Чому чеченське питання забуте?

 Заклик до дії

Парламентська Асамблея Ради Європи «забула» про чеченське питання і від січня 2007 навіть не ставить обговорення його у порядок денний своїх сесій, хоча у жовтні 2007 деякі діячі ПАРЄ пообіцяли розглянути це питання. Вони дали слово, що поставлять на сесії обговорення ситуації у Чечні, голові Міжнародної Асоціації «Мир і права людини» Сайд-Еміну Ібрагімову, який тоді проводив перед Палацем Європи у Страсбурзі голодування протесту (сьоме у його житті, яке тривало 40 днів і мало не забрало йому життя). Тим не менше, досі це питання відкладається на неозначений термін, хоча ПАРЄ навіть призначила відповідального за ситуацію у сфері прав людини на Північному Кавказі – Діка Марті, який відомий своїм неупередженим розслідуванням порушень прав в'язнів Гуантанамо та у секретних в'язницях ЦРУ у країнах Сходу (тепер президентським розпорядженням Барака Обами ця практика заборонена). Дік Марті та інші відповідальні особи ПАРЄ ухиляються від зустрічі з Сайд-Еміном Ібрагімовим під різними приводами, найчастіше – «за браком часу».

Сайд-Емін Ібрагімов ще минулого року завершив достеменне юридичне розслідування ситуації, у якій почався і досі триває збройний конфлікт між Росією та Чеченською Республікою Ічкерія. Проаналізувавши мало не всі документи ООН та Ради Європи, які могли б мати стосунок до чеченської ситуації, Сайд-Емін наголошує і підкріплює документами, що:

• російські сили розпочали війну у 1994 за секретними наказами президента Єльціна, хоча за Конституцією РФ секретні накази є незаконними;
• російські сили вчинили агресію проти де-факто незалежної держави, бо Чеченська республіка (тоді ще – Чечено-Інгуська) вийшла зі складу СРСР у 1990- 1991 у відповідності з тогочасними законами, прийняла державну Конституцію 12 березня 1992 і НЕ підписала Федеративний договір 1993 року;
• російські сили вчинили геноцид чеченського народу і продовжують його під різними «масками», цього часу- режимом Кадирова, перед яким поставлене завдання: винищити якомога більше чеченців, які воювали у минулому або можуть повстати у майбутньому;
• термін «контртерористична операція», уживаний РФ щодо чеченського конфлікту, не відповідає дійсності: по-перше, немає чіткого юридично обумовленого визначення тероризму, по-друге, всі найбільші терористичні акти, у яких обвинуватили чеченців, скоєні з співучастю ФСБ.   

Виходячи з цього, а також враховуючи, що:

• Чеченська республіка завойована російськими силами з метою перетворення її території на зону для чорного ринку нафти та інших мафіозних справ, що загрожують сусіднім регіонам як Кавказу, так і самої РФ;
• владні особи і структури РФ використовують «чеченський фактор» для придушення будь-якого критичного слова та опозиційної справи, для фактичного терору «нерозслідуваних» убивств журналістів, політичних і суспільних діячів та для розгортання у суспільстві ксенофобії мало не до фактично неонацистського рівня;
• деякі чеченці, вкрай розчаровані сучасними міжнародними структурами, які не виявили жодного намагання припинити геноцид; поставлені перед дилемою: або під тортури кадирівців – або до лісу, - змушені продовжувати партизанську війну, що загрожує стабільності у всьому регіоні,

Ми просимо ПАРЄ:

• негайно включити чеченське питання до порядку денного найближчої сесії;
• поставитись до пропозиції Сайд-Еміна Ібрагімова як до юридичного документу.  

Якщо ви згідні зі змістом цієї відозви, просимо негайно написати до ПАРЄ за електронною адресою: pace.com@coe.int

Фото: Image Courtesy of Wikepedia

Автор:

By Nadezhda Banchik
Independent Journalist, a member of Amnesty International

За матеріалами: e-POSHTA/e-Пошта  April 30 кітня 2009 Vol.10 No.11