Автор: Баклан Анастасія

                   Економічна криза в Україні та шляхи її подолання

Світова економічна криза 2008-2009 років приголомшує своєю глибиною, масштабами розгортання, формами прояву, безпрецедентною динамікою. Вона стала викликом для багатьох країн світу, у тому числі й для України. Розглядати економічні процеси на теренах нашої держави доречно лише у контексті загальносвітових тенденцій сьогодення.

Економічна криза – „візитка” третього тисячоліття. Ніхто по суті не розуміє, що це:

1) черговий цикл, після якого все через півроку /рік стане на свої місця,

2) злам одного з агрегатів системи, на поновлення якого буде витрачено деякий час, і після цього все повернеться на свої місця,

3) крах фундаментальних засад споживчої цивілізації.

В останньому варіанті минуле вже не повернеться, буде формуватися новий світ.

Правильне розуміння визначить характер діяльності. Якщо ставитися до кризи як до звичайного циклічного коливання, логічно скуповувати бізнес, землю, нерухомість тощо. Якщо це злам економічної моделі, що склалася у ХХ столітті, логічно ні у що гроші не вкладати. Коли дна не видно, розумно конвертувати активи у валюту и чекати прояснення ситуації. Якщо це крах не економіки, а злам усієї споживчої цивілізації, що формувалася останні 4 століття, перекладання одних матеріальних активів у інші (з бізнесу у валюту чи з валюти у нерухомість) – як переливання з пустого в порожнє.

Багато аналітиків схиляються до третього варіанту – відбувається злам констант споживчої цивілізації. Процес не зупиниться, доки не перетворить звичний світ у прах. Система буде агонізувати, спад зміниться короткочасним злетом, але загальний тренд - однозначно до низу.

Повернемося на 100 років назад, коли релігійна модель суспільства змінювалася на матеріалістичну. В Україні панував хаос, війна, безвладдя. Уявимо цю ситуацію у світовому масштабі. Золото, валюта, бізнес, нерухомість, зв’язки з урядом – усе безглуздя. Такі „ємності” актив не втримують. Треба виходити на принципово іншу площину. Питання: куди само вкласти свої зусилля, свій час, гроші, таланти, залишається без відповіді. Зрозуміло одне: ніякі традиційні „консерви” актив не втримують.

В ситуації глобального потрясіння єдиний стабільний актив – люди. Його ефективність набагато збільшується, якщо люди об’єднанні у команду. Навколо неї формується центр стабільності. Маса, яка до неї прикріплюється, структурується, і далі з’являється влада і ресурс – наслідок стабільності.

Що означає вкладатися у людей? Що таке команда? Ці поняття у споживчому суспільстві розмиті. Цінність людини відійшла на другий план. Сьогодні людина більше розуміється тілом, додатком до речей, а не самостійною сутністю.

Хто не розуміє ситуації, що склалася, подібний до пасажира, який не усвідомлює факту корабельної аварії. Такий пасажир не може обміняти мішок золота на човен. За його мірками човен стільки не коштує (у штатній ситуації це дійсно правда). А якщо так, у нього рука не розтиснеться. Навіть якщо логіка буде підказувати: розтисне руку, все одно втратиш, не розтисне. В останній момент, коли піде на дно, рука сама розтиснеться. Можливо, він усвідомить свою неправоту, але буде пізно.

Сподіваюся, новий світ, нова Україна, повністю змінить сучасну шкалу цінностей. Нова епоха буде не боротьбою інтересів, а боротьбою ідеалів. Хто прагне вдовольнити власні інтереси, ті підуть. Залишаться ті, хто прагнуть до ідеалів.

Автор: Баклан Анастасія