М'яз, musculus, є активним елементом апарату руху.  M'яз утворюється з поперечно-смугастих м'язових волокон. Їх поперечна смугастість зумовлена наявністю почергових двоякозаломлюваних дисків - анізотропних, темніших, і  ізотропних, більш світлих.

Кожне м'язове волокно складається з недиференційованої цитоплазми, або саркоплазми, з численними ядрами, що містить безліч диференційованих поперечно-смугастих міофібрил.

Периферія м'язового волокна оточена прозорою оболонкою, або сарколемою, яка містить фібрили колагенової природи. Невеликі групи м'язових волокон оточені сполучнотканинною оболонкою - ендом`язом, endomysium; більш великі комплекси представлені пучками м'язових волокон, які укладені в рихлу сполучну тканину - внутрішній перим`язом, perimysium internum; весь м'яз у цілому оточений зовнішнім перим`язом, perimysium externum. 

Всі сполучно-тканинні структури м'яза, від сарколеми до зовнішнього перим`яза, є продовженням одна одної і безперервно пов'язані між собою. Весь м'яз одягнений у сполучнотканинний Фасціальний футляр, fascia. У більшості м'язів розрізняють черевце, venter, і два кінці, з яких один є початком м'яза й отримує назву головки, caput, а інший, протилежний кінець, називається хвостом м'яза, cauda. У решти м'язів сполучна тканина утворює сполучнотканинне тільнотканне сухожилля, tendo, яким м'яз прикріплюється до кістки.

Сухожилля утворені пучками колагенових волокон, які витягнуті по довжині м'яза і розташовуються паралельно один до одного. 

Окремі пучки різного порядку оточені сполучнотканинною оболонкою - ендо-тендинітом, що переходить безпосередньо у зовнішню оболонку, що оточує всі сухожилля в цілому, - перитендіній, peritendineum. Плоске сухожилля отримало назву сухожильного розтягування, або апоневрозу, aponeurosis. 

За напрямком м'язових пучків та їх відношенням до сухожилля розрізняють три основних типи м'язів: а) паралельний тип - м'язові пучки розташовуються паралельно до довгої осі м'яза (наприклад, кравецький м'яз, m. sartorius); б) пір'ястий тип - паралельно йдуть м'язові пучки, які розташовуються під кутом до довжини м'яза.

Розрізняють м'язи однопіристі, mm. unipennati, м'язові пучки яких прикріплені по один бік сухожилля (наприклад, довгий згунач великого пальця кисті, m. Пехог pollicis longus); двоперисті м'язи, mm. bipennati, де м'язові пучки прикріплюються по обидва боки сухожилля (наприклад, довгий згинач великого пальця стопи, m. flexor hallucis longus); багатоперисті м'язи, mm. multipennati, в яких м'язові пучки у вигляді багатьох перистих груп примикають один до одного (наприклад, дельтовидні м'яз, m. deltoideus); в) трикутний тип м'язів - м'язові пучки з різних напрямків сходяться до одного загального кінцевому сухожилля (наприклад, скроневий м'яз, m . temporalis). 

Деякі м'язи мають дві або кілька голівок. М'яз, що має дві голівки, отримує назву двоголового, т. biceps, три голівки - триголовий, т. triceps, чотири голівки - чотириголового, т. quadriceps. Зустрічаються м'язи, що мають два черевця, розділених проміжним сухожиллям. Такі м'язи одержують назву двочеревних, mm. digastrici. Деякі м'язи мають  декілька сухожильних перемичок, intersectio tendineae. 

До допоміжних апаратів м'язів, що сприяє їх роботі, відносять фасції, синовіальні і фіброзні піхви сухожиль, синовіальні сумки і сесамовидні кістки. Фасції, fasciae, утворюють сполучнотканинні футляри, які оточують окремі м'язи або цілі групи м'язів. Фасції являють собою різної протяжності, товщини і шаруватості сполучнотканинні пластини з безліччю колагенових і еластичних волокон, орієнтація яких зумовлена тими функціональними особливостями, які несе м'яз чи група м'язів, пов'язаних з даною фасцією.

У ряді місць фасції, розташовуючись між м'язами у вигляді міжм'язових перегородок, septa intermuscularia, зростаються з окістям, утворюючи кістково-фіброзні піхви, до стінок яких прикріплюються м'язи. Фіброзні піхви сухожиль, vaginae fibrosae tendineae, знаходяться в найбільш рухливих місцях кінцівок в області кисті і стопи, сприяючи ковзанню сухожиль у строго визначених напрямках. Волокниста сполучна тканина утворює фіброзні і кістково-фіброзні піхви і канали, усередині яких залягають синовіальні піхви. vaginae synoviales tendinum. 

Кожна синовіальна піхва складається з двох перехідних один в іншій листків: зовнішнього, парієтальної, lamina parietalis, зрощеного з внутрішньою поверхнею фіброзного піхви, і внутрішнього, вісцерального, lamina visceralis, зрощеного з зовнішньої оболонкою сухожилля, peritendineum. У місці переходу одного листка в інший утворюється дублікатура, або так звані брижі сухожилля, мезотендіній, mesotendineum, в якій проходять до сухожиль судини і нерви. Звернені один до одного листки синовіальної піхви гладкі і змащені синів, що сприяє ковзанню і вільному руху сухожилля. 

Синовіальні сумки, bursae synoviales, представляють собою порожнини, заповнені рідиною, вони розташовуються в місцях найбільшої рухливості сухожилля, м'яза, шкіри, сприяючи зменшенню тертя. Сумки, що залягають під сухожиллями м'язів, називаються bursae synoviales subtendinea, а сумки, що знаходяться в тих місцях, де створюється значне тертя між виступаючої кісткою і покривом шкіри, bursae synoviales subcutaneae. Деякі сумки, розташовані поблизу суглобів, сполучаються з їх порожниною. Сесамовидні кістки, ossa sesamoideri, являють собою невеликі плоскі утворення, що залягають в товщі деяких сухожиль. Одна з поверхонь такої кістки покрита хрящем і зчленовується з суглобовою поверхнею на кістці.

Сесамовидні кістки розташовуються поблизу прикріплення сухожилля до кісток і збільшують важіль дії м'язової тяги, а також утримують сухожилля від зіткнення з суглобовою поверхнею. До кожного м'яза підходять один або кілька нервів і судини, що забезпечують його кров'ю.

Загальна макроскопічна будова м'язу.
1. Кістка
2. Перим`яз
3. Кровоносна судина
4. М`язеве волокно
5. Фасціальний футляр
6. Епім'яз
7. Ендом'яз
8. Сухожилля

www.anatomia.at.ua