Мова про мову. І не тільки

Автор: Марта Онуфрів (Торонто, Канада), журналіст

Світова практика показала, що консолідація титульної нації разом із культивованим патріотизмом – вирішальний чинник у розвою будь-якої країни, рівно ж – її захисту на зовнішньому відтинку. Дивно, що більшість українських політиків, політологів, журналістів досі не розуміють важливості зшивання титульної нації за допомогою державної (української) мови та її похідних. Вочевидь, Україна повинна забезпечувати розвиток кожної етнічної меншини, однак найвища пора припинити спекуляції навколо утисків російської мови. І водночас зайнятися поверненням національної пам`яті українцям, передовсім -української мови в усі сфери життя.
Критичний стан української мови. Як подолати?
Безперечно, для російськомовних громадян не існує проблеми з українською мовою в Україні: їх влаштовує статус кво російської мови, ...

Україна, Львів: аНАТОмія безпеки

Автор: Андрій Шкіль

Поки Київ відзначатиме Покрову, вочевидь, традиційними вже сутичками правих і лівих сил (принаймні, так було у попередні роки), у Львові з 13 по 16 жовтня проходить зустріч з представниками НАТО. Офіційна назва заходу –  семінар Парламентської асамблеї НАТО, організований в рамках Ініціативи Роуза-Рота на тему: "Україна та проблеми регіональної безпеки".
Конгресмен Чарлі Роуз і сенатор Біллі Рот просувають свою ініціативу з часів завершення холодної війни. Це не популяризація НАТО як військового альянсу, це, радше, розмова про засади громадянської безпеки. Саме громадянської – адже йдеться про цивільний вимір безпеки.
Якщо конкретніше, то в рамках форуму зазвичай доповідають представники неурядових організацій – розповідають про стан дотримання прав людини і про безпеку громадянського ...

СС "Галичина": визнати не можна засудити

Автор: Остап Кривдик

Найпопулярніший блоггер пострадянського простору Другой днями написав пост про Марш слави УПА, де однозначно засудив "нацистскую постсоветскую отрыжку", звинувативши УПА, між іншим, у масових вбивствах євреїв якимось міфічним "українським легіоном".
Ті, хто засуджують український визвольний рух 40-х років, намагаються не розрізняти різних формувань. "Нахтігаль" і "Роланд", дві гілки ОУН, СС "Галичина" і УПА постають в них як одне ціле. Плакати СС "Галичина" слугують доказом нацизму всього визвольного руху, а разом з ним дискредитується і ідея незалежної України.
При цьому такі "судді" ніколи не бачили особисто і не спілкувалися з людьми, які були в УПА чи в інших формуваннях, а для цитувань обирають ангажовані польські і радянські джерела.
...

DELFI: Бандерівці - правда й історичні міфи

13 жовтня 2009 8 жовтня в Естонському військовому музеї імені генерала Лайдонера відкрилася виставка "Українська повстанська армія. Історія пригноблених". Виставка складається з понад 500 архівних фотографій та архівних документів, розміщених на 31-му стенді, пише професор Євген Цибуленко в естонському виданні DELFI. Буквально того ж дня посольство Російської Федерації в Естонській Республіці розповсюдило прес-реліз у зв'язку з відкриттям виставки. У заяві Посольства РФ йшлося: "У Росії вкрай негативно ставляться до всього, що пов'язано з даними формуванням, яке в роки Другої світової війни не лише співпрацювало з окупаційним режимом нацистської Німеччини, отримавши від неї озброєння та амуніцію, але і" прославилося "крайньою жорстокістю щодо мирного населення різних національностей ... "і далі в тому ж дусі.
У ...

Чи існує "Велика ідея" для України?

Автор: Олег Романчук

З позицій законів самоорганізовування, тоталітаризм — це насильницька інтеграція суспільства за цілковитого придушення дії закону "необхідної різноманітності".
З цього погляду такий державний устрій є чудовою ілюстрацією народження класичної соціальної ретросистеми (системи, в якій будь-яка інформація, що суперечить "Великій ідеї" або доказам її існування, відкидається як псевдовчення, а її противників нещадно переслідують аж до фізичного знищення), приреченої в остаточному підсумку на деградацію і загибель.
Сутність "Великої ідеї" проста: народ переконують у тому, що здійснення її принесе загальний добробут, справедливість і мир.
Але для цього треба перебороти опір якихось ворожих сил (суспільного класу, інших національностей, народів, віросповідань), боротьба з якими вимагає ...

Україна: зона майбутньої небезпеки?

Автор: Юлія Кисельова

Оцінюючи нинішній перебіг україно-російських взаємин після серпневого звернення президента РФ Медведєва до Віктора Ющенка, керівник програми Росії та Євразії британського Королівського інституту міжнародних відносин Дж. Шерр зазначив, що варто замислитися, чи не йдеться про більше, ніж прості спроби вплинути на вибори в Україні.
"Складається враження, що з невідомих причин керівництво російської держави шукає привід для того, щоб застосувати проти України різкі, а може навіть крайні дії. І було б завбачливим запитати, навіщо це робиться, і готуватися до будь-якого повороту подій" (Бі-Бі-Сі, 25 серпня 2009 р.).
Сьогодні ані в Україні, ані в ЄС, ані в США немає повного розуміння до чого призведе актуалізація політики РФ на пострадянському просторі. Але ясно, що на її перебіг багато в чому впливають процеси, що ...

Як вбивали Рух

Автор: Сергій Трегубенко, для УП

І його таки вбили, ще в дитячому віці. Але згадаємо, як усе було.

Народився Рух двадцять років тому. Це була напрочуд жива й активна дитина. Будь-що, що хотів Рух, неодмінно збувалося. Державна Незалежність, тризуб, жовто-блакитний прапор, заборона компартії – все, за що він брався, реалізовувалося швидко й безповоротно.
Одні його боготворили, інші люто ненавиділи. Але байдужих не було. Жоден комуніст, з їхньої величезної армії, не вийшов на захист свого райкому, коли його опечатували. В той же час одного рухівця вистачало, щоб докорінно змінити ситуацію на великому підприємстві чи в населеному пункті.
В чому була могутність Руху? І чому вона потім звелася нанівець?
Якщо зрозуміти силу тодішнього Руху, то відкриється можливість продовження поступу у розвитку Незалежної держави.
Повернімося в ті часи.
Рух не мав ані ...

Про користь вивчення історії
Автор: Ігор Лосєв
Київ – Нині українські ЗМІ переповнено повідомленнями й емоційними оцінками події, що сталася в Кіровоградській області. Йдеться про вбивство українського селянина Валерія Олійника, який, за твердженнями преси, загинув на мисливських угіддях, що належать народному депутатові від БЮТ Віктору Лозинському. Разом із нардепом в інциденті брали участь районний прокурор і начальник районного відділу МВС. Що саме сталося на Кіровоградщині, мають розповісти суспільству слідство і суд. Але є труп місцевого жителя з ознаками катувань і важких поранень. Є свідчення односельців, що вони доволі часто змушені ховатися від пострілів новопосталої української «магнатерії і шляхти», що в не дуже тверезому стані виїжджає полювати на землі, які вже встигли стати їхніми мисливськими угіддями, попри те, що в Україні проголошено мораторій на ...

Час Україні рятувати армію, щоб армія врятувала Україну

Автор: Олег Романчук

Півстоліття тому Ярослав Стецько у статті "Дві революції" писав: "Коли впаде червона Москва, на Україну сунутиме нова "демократична" чи якась інша НТС-Росія. Її перемогти можна лише армією".
Ще раніше колишній головнокомандувач збройних сил Півдня Росії, генерал-лейтенант Антон Денікін напрочуд точно й концентровано сформулював політичне кредо Москви щодо Києва: "Никогда, конечно, никогда никакая Россия, авторитарная или демократическая, республиканская или монархическая, не допустит отторжения Украины".
Пригадаймо деякі віхи російсько-українських стосунків на зламі тисячоліть.
Травень 1992-го. "Эта страна может жить только при экстремальных ситуациях: от диктатуры к анархии и снова назад к диктатуре", – так змалював майбутнє Росії в інтерв'ю ...

Росія: діагноз соціопатія
Петро Масляк, для УП
Будь-якій країні, як і будь-якій людині, можна поставити діагноз хвороби, стану, явища, процесу, що в ній відбуваються. Людині діагноз ставить лікар, країні – геополітик. Стан країни визначається морально-психологічними і менталітетними пріоритетами переважаючої маси її населення.
Відомий російський політик і ідеолог Владімір Лєнін, який трансформував Російську імперію заради її порятунку в Радянський Союз, заявляв, що в Росії суспільство поділяється на три категорії – злочинці, корисні ідіоти і комуністи.
Самі зробіть висновок стосовно цієї країни. Чи був він правий тоді (початок ХХ століття) і чи є він правим щодо Росії нинішньої (початок ХХІ століття).
В нинішній Європі, наприклад, понад два проценти населення є психічно хворими. Хоча це і темні, але в заможних, соціально стабільних країнах Заходу, доволі спокійні сили. ...

Хто ми: електорат чи виборці?

Автор:  Валентин Колєчкін
"Народ обирає не кращих з кращих, а собі подібних". Цей вислів дуже влучно характеризує будь-яке суспільство.
Коли люди критикують і проклинають владу, вони навіть не замислюються над тим, що цю владу обрали самі. Всю провину ми покладаємо на "них". А на кого саме? На депутатів, прем’єр-міністра, президента чи, можливо, на бізнесменів, які дають гроші на виборчі кампанії? Запитання, на які неодмінно слідуватиме відповідь: "всі вони бандити".
Це наш феномен: весь час нарікати на владу і все одно обирати тих самих, мотивуючи тим, що більше немає кого.
Тоді у мене постає питання: а хіба ми не бандити, якщо обираємо таких людей? Дехто погодиться спитати з себе, за те, що відбувається в державі, але це будуть одиниці.
Звичайний працівник заводу, вчитель, лікар, продавець та більшість ...

День скорботи і радості
Автор: Андрій Іванець
Цього року 23 серпня українці мають щиро радіти і не менш глибоко відчувати скорботу. Принаймні ті, що звертають увагу на "червоні" і "чорні" дати в календарі. У житті нерідко химерно поєднуються сум і радість, горе і веселощі.
Проте цьогорічне поєднання "двох в одному" – відзначень Дня державного прапору та Дня пам´яті жертв комуністичних та нацистських режимів в один день аж ніяк не органічне.
Україна – давня країна з понад тисячолітньою історією, проте молода держава, яка тільки відзначає повноліття. Тому виховання поваги до державних символів є необхідною умовою підвищення громадянської і політичної культури українців.
Державний прапор, нарівні з Державним гербом, Гімном та Конституцією, є одним із головних атрибутів держави. Запровадження у 2004 році указом президента Дня державного ...

Між "попихачами" й "страусами"
Автор: Олександр  Палій 
Вербальна атака російського президента на Україну внесла ясність у низку актуальних речей.
Перша з них – більш ніж очевидна відповідь на запитання "хотят ли русские войны". Якщо під цими "руськими" розуміти керівників цієї країни. Хочуть, хочуть, особливо якщо за це нічого не буде.
Між іншим, ці керівники вже ні про що не питають власне російське населення, якому телевізор чітко і безвідмовно показує кого ненавидіти і за кого голосувати.
Друге відкриття – початок усвідомлення в Україні значення слів російського президента, що Україна – це "найважливіший зовнішньополітичний пріоритет" Росії.
Тобто, по-простому, ціль №1.
Російська офіційна пропаганда сьогодні цілком і повністю замінила образ Грузії на образ України, і результати дають себе знати ...

Батьківщина, яку не обирають
Автор: Олена Розвадовська
 
"Можеш вибирати друзів і дружину,
Вибрати не можна тільки Батьківщину.
Можна вибрать друга і по духу брата,
Та не можна рідну матір вибирати"
Василь Симоненко
Як огидно думати про "демократію" в нашій країні, адже тут вона існує в особливо збоченій формі. Бо ж увесь зміст поняття "демократія" – свобода слова, думки, дії, вибору, справедливість, верховенство права – усе це свідомо нівелюється нашою владною вертикаллю, руйнується системою управління, судовими, правоохоронними органами.
Найгірше те, що світом запустили мильну бульбашку, ілюзію про "Україну, яка впевнено йде шляхом демократії". Солоденьким соусом своїх висновків приправляють демократію по-українськи різні дослідницькі інститути, що патякають "про переконливі успіхи України на цьому шляху".
Не ...

Імперський маразм
Автор: Петро Масляк
В цей час, коли ми з вами сидимо біля дисплеїв комп’ютерів і длубаємося в Інтернеті, в "братній" Росії тисячі людей з вищою освітою і науковими ступенями, об’єднані в інститути, проблемні лабораторії і тимчасові "творчі" колективи, взявши в долоні голови 24 години на добу думають, яку б це ще біду, нещастя і взагалі будь-яку "каку" можна було б зробити для України і українців.
Для цього з державного бюджету і всіляких фондів виділяються мільярди рублів. І це не пустопорожня балаканина. Як професійний геополітик я знаю про що пишу.
Я не вмію відпочивати. Коли нічого не роблю, життя ніби завмирає. Тому в цьому році на дачі я писав 51-й підручник і постп’ятсоті статті. Відпочивав, переглядаючи старі номери журналу "Наука и жизнь".
І ось за 1990 рік, коли вже всі ті "кому треба" в ...

Стрес від України
Автор: Аскольд Лозинський
Останнім часом я неабияк нервую під час моїх поїздок в Україну. Мій стрес є наслідком спілкування з тутешнім людом. Адже всюди, де не обернуся, знаходжуся в російськомовному оточенні, навіть читаючи українську книжку видану в Україні.
Мій стан загострений тому, що хоч з кожним роком Україна, як незалежна держава, стає старшою, але нічого не змінюється в мовному питанні. Тож ситуація виглядає щоразу безнадійнішою.
Ще більше я нервую, коли мої друзі, часто мудрагелі з західних областей, запевняють мене, що це усе тимчасове та намагаються поправляти мою українську за радянським правописом.
З Галичини, до речі, походять всі поети або філологи. А моїм друзям чомусь смішний мій акцент, натомість вони вважають, що "все нормальне" у їхній державі, що від Збруча на схід майже вся розмовляє по-російськи. Дійсно українську мову розговірно ...

Молдовська війна за українців – Україна знову в стороні
Автор: Максим Плешко
 
Молдовська опозиція чекає від України, щоб та хоч якось сприяла культурному розвитку етнічних українців Молдови й збільшила свою інформаційну присутність у регіоні.
Адже втрачаючи українську ідентичність, українці з молдовськими паспортами переймають ідентичність російську – автоматично стаючи антимолдовським фактором.
Таку думку висловлювали учасники міжнародного круглого столу "Молдова: політична ситуація, перспективи подолання явищ та співпраця з Україною", який днями відбувся в Києві.
"Етнічні українці – це найбільша національна меншина в Молдові. Наше законодавство в частині національної політики дуже ліберальне. Ми розуміли із самого початку, що українці Молдови мають зберігати свою культуру. Але Українська держава дуже мало робить, краще сказати, практично ...

Українці чи громадяни України?
Автор: Діана Дуцик
Ідея цієї статті народилася з дискусії про те, хто ми є: українці чи громадяни України. Авторці, напевне, пощастило, адже вона завжди рівною мірою усвідомлювала себе і українкою, і громадянкою України. Проте це не означає, що таке самосприйняття є, наприклад, у кримських татар, росіян, євреїв, греків, чехів, поляків чи інших представників національних меншин та спільнот, які проживають в Україні. Зрештою, вони мають на це право.
Втім… Проголосивши незалежність, Україна визнала усіх, хто проживає на її території, незалежно від етнічного походження, віросповідання тощо, громадянами України, проте це аж ніяк не означало, що усвідомлення себе такими прийшло до всіх.
Окрім того, Конституція – Основний Закон, який ніхто не відміняв попри постійні намагання політиків принизити його значимість – починається словами ...

Українці, діаспора і державний лобізм
Автор: Максим Плешко
На момент ухвалення Національної програми "Закордонне українство" (2001 рік), наші урядові структури констатували, що за кордоном проживає близько 10 мільйонів осіб, українців за походженням.
Російський інформаційний сайт "Україна RU" в тематичній статті "Украина и мир" наводить такі дані: більш ніж 7 мільйонів українців проживають у, так званій, Східній діаспорі (країни колишнього СРСР) і до 5 мільйонів у Західній.
"Вікіпедія", станом на 2004 рік видає показник від 10 до 15 мільйонів. Громадсько-політичний тижневик "Українське слово" зазначає "понад 20 мільйонів українців розкиданих по всіх континентах".
Якщо усереднити всі наведені цифри, то за межами України мешкає третина нації.
Разом з євреями, росіянами, вірменами, ірландцями – українців можна ...

Вшануймо гетьмана Івана Мазепу!
Автор: Валерій Степаненко
8 липня (27 червня за старим стилем) минає 300 років з дня Полтавської битви, яка поклала край шведській гегемонії у тогочасній Європі та мала фатальні наслідки для України.
У Полтавській битві зазнали поразки не лише Швеція та Україна, гетьман якої Іван Мазепа перейшов на бік шведів, а й ціла Європа, у якій було зламано усталений протягом тривалого часу баланс влади — могутність перейшла від вишуканої Швеції до вайлуватої авторитарної Росії, яка перемогою значно переважаючими шведів силами у Полтавській битві фактично "прорубала" собі вікно в Європу, не будучи, по суті, європейською країною ні за менталітетом, ні за способом життя.
Гетьман Іван Мазепа є однією з найбільш трагічних та суперечливих постатей в історії України. Упродовж життя він зазнав чимало запаморочливих злетів та карколомних падінь. Його ...