Секонд-хенд як альтернатива

Автор: Аліна Небельмес 

Раніше «розкладачки» (чи просто «точки») зі вживаним одягом оминали десятою дорогою. Тепер магазини «секонд-хенду» стали таким же звичним явищем, як мережі супермаркетів, Інтернет чи піцерії…
 
Хісторі

Перші торгові «точки» з продажу вживаного одягу та взуття з'явилися в нас приблизно у той час, коли Україна відновила незалежність. Спочатку чужий одяг називали «гуманітаркою» (скорочено від «гуманітарної (людської) допомоги» з-за кордону), його продавали або просто роздавали найбіднішим. Торгували на розкладачках, або на клейонці, що лежала просто на землі чи підлозі якогось приміщення. Такі «точки» почасти оминали, хоча брак одягу за низькою ціною змушував звертатися туди за допомогою. Про це не говорилося - було соромно.

Але за кілька років, коли ситуація в країні із зароблянням грошей та можливістю придбати нормальний одяг залишалася на тому ж рівні (якщо не погіршала), а «гуманітарку» можна було придбати уже на приватних квартирах, то бажання купити «хороший, майже новий» одяг поєднувалося із толерантним ставленням у соціумі до «вживаних» речей.

Пізніше з'явилися магазини «секонд-хенду», навіть ринки. Був період, коли у Львові «секонду» було досить мало, а Стрий пропонував широкий вибір. Мешканці Львова їздили туди: дорога дорого не коштувала, а придбаний там одяг був набагато дешевшим від стандартних львівських магазинів (якщо взагалі там був).

Тепер у Львові є мережі магазинів «секонд-хенду», сток-центри, «дешевий одяг з Європи та Америки» та інше. А «гуманітарки» вже нема.

Що одному рай, то іншому - пекло

До «секонд-хенду» ставляться по-різному, але загалом думки зводяться до таких міркувань:

«Секонд-хенд» - можливість для багатьох придбати якісний та недорогий одяг... Більше людей мають можливість пристойно одягтися. Такого одягу немає у жодному магазині та на жодному ринку.

«Краще вже простояти чергу і мати в своєму гардеробі ексклюзивну річ, аніж піти на ринок, захляпатись, пройти штовханину, переживати за гаманець, спробувати знайти серед інкубаторного шмаття, яким «завалено» все місто, щось інше, а потім побачити такі ж «інші» речі ще на багатьох жінках. Можна зайти, звичайно, в модний «бутік» і придбати за «скажену» ціну якусь частинку гардеробу, яку везуть невідомо звідки, нашивають англомовну лейбу, щоб здерти за це додаткові гроші», - багатослівно заявила 27-річна соцпрацівниця Анна.

Доношувати чийсь одяг - принизливо.

«Це вкрай принизливо - носити чужі речі. Просто ми давно звикли до такого існування і вважаємо його за норму. Це не норма, це ганьба... Усвідомлення того, що ти носиш б/в, так чи інакше впливає на психіку, розвиває у людині комплекс другосортності. Мені, наприклад, не подобається носити «ношені» речі», - безапеляційно зазначив 21-річний студент Юрій.

«Секонд-хенд», «сток» - купують майже всі, і навіть забезпечені. Останні, зазвичай, знають місця, де продають «бренди» за низькою ціною.

«Фірмові речі навіть після тривалого користування зберігають товарний вигляд. Придбав светр не дешевий і не дорогий. Після другого прання він «покошлатів». Придбав за ті самі гроші два светри на секонді, ось уже другий рік нормальний вигляд мають, і жодного «кошлатання». То чи є сенс купувати в магазині чи на ринку гарну «обгортку», коли на секонді можна купити якісну, модну, фірмову річ за дешевші гроші?» - поділився 32-річний Вадим.

На «секонді» можна придбати карнавальні костюми, фрак, сюртук, вінтажний одяг, речі на різні вечірки.

«Найголовніша радість «гуманітарки» - це несподіваність. Похід на ринок - майже пригода. Ніколи не знаєш, на що наштовхнешся. Таке розмаїття - справжня радість для людини. Переваги - якість, ексклюзивність та дешевизна. Звичайно, треба вміти шукати. Окрім того, в нас склався стереотип, що «секонд-­хенд» - це брудні речі, часто - дрантя. Однак тут трапляється і зовсім новий одяг - який, наприклад, вийшов з моди минулого року, або ж має якийсь брак. Для нас - він дуже смішний: витягнена нитка, погано пришитий ґудзик. Трапляються і більші дефекти, але хто вміє їх приховати, той приховає», - розповіла студентка Академії мистецтв Наталя.

Година на секонді

У мережі магазинів «Планета секонд-хенд» чи не найбільший у Львові вибір «вживаного» одягу та достатньо гнучка система знижок - у день поповнення товару (це відбувається кожних сім днів) кілограм одягу не перевищує 50 грн, а з кожним наступним днем цей же кілограм товару дешевшає.

Як запевнила продавець одного із магазинів цієї мережі Марія, достатньо людно буває в день завозу товару: «Тоді у нас бувають і жіночки у хутряних шубках, і студенти. І якщо раніше мало приходило чоловіків, то тепер представників сильної статі стало більше. Вгадати, чи приходять сюди багатії - важко, адже зараз і добре пальто чи шубу можна теж купити на секонд-хендах, якщо не у нас, то на ринках. Коли ціна за кілограм одягу падає до 20-ти гривень і нижче, заходять старші жінки, дорожче їм не по кишені».

Після розмови йду залами магазину, у кожному є люди. Магазини великі, кожна річ на вішаку, стоять і великі ящики-скрині - зі взуттям, дрібним одягом та іграшками, зі шторами, рушниками, подушками, постіллю. Є «примірочна», шафки схову великих сумок, ваги. Є навіть різні наліпки-застереження - «Красти одяг в магазині суворо заборонено», «Виходячи з примірочної, не забудьте зняти наш одяг»...

Йду до виходу. У кімнаті з чоловічим одягом стоїть мама із сином, йому років 15. Чую їхній діалог.

- Чому ти не хочеш цієї куртки?

- Вона мені не подобається...

- Подивися, це хороша куртка. Хоч поміряй.

- Не буду...

Знайомий діалог... Мені теж так колись мама розповідала... Єдина різниця, що ми купували одяг на ринку (магазинів з одягом тоді у моєму містечку не було)...

Стереотип про те, що «секонд-хенд» - це нікому не потрібне дрантя, «зламався». Тепер «секонди» не сприймають як «гуманітарку» (в найгіршому з її проявів). Раніше одяг із «секонд-хенду» носити було щонайменше непрестижно, тепер про це просто не говорять.

Більшість людей хоче мати якісний одяг. Його можна придбати у фірмових магазинах і... на «секонд-хендах». Покупець вибирає між тим, що хоче купити, і тим, що може собі дозволити. «Секонд-хенд» може дозволити собі практично кожен.

Фото з сайту novynar.com.ua

Фото 2: Автор: Аліна Небельмес  ZAXID.NET