Львівська «Гіацинтова Мадонна» – це оригінал!

 Автор: Інна Корчук

Науковці Львівського музею історії релігії у своїй експозиції виявили сенсаційну знахідку.
Ще на початку 70-х рр. ХХ ст. музей отримав у спадок чимало цінних експонатів. Серед них була і алебастрова статуя Богородиці, начебто XVIII століття. Тепер, після довгих досліджень, музейні науковці впевнено заявляють – це унікальна пам’ятка ХІІІ століття – «Гіацинтова Мадонна».

Завідувач науково-методичного відділу Львівського музею історії релігії Микола Хмільовський заявляє, що у Львові давно не було таких сенсаційних відкриттів. Адже ця скульптура століттями вважалась чудодійною. За право володіти нею здавна змагались Україна та Польща. Унікальність «Гіацинтової Мадонни» важко переоцінити.

Микола Хмільовський розповів «ВЗ», чому досі скульптура вважалась лише копією Краківської Мадонни: «Всі ці роки в музеї час від часу зринали розмови, що це не копія «Яцкової Мадонни», а оригінал. Починалося й завершувалося це лише внутрішньомузейними балачками. І не більше, бо ж література – наукова й популярна, українська й закордонна (польська) – одноголосно твердила, що 1946 року домініканці забрали «Гіацинтову Мадонну» із собою до Польщі. Поміщено її в скарбницю монастиря Святої Трійці ордена проповідників (ОР) у Кракові».

Лише 2006 року в Національному музеї в Кракові було відкрито виставку «З колекцій отців-домініканців», де серед інших пам’яток можна було побачити й «Яцкову Мадонну». Микола Хмільовський розповідає: «Того ж року з 25 травня по 2 липня в Королівському замку у Варшаві демонструвалася грандіозна виставка «Польща й Апостольська столиця», приурочена до візиту Папи Венедикта ХVІ. Було зібрано найцінніші пам’ятки, раритети з усієї Польщі, зокрема й т. зв. Яцкову статуетку. Виставка мала широкий розголос, пам’ятки публікувалися в журналах та Інтернеті. Нарешті можна було порівняти нашу фігуру з краківською, і сумніви розвіялися. Вони подібні, майже тотожні. Той же матеріал, та ж іконографічна схема, але робили їх різні майстри у різний час і в різних місцях».

Микола Хмільовський подає п’ять фактів, що доводять автентичність саме львівської, а не краківської «Гіацинтової Мадонни».

Перше. 1856 року у Львові було видано книжку отця-домініканця Доната Піонтковського. Основний зміст книжки – це гостра полеміка з братами з Перемишля, що саме у Львові, а не в Перемиському монастирі домініканців зберігається славнозвісна фігура Богородиці. У книзі поміщено графічне зображення «Гіацинтової Мадонни». Порівнюючи гравюру з фігурами – львівською і краківською – доходимо безапеляційного висновку: коли в середині ХІХ століття художник робив малюнок до гравюри, перед ним стояла львівська Мадонна.

Друге. 1852 року Філіціан Лобеський, знаний львівський мистецтвознавець, детально описав і проаналізував львівську алебастрову фігуру. Вказав, що статуя разом із постаментом висотою в півтори стопи зображує Божу Матір у довгих шатах з грецькою діадемою у формі башти на голові, волосся її довге, розпущене по плечах і спині. На лівій руці вона тримає дитятко Ісуса, справа – Христос із розіп’ятими руками на «дереві життя» без хреста, деревом же в’ється змій додолу.

Третє. Найдавніший писемний текст про алебастрову статую Богородиці у Львові датовано 1401 роком. Це грамота блж. Якова Стрепи, архієпископа Галича, про сорокаденний відпуст за молитви перед алебастровою фігурою Богородиці. Отже, її було виготовлено щонайпізніше в другій половині ХIV століття. Тож не випадково корона Богородиці у львівській фігурі має форму вінця. Саме такі корони носили володарі Європи в X-XIII століттях, відповідно, й такими вони дійшли до нас у пам’ятках тієї епохи. У XIV-XV століттях мода змінюється.

Четверте. Отець Донат Піонтковський занотував, що на початку XIХ століття під час хресного ходу алебастрова статуя Богородиці впала і розбилася. При поправі її ще більше було пошкоджено, й такою львівська фігура дійшла до нас. Сьогодні вона потребує кваліфікованої реставрації. Тоді ж, напевно, було відпиляно для ремонту щонайменше п’ять сантиметрів каменю знизу і стільки ж, або й більше ззаду п’єдесталу - бо там алебастр необроблений, нешліфований.

П’яте. Збереглося фото львівської фігури ще без втрат, тобто його було зроблено перед 1901 роком, і на ньому бачимо сидячого Ісуса в короні. Це фото надруковано в першому томі «Історії Львова» (Львів, 2006) і в другому томі «Українське мистецтво» (Львів, 2004).

Микола Хмільовський переконаний, що із таким фактажем львів’яни зможуть переконати світову громадськість у тому, що «Гіацинтова Мадонна» досі зберігається у Львові. Невідомо лишень, як на це відреагує Польща. Адже для них ця статуетка є однією з найбільших релігійних святинь.

Залишається відкритим питання про те, як Мадонна потрапила до Львова. За однією із версій, король Данило Романович із сином Левом у 1253 році захопили скульптуру під час походу на польські й чеські землі.

Автор: Інна Корчук
Фото з архіву музею
На фото: «Гіацинтова Мадонна» століттями вважалася чудодійною 
Джерело:  Високий Замок  www.wz.lviv.ua