Олена Луцко
Для Бі-Бі-Сі, Приштина - Скоп'є

17 лютого Косово святкує третю річницю незалежності. Сьогоднішнє Косово перебуває в очікуванні нового уряду та нового президента, обурюється забороною носити дівчатам у школах мусульманські хустки та вітає заяву командувача КФОР Ерхарда Білера про покращення ситуації в краї, і як наслідок – суттєве скорочення військового контингенту вже найближчим часом.
Не дивлячись на ріст економіки та інвестицій, про які звітує косовський уряд, Косово досі перебуває у великій залежності від світової спільноти та своєї діаспори за кордоном. Грошові надходження від діаспори, за деякими оцінками, становлять біля 14% ВВП. Офіційний рівень безробіття у країні становить майже 40%, а середній річний заробіток - біля 2,5 тисяч доларів.
Основу промисловості, як і колись, складають корисні копалини та метали, але їх видобуток з роками не збільшується через застарілі технології. Косово не має своєї національної валюти. Офіційною валютою є євро, що на думку фінансових експертів, рятує країну від інфляції.
Як усе починалось
Перша річниця після проголошення незалежності в односторонньому порядку принесла Косово нову конституцію. Наступний рік став роком обнадійливих заяв найвпливовішого політичного лідера, тодішнього прем’єр-міністра та колишнього бойового командира Хашима Тачі про те, що вже дуже скоро незалежність Косово - поряд з іншими країнами - визнає і Сербія. Він заявляв про готовність Приштини відкрити посольство у Белграді, чим пропонував завершити історію сербсько-косовського конфлікту. Але Белград і досі не визнає Косово.
"Коли був Тито, було добре. Вибачай, що таке кажу, але немає ані держави, немає нічого. Вже двадцять років немає ладу. Вже двадцять років…" Албанець Назіф
2010 рік приніс Косово як перемоги, так і гучні скандали. Висновок Гаазького суду про відсутність порушень норм міжнародного права під час проголошення незалежності вплинув на збільшення переліку країн, які визнали Косово, та привів до заяв із боку косовського політикуму про необхідність скасування резолюції ООН 1244. Саме та резолюція забезпечує міжнародну присутність у Косово та формально не відміняє автономію Косово у складі Сербії.
У грудні того ж року Косово провело дострокові парламентські вибори. Результати тих виборів були прогнозовані. На перше місце, як і очікувалося, вийшла очолювана Хашимом Тачі "Демократична партія Косово". Напередодні виборів він заявив, що вже найближчим часом буде розпочато процес візової лібералізації з країнами Євросоюзу, а вступ у НАТО, за його словами, – це справа не більше, ніж чотирьох років.
Він також озвучив теми майбутніх переговорів із Белградом, головною з яких є доля зниклих безвісти людей під час косовсько-сербського конфлікту. Але за іронією долі, ці теми були підняті трохи раніше - і не в Белграді, а в Брюсселі. Через це третю річницю своєї незалежності Косово зустрічає скандалом та серйозними обвинуваченнями на адресу Хашима Тачі в організації торгівлі людськими органами та інших злочинах. Ті обвинувачення прозвучали з вуст члена парламентської асамблеї Ради Європи Діка Марті у самий розпал формування нового уряду.
Проблема під назвою "Косовська Митровиця"
Підкинувши свого часу Сербії проблему з відокремленням від неї, схоже, що Косово зіткнулося з такою ж самою, бо і досі не може вирішити проблему Косовської Митровиці – міста, розділеного на дві частини.
Північна частина міста населена сербами, які не визнають самостійності Косово, ігнорують косовську владу, живуть за сербськими законами, отримують виплати із сербського бюджету та їздять на машинах із сербською реєстрацією. А ще намагаються ніколи не перетинати своєрідний кордон, що пролягає по мосту через річку, яка і ділить місто на албанську та сербську частини.
Затяжний конфлікт змусив сербів вдатися до закликів про взаємний обмін територіями, за яким північна Митровиця відходила б до Сербії взамін на сербський район Прешевскої долини, населений переважно етнічними албанцями. На ті заяви влада Косово відреагувала миттєво і закликала світову спільноту звернути увагу на сепаратистські настрої та, апелюючи рішенням Міжнародного суду, нагадала, що Косово є неподільним. А поки що діє заборона на в’їзд у Косово сербським політикам, яким закидають роздмухування сепаратизму, через що вони можуть в’їжджати на територію краю тільки як приватні особи у приватних справах.
Ось що - із деяким сумом за часами Федеративної Югославії - говорить мешканець Приштини албанець Назіф, погодившись говорити з нами сербською мовою. "Коли був Тіто, було добре. Вибачай, що таке кажу, але немає ані держави, немає нічого. Вже двадцять років немає ладу. Вже двадцять років…".
На сьогоднішній день наймолодшу країну світу визнали 75 держав. України, як і Росії, Індії, Китаю та ще низки країн, у цьому переліку немає. Натомість, Сполучені Штати Америки, більшість країн Євросоюзу визнають незалежність Косово та закликають Сербію зробити те ж саме, натякаючи на можливе пожвавлення її власних євроінтеграційних процесів.
http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news/2011/02/110217_kosovo_lutsko_oh.shtml