліанським  календарем) греко-католики та православні  українці святкують одне з дванадцяти найбільших свят – Преображення Ісуса Христа.  Римо-католики відзначають це свято 6-ого серпня (григоріянський календар). В Україні це свято також широко відоме під назвою Яблучний Спас, або Другий Спас. Спас – скорочена форма від Спаситель. У серпні святкують три Спаси: перший – Маковія, другий – Яблучний, третій – Горіховий, але саме другий  Спас є найважливішим серед них.

Коли ж сталося Преображення? Згідно з Євангеліями від Матея (17:1) та Марка (9:2), Преображення відбулося через шість днів після того, як Ісус передбачив свою смерть. Проте у Луки (9:28)  знаходимо, що це сталося приблизно за вісім днів до провіщення. У Святому Письмі про цей день написано:

По шістьох днях узяв Ісус Петра, Якова та Йоана, його брата, повів їх окремо на високу гору. І преобразився перед ними: обличчя його засяяло, наче сонце, а одежа побіліла, наче світло. І ось з`явилися їм Мойсей та Ілля і з ним розмовляли. Озвавсь Петро і каже до Ісуса: „Господи, добре нам тут бути! Як хочеш, розташую тут три намети: один для тебе, один для Мойсея, і один для Іллі.” Він говорив іще, аж ось ясна хмара огорнула їх і з хмари стало чути голос: „Це – мій улюблений Син, що я його вподобав: його слухайте.” Почувши це, учні впали обличчям до землі й злякались вельми. Ісус же підійшов, доторкнувся до них і каже: „Устаньте, не страхайтеся!”. Підвівши свої очі, вони не бачили нікого крім самого Ісуса.

Коли ж сходили з гори, Ісус наказав їм: „Нікому не розповідайте про це діяння, аж поки Син Чоловічий не воскресне з мертвих.”  Учні його тоді спитали його: „Чому то книжки кажуть, що спершу Ілля має прибути?” Він відповів їм: „Ілля прийде й усе приведе доладу. Проте, кажу вам, що Ілля вже прийшов, та вони не пізнали, а вчинили з ним, що хотіли. Так і Син Чоловічий має від них постраждати.”  І збагнули тоді учні, що він їм говорив про Йоанна Христителя.

(Матея 17: 1-13)

На згадку про те, що Христос завжди посеред нас, українці слухають Святу Літургію, після якої відбувається освячення з нового урожаю овочів, фруктів, меду та обрядових снопів з пшениці та жита, які ще називають „Обжинки”. Яблука залишаються найпопулярнішими серед інших фруктів. Напевно, цим можна пояснити і іншу, народну, назву цього свята – Яблучний Спас. Святкуванням  трьох спасів в Україні  прощаються з літом і зустрічають осінь.  Тому в народі є і приказка: „Прийшов Спас – бери рукавиці про запас”. Обжинкові обрядові танці та пісні сягають корінням  у сиву давнину, хоча  лише окремі  елементи цих  стародавніх ритуалів продовжують існувати. Та з часом вони переплелися із християнськими традиціями і були включені до святкування Церковного календарного року. (Encyclopedia of Ukraine, see Folk Dance [Енциклопедія України (англ. мовою), див. Фольклорні танці])

Фольклор та міфологія

Українці, будучи аграрним суспільством, мають довгу історію традицій та вірувань, пов`язаних  з чотирма порами року та сонцем. Ось декілька з них, що стосуються святкування Яблучного Спаса. Вважалося гріхом їсти яблука до Спаса. Тому не дивно, що усі з нетерпінням очікували на цей день та на справжнє святкування. У цей день ні про кого не забували, пам`ятали і про померлих. Яблучний Спас є одним із трьох свят у році, коли згадують душі померлих. У цей день відвідували сусідів, сиріт та хворих. У церкві,  разом із фруктами, освячували також і принесені обжинкові вінки, сплетені із залишених на полі колосків пшениці та жита. Основні слова, що асоціюються із терміном „обжинки” – жати,  косити, урожай. Із в`язок пшениці сплітали снопи та залишали їх в кінці поля, як жертва богам за те,  що вони будуть охороняти ниву. Сніп мав форму бороди і був відомий під назвами „борода Спасителя”,  „дідова борода”, або „цапова борода”. Пізніше цей обрядовий сніп дарували господареві та господині з великою кількістю побажань усього найкращого. Господар забезпечував поважне місце для обрядового подарунку, ставлячи його у кутку біля ікон. Вшанування жнив продовжувалося бенкетом, що відбувався у домі або в саду. (Encyclopedia of Ukraine, see Harvest rituals [Енциклопедія України (англ. мовою), див.Обжинкові обряди]).

Тривала та напружена праця збирання урожаю також оспівується і в українських народних піснях, які ще називають „обжинкові пісні”. У них ідеться про „...сонце, зерно, знаряддя праці, пташок, що живуть у зерні, про втому, про біль у спині, про багатий рясний урожай цього року та наступного та про весільні вінки”, пише Орися Трач у своїй статті „Обжинки: Українська версія святкування Дня подяки”. (Див. Ukrainian Weekly, December 3, 2000, No. 49, Vol. LXVIII)

Обжинкові хороводи переважно виконували жінки і без супроводу народних інструментів. Рухи  танцівниць у колі стриманіші, збагачені вигадливими формами, які часто пов`язані із культом поклоніння життєдайному сонцю. Проте пізніше ці танці почали охоплювати і інші теми із щоденного життя кріпаків. Відоміші серед них – весняні хороводи, або веснянки-гагілки (гаївки). „Зельман” і „Бондарівна” є найпопулярнішими веснянками.

Автор: Ігор Цап

Переклад з англійської: Дарія Дирик-Цап

Список використаної літератури:

Tracz, P. Orysia. (2000). “Obzhynky”: Ukraine’s version of Thanksgiving holiday. Published in The Ukrainian Weekly, випуск December 3, 2000, No.49 Vol. LXVIII  hoihhh

Святе Письмо Старого та нового завіту. Ukrainian Bible 63 DC. United Bible Societies 1994 – 30 M

  Енциклопедія України (англ. мовою) Encyclopedia of Ukraine. Ukrainian harvest rituals. (http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?AddButton=pages/H/A/Harvestrituals.htm )

Енциклопедія України (англ. мовою) Encyclopedia of Ukraine. Folk Dance. Гіперпосилання (http://www.encyclopediaofukraine.com/display.asp?AddButton=/pages/f/o/folkdance.htm ) 

Енциклопедія України (англ. мовою) Encyclopedia of Ukraine. Ukrainian Traditional Folk Beliefs, Mythology, and Demonology, or click here. (http://www.encyclopediaofukraine.com/people.asp ) 

Щоб прочитати статтю (англ. мовою), відвідайте http://www.ukrweekly.com/old/archive/2000/490020.shtml.