"Спочатку вони поклали мене на підлогу, потім роздягли догола. Вони зв’язали мені руки та ноги. Вони прикріпили дроти до моїх пальців та вух, оголені дроти, а потім і до мошонки та ніг. Вони включили генератор на вулиці, дроти проходили через вікно на першому поверсі — дроти, багато дротів, які були прикріплені до мене. Я був мокрий. Коли приїхала швидка допомога, вони витерли піну з мого рота", - ці свідчення громадянина України Олександра Рафальського наведено у звіті міжнародної організації Amnesty International, оприлюдненого 12 жовтня 2011 року.

Рафальський стверджує, що зазнав тортур в одному з відділів міліції в 2001 році. Правозахисна організація дійшла висновків, через десять років проблема тортур в українській міліції залишається невирішеною.

"Через 20 років після розпаду СРСР українська міліція, як і раніше, служить державі, а не суспільству. Пересічні українці дорого платять за це, і багато з них стають жертвами вимагань або примушуються до дачі свідчень", - такі висновки Amnesty International по Україні оприлюднила заявила експерт організації Хеза МакГілл.

У своєму звіті під назвою "За відсутністю складу злочину" українських правоохоронців звинувачують у вимаганнях, довільних затриманнях та поширеній практиці застосування тортур.

"В Україні фактично існує культура безкарності за серйозні кримінальні вчинки, включаючи катування та вимагання, скоєні правоохоронцями в ході їхньої роботи", - йдеться у звіті правозахисної організації. вважає, що в МВС Україні є "інституційні недоліки" і високий рвень корупції. Через це "люди,які вступають в контакт з міліцією, ризикують зазнати широкий спектр порушень стосовно себе, від словесних нападок до тортур".

При цьому порушники рідко несуть покарання за такі дії, стверджують автори звіту.

Тортури невідомих масштабів

Шість років тому організація оприлюднила доповідь "Час діяти: катування та жорстоке поводження із затриманими в міліції", в якій задокументували існуючу в масштабах всієї країни практику ігнорування або закриття без розслідування скарг на дії працівників міліції.

У доповіді 2005 року висвітлили шість справ про катування та інших видів жорстокого поводження, і лише дві з них закінчилися покаранням кількох працівників міліції, яких звинувачували потерпілі. Після публікації тієї доповіді, стверджують в "Міжнародній амністії", правоохоронці застосовували репресивні заходи до чотирьох. Троє з них залишили Україну у пошуках притулку вінших країнах.

За підрахунками Харківського інституту соціальних досліджень, в 2010 році в Україні від катування та інших видів жорстокого поводження в руках правоохоронців постраждали до 790 тисяч людей.

Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради з прав людини заявляє, що за 2010 рік вони отримали 5 тисяч скарг на катування та інші види жорстокого поводження.

Смерті у відділах

Офіційна статистика стосовно смертей затриманих в Україні відсутня, але в листі до Amnesty International від липня 2011 року Міністерство внутрішніх справ зазначило, що в 2010 році прокуратура розглянула 40 випадків смерті затриманих. У 16 з цих випадків порушили розслідування.

За інформацією Української Гельсінської спілки з прав людини, в 2010 році в Україні під час утримання під вартою загинула 51 людина.

Найрезонансніший випадок - смерть 19-річного студента Ігора Індила в одному з київських райвідділів міліції у 2010 році. Розслідування справи не завершили і досі, але правозахисники стверджують, що через увагу з боку суспільства та представників влади тиск на правоохоронців посилився.

5 жовтня президент Віктор Янукович доручив генеральному прокурору Віктору Пшонці ретельно вивчити всі обставини смерті Ігоря Індила.

Більше змін

У 2010 році з "Міжнародної амністії" знову звернулися до Віктора Януковича та правоохоронців із закликом припинити тортури і дотримуватись міжнародних норм у царині прав людини.

У нинішньому звіті зазначено, що в Україні здійснили декілька суттєвих кроків для того, щоб забезпечити відповідність роботи міліції міжнародним та регіональним стандартам захисту прав людини.

31 березня 2011 року Міністерство внутрішніх справ видало розпорядження "Про додаткові заходи щодо недопущення випадків катування та жорстокого поводження в діяльності ОВС". У документі стверджують, що "ганебні факти проявів брутального чи жорстокого поводження, застосування катувань з боку працівників міліції до цього часу залишаються невикорененими".

"Ганебні факти проявів брутального чи жорстокого поводження, застосування катувань з боку працівників міліції до цього часу залишаються невикорененими."

Наприкінці квітня цього року міністр внутрішніх справ Анатолій Могильов  визнав, що співробітники міліції застосовують тортури до затриманих, аби покращити статистику розкриття злочинів.

На той самий аспект вказують і у звіті "Міжнародної амністії":

"Однією з причин перевищення влади оперативними працівниками відділень міліції є їхня помилкова думка, що рівень розкриття злочинів — головний критерій оцінки ефективності їхньої роботи. Саме тому деякі співробітники намагаються досягти високого рівня розкриття злочинів будь-якими методами" - автори дослідженняцитують висновки, наведені раніше Європейським комітетом з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню.

Багато рекомендацій, кажуть у Amnesty International, українське керівництво досі не взяло до уваги. Тому правозахисники продовжують закликати українську владу створити незалежний орган для розслідування випадків порушення прав людини з боку правоохоронців.

 Автор: Роман Лебедь, Бі-Бі-Сі, Київ
Джерело: Бі-Бі-Сі