Опубліковано: 2009-06-06 21:34:31
На Зелені свята «маять» домівки і худобу
Автор: Олеся ПАСТЕРНАК
У неділю, 7 червня, греко-католики й православні відзначатимуть одне з найбільших свят у році – Зіслання Святого Духа, або П’ятдесятницю, бо воно припадає на п’ятдесятий день після Пасхи. У понеділок, 8 червня, – празник Святого Духа. У народі ці свята називають Зеленими. Вони символізують остаточний прихід літа.
Апостоли і перші християни як Пасху, так і П’ятдесятницю перейняли від Старого Завіту. Свою назву празник має від 50-го дня від початку жнив. За приписом закону, з усіх-усюд до Єрусалима приходили євреї, щоб подякувати Богові за земні плоди та скласти з них у храмі пожертву. Пізніше до празника П’ятдесятниці як свята жнив додався ще й історичний мотив: річниця надання Божого Закону на горі Мойсея на 50-й день після виходу з Єгипту.
Головний мотив святкування П’ятдесятниці для новозавітної Церкви – це подія зіслання Святого Духа на апостолів. Звідси й ще одна назва свята. Східна Церква з давніх-давен має звичай наступного дня після великого празника віддавати шану тим особам, які до нього причетні, тому у понеділок вшановують Святого Духа – як третю особу Божу.
Зелені свята у дохристиянські часи символізували завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В їх основі тисячі літ лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю. Напередодні Зеленої неділі, у суботу, яка називалася клечаною, хату, подвір’я та господарські будівлі прикрашали клечанням – зеленими гілками дерев. Їх встромляли у стріху, ворота, біля вікон, за ікони. Підлогу або долівку в хаті встеляли запашними травами: осокою, любистком, м’ятою, пижмом, ласкавцями, лепехою. Вважалося, що зелень відганяє русалок і нечисту силу.
Зеленню прикрашають не лише хату. Гілки вкопують біля літньої кухні, стодоли, комори та стайні, чіпляють на хвіртку. У багатьох селах Західної України на Зелені свята діти “маять” худобу – чіпляють на роги вінки, щоб було вдосталь молока. За це господарі платять гроші.
У деяких регіонах на Зелену неділю був звичай водити тополю. Дівчата вибирали найкрасивішу дівчину – тополю, прикрашали її намистом, стрічками і квітами, обличчя зав’язували хусткою, а руки прив’язували до палиці і водили по селу, співаючи. Кожен господар зустрічав цю процесію з радістю, приймав від неї побажання та щедро обдаровував.
Джерело: Високий Замок, www.wz.lviv.ua
Фото надано www.ezreklama.com
Влітку 2012 року на широкі екрани вийде перший український 3D-фільм жахів Синевир.
За словами творців, Синевир є абсолютно українським фільмом...