Опубліковано: 2010-05-08 00:40:18

Автор: Михайло Притула

Ніяка призначена чи "узгоджена десь" влада не дасть вам відчуття безпеки, не збереже і не примножить ваші статки. Влада, яка не має підтримки у власного народу може бути легко змінена зовнішніми силами.

Зазначені нижче процеси можуть легко розколоти Україну. Досвід Югославії та Придністров'я тому підтвердження.

Як я вже писав, Україна виявилась розмінною фігурою у геополітичній грі. Паралельно з укладенням пакту Клінтон-Лаврова підготовлено, і терміново ввімкнено, після раптового зникнення проамериканської еліти Польщі, механізми наступного етапу "світової кризи".

Щоб розуміти це, достатньо прочитати 5-ту частину 8-го розділу 2-ї статті Конституції Сполучених Штатів Америки: "Конгрес США має право карбувати монету, регулювати її цінність і цінність іноземної монети". З усіма наслідками, які ми звикли називати "світовими кризами". Згідно офіційної статистики Центробанку РФ станом на 1 квітня поточного року Росія зберігає в іноземних банках 427 мільярдів доларів, вартість яких визначається Конгресом США.

Перекладу на нашу, просту народну мову.

Це все одно, що кум мені дав на зберігання гроші, а я, що б мені йому менше віддавати, буду визначати їхню цінність. При цьому ще буду сильно бідкатись, що у мене великий борг і страшна криза.

А так як гроші РФ лежать у приватних банках та у цінних паперах приватних компаній, то розкривається зовсім широкий простір для тримання Росії на коротенькому ланцюжку. Хоч і золотому, з гоноровим бархатним гламурним ошийником.

Спектр інструментів для впливу досить широкий:

- визначення вартості долара;

- банкрутство банків та інвесткомпаній, у які вкладено російські резерви;

- встановлення інвестиційних рейтингів Росії американськими рейтинговими компаніями;

- зменшення вартості ресурсів, що продає Росія;

- збільшення вартості ресурсів, які Росія споживає.

У комплексі всього цього більш ніж досить, щоб тримати руку на шиї Росії.

7-9 квітня - по новинам проходить повідомлення "Под угрозой банкротства 40% американских банков". Після катастрофи під Смоленськом - банкрутують відразу 5 американських банків. Через 5 днів. Надто швидко, що б це була природна реакція фінансових ринків на заяву про можливість банкрутства 40-а відстків банків.

Кризу вже увімкнено. Вона йде особисто до Вас

Чого нам чекати?

1. Ми всі відчуємо нестачу того, до чого вже звикли - пального, запчастин, ліків, через деякий час - звичних продуктів харчування...

Бо не виробляємо ми запчастин ані до більшої частки автомобілів, ані до промислового обладнання підприємств харчової промисловості, ані до комп'ютерів. Нема навіть власного виробництва кухонного посуду - ні ложок, ні вилок. Ні батарейок до пультів керування телевізором, ні лез для гоління.

Все те, до чого ми звикли, суттєво збільшиться в ціні, і стане недосяжним для більшості з нас. Все без винятку.

2. Суттєво знизиться вартість нерухомості та землі. Привіт інвесторам!

3. Об'єктивно зменшиться кількість соціальних виплат.

4. Ми почнемо конкурувати між собою за все, що необхідне для життя. Хто в чергах, хто на "стрілках", а хто за допомогою владних важелів...

Ми повернемось на початок 90-х років. Суттєво загостряться міжетнічні і міжконфесіональні проблеми.

Нема жодної підстави, казати про те, що все буде добре.

І ці процеси будуть дуже схожими, що в Україні, що в Росії, бо ж тепер ми стали дуже близькі, і грошей нам ніхто не дасть, а своїх у нас нема! Уряд України буде шукати будь-які можливості врятувати ситуацію, але в межах коридору, що визначений зовнішньою та внутрішньою ситуацією.

Такий розвиток ситуації виявився настільки очевидним, що навіть викликав у Євросоюзу бажання провести нас цим коридором, запропонувавши рятівну дорожню карту та посередницьку допомогу.

І це далеко не альтруїзм. Це боротьба за контроль над Україною. Нас з вами зовсім ніхто не питає. Як і у нашого уряду. На превеликий жаль.

Зовнішні та внутрішні фактори. Опозиція

В опозиції нема жодних реальних внутрішньо українських важелів впливу на ситуацію в Україні. Саме тому її дії під час ратифікації угоди між РФ та Україною у Верховній Раді були спрямовані на досягнення зовнішнього ефекту. На те, що б щось показати ЄС та США.

Саме так вчиняють активістки Femen, коли епатажно демонструють те, що зазвичай показують, коли показати більше нічого.

Зовні опозиція своїм безсистемним галасом намагається мобілізувати людей. Насправді, опозиції тільки здається, що вони діють системно, то така в них ілюзія.

При цьому зовсім невідомо, кого саме вони хочуть привести до влади. Якщо самих себе, то, знову ж таки, не зовсім зрозуміло, навіщо. Бо, як ми переконались, жодних системних перетворень вони за кілька років при владі так і не зробили. Ані для розвитку підприємництва, ані задля знищення репресивного апарату, що лишився в спадок ще з часів СРСР.

До речі, саме це й дозволило новій владі за місяць повністю відновити репресивний апарат. Який наразі не включають на повну потужність винятково по милості і милосердю Януковича.

Деморалізована опозиція, під тиском зовнішніх обставин та засліплена власними амбіціями, буде йти на самі радикальні, кроки. Радикальні по формі, але безглузді по змісту.

Зокрема, почне підігрівати сепаратистські настрої в суспільстві, та візьме курс на відокремлення від України областей, де має електоральну більшість. Або на "Киргизький сценарій".

На перший сценарій її будуть підштовхувати з далекого заходу, на другий - з близького північного сходу.

Капкан для Януковича

Поставте себе на місце Януковича. Все начебто добре. Влада. Мрії збулись. Втім маємо такі об'єктивні чинники, на які треба звернути увагу.

З одного боку інтереси США та угоди між Росією та США. З другого - інтереси ЄС і запропонована ними цукерка. З третього - опозиція. З четвертого - Росія.

Останній, якщо дивитись правді у вічі, Янукович-президент потрібний так само, як і українська незалежність разом з українською нормативною базою та чиновникам. І тому Росія тихенько так, але щоб всі знали, підтримує Тимошенко своїми обіцянками, щоб і опозицію не дала створити, і при нагоді, "Киргизстан" Януковичу влаштувала...

Чим більший тиск Януковича на оппозицію - тим більше намагання відірвати Західну Україну на догоду інтересам США.

Крім того, Янукович зараз вимушений робити певні непопулярні у народу кроки. А що Росія-матінка робить з керівниками України, які вже виконали непопулярну роботу, добре видно з історії кінця 17-го та першої половини 20-го століть.

Тут маю рекомендувати допитливому читачеві статтю Йосипа Віссаріоновича Сталіна "Головокруженіє от успєхов" - про те, як треба боротись з "пєрєгібамі на мєстах", і нагадаю про те, що відбулось із"колективізаторами" після цієї статті.

Це треба пам'ятати. На виконавців спихнули провину за виконання наказу Сталіна і відправили до Сибіру.

Я ж хочу, щоб Україна лишилась цілою країною. Я хочу, щоб ми стали Народом з великої літери. Я хочу, щоб Україна жила і після нас...

Що і як робити

Розглянемо, як існує та система влади, яка лишилась нам в спадок від СРСР та її слабкі місця. Саме їх можна використовувати для того, щоб реформувати стару систему влади. Бо інакше держава Україна перестане існувати взагалі.

Найперше - для цього потрібна самоорганізація суспільства. Вона має кілька складових.

Найбільш простий і швидкий варіант - самоорганізація внаслідок зовнішньої небезпеки. Характеризується швидким об'єднанням і радикальністю дій, великою руйнівною силою.

Організовані групи самозахисту чи самооборони можуть діяти автономно і тривалий час. Члени таких груп - справжні герої й не схильні до компромісів ні з ворогом, ні з діючою владою. Репресії влади щодо таких груп насправді лише збільшують їх чисельність.

Це найпростіший вид опору. Він має історичні традиції в Україні, і саме по цьому шляху пішла сьогоднішня опозиція.

Однак, навіть при усуненні існуючої на сьогодні загрози, народ опиниться в тій самій ситуації, що й до того.

Тому що проблема не в тому, хто саме буде у влади. Проблема в тому, що в обох випадках владу будуть здійснювати винятково через корумпованих чиновників, які розглядають власний народ як дойну корову. Причому називають це бізнесом, часто - сімейним.

І замінити цих чиновників і ніяким, і ніяк.

Колишня влада, а нині "борці за інтереси народу", не використали наявну можливість реформувати систему, а сподівались наїстися з цього корита...

Наразі будуть мати нагоду відчути дію Системи на власній дупі.

Тому це особистий вибір кожного: треба йому чи ні боротись на барикадах за те, що б до влади повернулись лузери.

Є й інший вибір:

Створення органів самоуправління. Центрів чи комісій, чи може комітетів - не має значення. Їхні головні завдання:

1. Шляхом об'єднання людей з спільними інтересами створити територіальні, та, в деяких випадках, галузеві групи. І дуже вас прошу, не нагадуйте про "а як же профспілки?". Це той самий уламок старої системи, який паразитує на нас із вами.

2. Відстоювання спільних інтересів територіальних та галузевих груп.

3. Юридичний всеобуч членів таких груп.

4. Підготовка управлінських кадрів для майбутньої політичної чи державної діяльності.

5. Підтримка фінансової та економічної діяльності членів груп.

6. Контроль за чиновниками та проведення стосовно них політики тотального контролю та "випаленої землі".

Чим відрізняються перший та другий шляхи? Тим, що перший шлях не приводить до результату.

Другий - не такий феєричний, як перший результат, при якому "відчуття єдності" маємо негайно.

Цей шлях передбачає планомірну заміну чиновників та систем управління. Це важка рутинна робота. І далі все належить винятково від того, як ми з вами зможемо знайти в собі сили об'єднатись.

Адже це набагато складніше, ніж кидатись на танки з пакетами муки та кефіру.

Саме важливе завдання сьогодні - це єдність.

Саме єдність між нами є джерелом тієї сили, яка створює країни та народи. При відсутності єдності - гинуть і перші й другі.

Наступна стаття буде саме про те, як здобути єдність і використовувати її. Не у боротьбі. Ні.

Ми не будемо боротись ні проти кого. Ми будемо боротись "за".

Тому зараз розпочата робота по створенню "тренінгу єдності", знайдені висококваліфіковані фахівці. Ми зможемо безкоштовно, "то єсть даром", навчити молодих політиків об'єднувати людей. А це й є найстрашніша зброя.

Так почнеться нова Україна.

Автор: Михайло Притула, спеціально для УП
Джерело: Українська правда www.pravda.com.ua