Автор: Олександр Акименко

"Українці" і "колайдер" – ці два слова, поставлені поряд, як мінімум, дивують. Тому, що ми вже звикли ставитись до своєї науки, як до збанкрутілої, розваленої і безперспективної. А вона, попри те, що в країні вибори, без будь-якої допомоги проростає крізь асфальт. Тільки-от увагою медіа українські науковці не зіпсовані.

Вже більше десяти років, до прикладу, група наших фізиків не тільки спостерігає а і бере активну участь у найбільшому і найамбітнішому фізичному експерименті у світі - Великому адронному колайдері.

А у самому серці детектора ALICE (A Large Ion Collider Experiment) - деталі, виготовлені Харківським науково-дослідним технологічним інститутом приладобудування. А науковці Харківського фізико-технічного інституту допомагали будувати детектор СMS (Compact Muon Solenoid).

Група київських фізиків з Інституту теоретичної фізики імені Боголюбова збирається аналізувати дані з експериментів, що проводяться у Женеві.

Бюро "Свідомо" спільно з Національним університетом "Києво-Могилянська академія" започатковує проект відкритих лекцій "Платформа.Свідомо" з людьми, якими варто пишатися, які несуть нові ідеї і досягають більшого.

Один з них - Євген Мартинов, доктор фізико-математичних наук, завідуючий лабораторією грід-технологій Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України.

У короткому коментарі для "Української правди. Життя" Євген Мартинов розказав про співпрацю з CERN:

- Коли почалася співпраця з центром CERN?

- Між Інститутом теоретичної фізики і CERN завжди підтримувався зв'язок. Активна співпраця виникла в 90-х. Геннадій Зінов'єв, завідуючий відділом фізики високих густин енергії, звернув увагу на те, що експеримент ALICE направлений на вивчення тих явищ, що є його науковими інтересами (властивості нового стану матерії - кварк-глюонної плазми).

Він встановив контакт з вченими ALICE, почалося активна співпраця. І після цього вже з'явилася ідея використовувати ті технології, якими володіють харків'яни, для побудови центральної частини детектора ALICE.

- До чого доклали руку українські вчені?

- Україна не брала участі у побудові самого колайдеру, але долучилася до побудови двох детекторів CMS і ALICE. Вони побудовані, щоб аналізувати і вимірювати результати всіх експериментів, що відбуваються у Великому адронному колайдері.

Інститут сцинтиляційних матеріалів НАН України постачав матеріали для побудови детектору CMS. Харківський Науково-дослідний технологічний інститут приладобудування спроектував і розробив декілька десятків тисяч мікромодулів для внутрішньої трекової системи детектору ALICE. Все це відбувалося фактично без підтримки держави, дякуючи тендеру від CERN, який виграли українські вчені та інженери.

В роботі іншого детектора - СMS (Compact Muon Solenoid) беруть участь вчені Харківського фізико-технічного інституту.

- Що ви робите у CERN? Наскільки часто буваєте в Женеві?

- Як правило, я буваю в CERN двічі на рік, Генадій Михайлович буває там частіше. Ми беремо участь у семінарах, обговореннях, готуємося до того, щоб спільно з колегами з інших країн обробляти результати експериментів. Об'єм даних від 4-х головних експериментів на Великому адронному колайдері оцінююється у 15-20 петабайт щорічно. Якщо ці дані записати на компакт-диски і викласти у стовпчик, то він сягне висотою у 20 кілометрів.

Для обробки і аналізу даних, ми створили в інституті лабораторію грід-технологій і побудували обчислювальний кластер. Це одна ланка з великої мережі комп'ютерів, розкиданих по всьому світу, яка дозволяє вирішувати такі завдання, які не під силу будь-якому, навіть найпотужнішому комп'ютеру і аналізувати великі масиви даних.

- Скільки українських науковців залучено?

- Офіційних членів проекту ALICE від України троє. А якщо казати про тих людей, які більш-менш регулярно приїздять до CERN і реально співпрацюють з ALICE, то їх 8-10, не більше.

- У фізики в Україні є майбутнє?

- Це майбутнє буде залежати від того, як буде виглядати підтримка держави наукової молоді та наших міжнародних контактів. Якщо ми замкнемося у собі, то незабаром в країні не залишиться тих кадрів, які могли би продовжувати те, що ми знаємо і вміємо.

Автор: Олександр Акименко, для УП
На фото: Євген Мартинов
Джерело: Українська правда. Життя. Українська правда. Життя.