•  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
Христос Раждається
Поділитися
Надіслати друзям
Пошук на сайті
Як опублікувати статтю
Пошук у мережі
adsense_left

youadhere

Статистика сайту
Ви відвідувач▲з 2009-01-14
Link Exchange
Головна стаття

Увага! Розпочався Kонкурс 2012 «Напишіть, щоб виграти»

(грошові призи)

Шановні автори та користувачі сайту Статті та блоги! З 1-ого січня 2010 року ЕzReklama проводить щорічний конкурс на сайті stattitablohy.ezreklama.com. Stattitablohy.ezreklama.com – це веб-каталог безкоштовних статей та блогів, написаних українською мовою, aвтори яких бажають поділитися своїми знаннями, поглядами та досвідом із користувачами цього сайту. Мета цього конкурсу – виявити та допомогти прихованим талантам. Конкурс проводитиметься на сайті stattitablohy.ezreklama.com. У конкурсі можуть брати участь особи з будь-якого куточку світу, які досягли 18-річного віку. Нехай щастить!

Умови та правила конкурсу читайте тут!

Результати конкурсу 2011 "Напишіть, щоб виграти"

Шановні користувачі та дописувачі сайту Статті та блоги!

Дуже дякуємо учасникам та всім, хто їх підтримав.

Отже, перелік конкурсних статей: Читайте тут!

Безкоштовна Панель для реклами

Підключення безкоштовне! Панель складається з URL посилань, які вказують на різні веб-сайти. Назва та URL посилання до веб-сайту дозволяє просувати Ваш сайт і збільшити відвідуваність. Ви просто додаєте назву вашого веб-сайту та його URL- адресу, а потім натискаєте на червону кнопку Plug. Зворотнього посилання не потрібно. Пам'ятайте: останній підключений сайт виштовхує перший, тому заходьте на наш сайт частіше, щоб перевірити, чи Ваша кнопка все ще знаходиться на Панелі. Кількість доступних місць обмежена.

Лист-звернення до голови Львівської обласної ради п. О. Панькевича з проханням зачитати на найближчому засіданні обласної ради

Президія Української Вільної Академії Наук (УВАН) у Канаді звертається до Вас, голови Львівської обласної ради, в справі нашого члена, Тараса Шаха, довголітнього директора, вчителя історії та будівничого середньої школи ім. Уляни Кравченко м. Бібрки Перемишлянського р-ну Львівської обл, який, серед неясних нам обставин і всупереч його фаховим адміністративним і педагогічним кваліфікаціям та загальній громадській пошані, у серпні цього, 2011 року, був усунений з посади директора й учителя цієї ж школи.

Читайте тут!

Українські коляди, щедрівки і т щ

Це збірка відео кліпів українських колядок, щедрівок і вертепів.

Співпраця продовжується

Головна стаття

Ім’я професора Станіслава Пономаревського, голови Фундації доброчинних громадських ініціатив «Україна-діаспора», добре відоме не тільки в Чернігові та за його межами, а й серед української громади м. Вінніпеґ. Та особисто познайомитись з ним ми мали можливість лише недавно, коли на офіційне запрошення Манітобського університету він на початку червня цього року відвідав наше місто. (Відео і фото )
Читати повністю, клацніть тут!

Заголовок, ім`я автора, зміст і лінк до Вашої статті або відео може бути виділений тут. $5/мic. Звертайтесь до admin@ezreklama.com

Банер реклама 1

Її пам’ятають усі

Опубліковано: 2010-01-29 13:07:23

Автор: Світлана МУШТЕНКО

Уявімо собі: одного теплого листопадового вечора 2009 року до будинку драматичного театру ім. І. Франка зійшлося багато людей. Вітання один з одним, квіти, розмови…
Чому таке піднесення?.. Мине кілька хвилин, і на рідну сцену мала б вийти одна з провідних актрис театру, народна артистка СРСР та України Ольга Яківна Кусенко. Цього вечора зала стоячи вітала б свою улюблену актрису з 90-річним ювілеєм…

Народилася актриса в нелегкий час 1919 року в Києві. Київський театральний інститут закінчила теж знакового 1941 року.

Далі — не сцена, а — фронт… Пройшла нелегкий шлях війни. І тільки 1944 року зійшла на сцену театру ім. І. Франка, багато років (1973–1987) очолювала правління Українського театрального товариства. Вона — лауреат Державної премії. Грала в таких виставах франківців: «Циганка Аза», «Свіччине весілля», «І змовкли птахи», «Калиновий гай» і багато інших. Знімалась у фільмах.

Актриса пережила дві великі особисті драми. Всім, мабуть, відомо, які теплі сімейні стосунки були в подружжя — Ольги Кусенко і Юрія Тимошенка — однієї з блискучих зірок української сцени, актора-коміка, улюбленця українців (Тарапуньки). Тож перша драма — раптовий розрив цих відносин, а друга — передчасне «вигнання» Ольги Яківни з театру — в нікуди. А ще грала б і грала…

В останні роки життя (90-ті) О. Кусенко дуже зблизилась із колегою по сцені, актрисою високого ґатунку Нонною Копержинською. Наче й раніше, працюючи багато років разом, мали б дружити. Поєднало їх — звільнення з роботи.

Забрати у цих актрис сцену — це вирвати їхню душу. Як можна було вчинити так із майстрами такого масштабу, які пройшли фронт і знали справжній запах і смак сцени?! І якщо згадати, що особисте життя обох на той час було вже дуже самотнім… стає боляче.

Актриса такої величини, як Ольга Кусенко, — це епоха. Так і було сказано в короткому повідомленні про її смерть в одній із київських газет у листопаді 1997 року: «пішла епоха».

Коли написала ці рядки, спам’яталась. Чомусь саме цього вечора (з 15 на 16 листопада, а це час її відходу до інших світів) я сіла за свій письмовий стіл, аби щось згадати про Ольгу Кусенко і передати ці спомини іншим. А будуть вони, мабуть, не тільки про неї, а й про нього — Юрія Тимошенка.

Ользі було вісімнадцять, коли 1937 року вступила на акторський факультет Київського театрального інституту. А до цього часу перебувала спочатку в будинку «для дітей політкаторжан» (ним був її батько), а потім — в інтернаті на Лук’янівці. Студентські роки були світлими й щасливими. Разом із Юрієм Тимошенком вони навчались на курсі Георгія Полєжаєва і Олександра Фоміна. Він на той час був закоханий у дівчину зі знатного театрального роду — родичку Панаса Саксаганського. А Ольга закохалася (до безтями і без взаємности) у вишуканого франта Бориса Каменьковича, в майбутньому — видатного балетмейстера. Набуваючи акторської майстерности, обоє готувалися до виходу на велику сцену. В кінці 30-х років Юрій Тимошенко разом із Юхимом Березіним придумали цікаві маски —міліціонера і театрального освітлювача. Виступ мав велику популярність. Журі першого туру Всесоюзного конкурсу артистів естради в Москві особливо відзначили саме цей номер, рекомендувавши його на другий тур. Актори придбали квитки до Москви «на завтра».

А «завтра» — 22 червня 1941 року.

А Ольга Кусенко в цей день отримала довгоочікуване запрошення від О. П. Довженка прибути на кіностудію для переговорів. Щастю не було меж — ще б пак: запрошував сам Довженко! І вона вирішила йти на кіностудію. А в репродуктор голос Левітана повідомляв про початок війни. Вже бомбили Житомир, Київ, Севастополь. Ольга прорвалась до кабінету Довженка і почула від нього: «Треба працювати». І молода, вродлива актриса влаштовується на роботу у шпиталь на Лук’янівці. Далі закінчила курси медичних сестер і почала працювати в пеклі на колесах — у військово-санітарному потягу. Зберігся її щоденник, вірші тих важких років.

Новорічної ночі 43-го Ольга Кусенко разом з іншими акторами виступала перед військовиками на передовій лінії під Сталінградом. Німці розташувалися в кількох метрах від землянки, де відбувся цей виступ. Для актриси почуття вдячности присутніх були незабутніми.

Фотографія Юрка Тимошенка студентських років завжди з нею. Інколи вони листувалися.

З концертною бригадою Тарапунька і Штепсель дійшли до самого Берліна. Було це у травні 1945 р. А 1946 рік став для Ольги Кусенко роком її повного щастя: початок сімейної ідилії (прожили разом 18 років) і зайнятість у спектаклях театру ім. І. Франка — «Вишневий сад», «Сто тисяч», «У пущі».

Невдовзі після війни вона зіграла кмітливу Урсулу у виставі «Багато галасу даремно». А через два десятиріччя у тому самому спектаклі, відновленому в театрі Євгеном Пономаренком, вийшла на сцену в ролі Беатріче. Роль ця — мрія багатьох актрис, і Кусенко зіграла її блискуче.

Рецензенти того часу відзначали надзвичайну жіночність, сміливість і самоповагу героїні. Беатріче у виставі була уособленням волі, приваблювала іскрометним розумом і дитинністю, яку ховала за гострим словом.

Понад шістдесят ролей зіграла Ольга Кусенко в рідному театрі. І коли її запитували: «Що ж найбільше хвилює вас зараз, у даний момент?», — відповідала: «Прокидаюся рано-вранці, біжу до театру. На великій нашій дошці об’яв під склом — скромний білий клаптик: розподіл ролей у новій п’єсі. Праворуч, там, де друкуються прізвища виконавців, — моє».

А слава Юрія Тимошенка в естрадному дуеті з Юхимом Березіним була в ці роки надзвичайною. Скільки листів отримували вони від людей з проханням допомогти, зі скаргами на начальство і безлад. У цей час він знявся у фільмі «Падіння Берліна», що теж сприяло популярності актора.

У чудовій квартирі в центрі Києва (Пасаж) була «повна чаша»: і творча, і людська. Завжди разом, завжди удвох, крім творчих маршрутів. А коли настала лиха година розлучення, причиною якої була відсутність дітей, він попросив дозволу в Олюні взяти тільки книжки з домашньої бібліотеки.

Під час гастролей Україною Юрій Тимошенко зустрів естрадну співачку, яка «с ума свела, разбила душу мне, покой взяла». Вона влилася в гастрольну програму. Прізвище цієї співачки — Юлія Пашковська.

Живучи в одному місті, вони, звичайно, інколи зустрічалися. Ольга проходила, намагаючись не помітити, не зустрітися поглядом. Юрій був заклопотаний пошуком дитячого харчування.

Мине двадцять років, і він прийде на виставу, в якій грала Кусенко, — «І змовкли птахи..» — з квітами та шампанським, зі старшим сином Юрієм. Чекатиме її на службовому вході, проведе до їхнього будинку в Пасажі і попросить дозволу повернутися… Відповідь буде — «Ні».

Юрій Тимошенко помер у грудні 1986 року в Ужгороді, місті, в якому дуже часто бував.

Ольга Кусенко — в листопаді 1997-го — у тій самій квартирі в Пасажі, в глибокій самотності. На Байковому вони — разом і окремо — могили одна навпроти одної.

«Найпримітніша і найвідрадніша особливість яскравої сучасної актриси широкого творчого діапазону Ольги Кусенко в тому, що вона завжди веде розмову з глядачем, відверту і задушевну. Мене захоплює природна витонченість Ольги Яківни як людини і митця. Шукати, шукати на репетиціях і вже в готових роботах — її девіз. Шукати багатство нюансів, не боятись суперечливих проявів характеру, прагнути багатогранности», — так писав про актрису режисер, народний артист УРСР Броніслав Вікторович Мешкіс.

Автор: Світлана МУШТЕНКО, старший науковий співробітник Музею ТМК України
Джерело:
Українське слово

 
Заява Редакції

Використання матеріалів stattitablohy.ezreklama.com дозволяється лише за умови наявності імені автора роботи та прямого посилання (лінку) на цей сайт. Вебсайт і послуги http://stattitablohy.ezreklama.com є надані компанією EZREKLAMA (Манітоба, Канада). Відповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції може не співпадати з думкою авторів публікації. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.

Реклама
Інструменти
ПИШИ УКРАЇНСЬКОЮ
Пиши українською
Тут спілкуються українською Чак Норрис
Ірина Фаріон. Рідна мова
adsense_right
Різне

Наші віджети

ViewMy Stats
Anti Spam *}