Амур і Психея, або легенда про солодку парочку

Автор: Ольга ДУБОВИК

У давньогрецькій культурі Амур (Бог кохання) і Психея (душа) були уособленням надтонких поєднань найсвітлішого почуття з людською сутністю. Розкішний міф про устремління до Любови безліч разів надихав поетів, художників, скульпторів. Античний співець Апулей (ІІ століття нової ери) розповів історію «солодкої парочки» у своїх «Метаморфозах, або Золотому ослі», а згодом, уже у ХVIII столітті, легенда ожила у скульптурі італійця Антоніо Канови «Амур і Психея». Причому скульптор двічі «ліпив» сюжет: одна його робота досі дарує радість поціновувачам прекрасного у Луврі (Париж), а друга зберігається в Ермітажі (Санкт-Петербург). Гіпсова копія петербурзької версії прикрашає Музей Метрополітен у Нью-Йорку
Одного разу доторкнувшись поглядом до біломармурового дива у Луврі, ...

Чарлі САКУМА: «У попередньому житті я був українцем, козаком…»
Цього літа у столиці Японії Токіо відбувся семінар етнічної музики країн світу, на якому з десяток японців натхненно розучували пісню...
Японською мовою спілкувалась Ольга ГУДЗ.
“Взяв би я бандуру”. Керував ними вже відомий в Україні та за кордоном неординарний японець Чарлі Сакума. Пан Сакума, чи, як він себе всерйоз називає, Сакумачук, - недарма завжди привертає до себе увагу глядачів та преси: щирий фанат козацької України, грає на бандурі, носить козацькі вуса, “заплітає” гопаки, підскоки, притупи, голубці, а під час виступів приклеює собі до голови оселедця. Завдяки йому у Японію завезено ще п’ять бандур, які почали освоювати місцеві музиканти. Спеціально для “ВЗ” - ексклюзивне інтерв’ю із паном Сакумою. Розмова розпочалася у Токіо, а продовжилася у ...

Посмішка безсмертної,  або Джоконда жила, Джоконда живе, Джоконда буде жити

Автор: Ольга Дубовик

Портрет пані Лізи Джокондо — так звучить назва найвідомішої картини світу у перекладі з італійської (Ritratto di Monna Lisa de Giokondo). Один з геніїв епохи Відродження італієць Леонардо да Вінчі творив шедевр майже три роки — з 1503 по 1506-ий, а потім ще довершував 1510 року. До рук замовника вона чомусь так і не потрапила, натомість художник продав її королю Франції Франциску-І за величезну на той час суму — 4 тисячі екю. « Мона Ліза» довго була окрасою королівського палацу в Фонтенбло, аж доки Людовік-XIV перевіз картину до Версалю і нарешті — до Центрального музею мистецтв у Луврі.
Схоже на те, що Джоконда не набула б такої світової слави, якби одного разу її не викрав з Лувру італійський столяр Вінченцо Перуджа. Це сталося 21 серпня 1911 ...

Львівська «Гіацинтова Мадонна» – це оригінал!
 Автор: Інна Корчук
Науковці Львівського музею історії релігії у своїй експозиції виявили сенсаційну знахідку.
Ще на початку 70-х рр. ХХ ст. музей отримав у спадок чимало цінних експонатів. Серед них була і алебастрова статуя Богородиці, начебто XVIII століття. Тепер, після довгих досліджень, музейні науковці впевнено заявляють – це унікальна пам’ятка ХІІІ століття – «Гіацинтова Мадонна».
Завідувач науково-методичного відділу Львівського музею історії релігії Микола Хмільовський заявляє, що у Львові давно не було таких сенсаційних відкриттів. Адже ця скульптура століттями вважалась чудодійною. За право володіти нею здавна змагались Україна та Польща. Унікальність «Гіацинтової Мадонни» важко переоцінити.
Микола Хмільовський розповів «ВЗ», чому досі скульптура ...

Не жінка, а вітер…  
 
Автор: Юлія ТУНІК-ЧОРНА
Минають роковини трагічної загибелі молодої поетеси й художниці Рути Вітер
 
Минув рік, відколи Львів сколихнула звістка про смерть талановитої мисткині Рути Вітер (літературний псевдонім Юлії Пігель) (1981-2008 рр.). Обставини її загибелі залишаються нез’ясованими (ходили чутки, що трагедія сталася невипадково)...
Діапазон її зацікавлень і талантів не міг не захоплювати – вона шукала і знаходила себе у поезії, живописі, у моделюванні одягу та фотографії, а ще – у науковій діяльності. Її монографія «Сценічний костюм львівських театрів кінця ХХ – поч. ХХІ ст.» є справжньою дослідницькою знахідкою: книг на цю тематику майже немає. «Театральність» була їй властива і в житті, – каже рецензент її роботи Георгій Коваленко. – У тому, як вона розпускала ...

Євген Василевський робить іграшки з металобрухту

Автор: Володимир Поліщук

Одноповерховий будинок між висотками на вул. Башкирській у Кіровограді має п’ять вікон. З усіх видно чудернацькі фігури. Господар 51-річний Євген Василевський робить їх із брухту.

Майстерня Євгена Василевського в гаражі. Біля гаража стоїть старий легковик. Майстер робить паровоз із корпусу старої швейної машинки. Поряд стоїть частина м’ясорубки, бачок.

— У мене все йде в діло. Он із чотирьох холодильників роблю загорожу, думаю, на всю довжину піде штук 20. Залізяччя шукаю на пунктах прийому брухту. Готовий виріб, зазвичай, не фарбую. Зварю частини, очищу метал — і все. Фарбую лише машинки, бо люди звикли до певних форм і без кольору не обійтися. Знайомий возить їх до Києва, продає по 200 гривень.

У Кіровограді подейкують, що дві модельки автівок Василевського по 250 ...

Вишивала дівчина, вишиває жінка…

Автори: Ольга МАНІШИНА, Ніка КРИЖАНІВСЬКА

Щедрість, краса, натхнення - такими словами можна охарактеризувати виставку вишиванок Ганни Сов'як у Київському міському центрі роботи з жінками. Майстриня з Коломиї зачарувала присутніх своїм талантом. Ганна Михайлівна представила більш як сто двадцять робіт, вишитих хрестиком та іншими техніками (низинка, мережка, штапівка, виколювання, витинання) - вражають розмаїттям кольорів декоративні картини, ікони, рушники, скатертини, серветки, доріжки, сорочки… Мені пощастило мати розмову з пані Ганною.
- Вишивати почала ще до школи, з шести років. Дитинство минуло у селі Спас на Івано-Франківщині, де вишивають усі жінки й дівчата. Мама, Марія Іванюк, росла сиротою (тато загинув на війні, на річці Одер), але, як і вся рідня, цінувала традиції, тож змалечку прищепила мені любов до народного мистецтва. ...

Іоан Георгій Пінзель: із храмів у музеї
   Українським Мікеланджелом називають галицького скульптора XVIII ст. Іоана Георгія ПІНЗЕЛЯ. Його праці можна знайти у різних куточках Західної України, а також у музейних збірках світу. 2007 рік в Україні був проголошений роком Пінзеля. А незабаром колекція творів Пінзеля буде виставлена у Луврі. Про "Загадкового Майстра", як назвали його дослідники, розповідає кореспондент РІСУ Володимир МОРОЗ.
 
  Справедливо відзначають, що чим більше людина інтелектуально обдарована й розвинена, тим яскравіше і з більшою силою виступають особливості її національної вдачі. Тому „геній завше з психологічного боку є глибоко національним”. Це твердження з „Психології національності” Д. Овсянико-Куликовського підтримав відомий український громадський діяч і лікар Арсен Річинський, проаналізувавши українські ...

Влодко Кауфман: «Актуальне мистецтво – неприємне, несмачне, безглузде…»
Автор: Юлія ТУНІК-ЧОРНА
--------------------------------------------------------------------------------
«Тиждень актуального мистецтва» діагностує: львів’яни «бояться» сучасної творчості.

У Львові вдруге триває “Тиждень актуального мистецтва”, що на сім днів зібрав у нашому місті творчість як метрів, так і аматорів сучасного арту. Виставки, інсталяції, перформенси, кінопокази, майстер-класи – усе дійство притягує спраглих до мистецтва людей у львівські галереї.
Відомі майстри актуального мистецтва презентували свої персональні виставки й проекти. Серед них – довгоочікувана світлова інсталяція з діодних лампочок всесвітньо відомого австрійського митця Ервіна Редла. “Зсув швидкості” розмістився на балкончику ...

"Скляна істина" подружжя Білоус-Гудима
Автор: Ярина ФЕДЬКІВ
Важливим напрямом розвитку мистецької культури України є декоративно-ужиткове мистецтво. Проте воно ж - і найменш відома її сторінка. Пам'ятки цього мистецтва потрібно зберігати, правильно опрацьовувати та вивчати відповідні документальні матеріали щодо них. Своєрідний сплав давніх традицій і новаторських пошуків можна знайти в художньому склі, що було однією з провідних галузей декоративно-ужиткового мистецтва України другої половини XX ст. Гутне скло - витвір мистецтва, народжений у полум'ї. Традиції українського гутного скла, започатковані ще в XVI ст., продовжують нині подружжя Білоус - Гудима, які днями презентували свої роботи у Музеї українського народного декоративного мистецтва.
Творці виробів зі скла є послідовниками львівських майстрів-гутників. Колекція художнього скла, що зберігається в музеї (понад 4 ...

Символіка весільного рушника

Автор: Оксана Негода

Весільний рушник магічний. Вишиті на ньому візерунки та орнаменти не лише тішать око, їх можна читати. Усі слова зашифровані у символах узорів. І від того, що та як на рушнику вишито, може залежати майбутня доля молодят.
Про те, що саме вишивати -- пропонуємо вловити цю магію. Чимало  священних знаків, відомих ще з давніх-давен, тепер підмінені формою. Популярні написи, як-от: "на щастя, на долю", наші пращури шифрували у візерунках.
Калина - дерево українського роду. Її пов'язували з народженням Всесвіту, а червоні ягоди калини стали символом крові та невмирущої української нації. Через це весільні рушники, дівочі та парубочі сорочки рясно прикрашали цією вишивкою.
Дуб - дерево, що уособлює чоловічу силу. В давнину - символ бога Перуна. Його вишивають на чоловічій стороні весільного рушника, а частіше - на ...

Традиції і таємниці писанкарства 
 
Анастасія Зануда
Бі-Бі-Сі, Київ
 
Разом із паскою, крашанки та писанки є одним із традиційних елементів Великодніх свят в Україні. Але якщо паски та крашанки кожна господиня може робити по-своєму, то писанки – орнаментовані яйця – мають і довшу історію, і глибший підтекст.
Як розповідає Анастасія Зануда, яка відвідала урок писанкарства в одному із київських музеїв, навчання розпочалося з вибору малюнку.
“Це Божа ручка, зерно, і хмарка, з якої іде дощ. Зерно окроплюється дощем – тобто, буде розвиток. Якщо трохи почаклувати, то можна сказати, що у Вас в житті намічається якась серйозна справа і Вам треба, щоб вона була підтримана,” - так майстриня Зоя Вікторівна тлумачить малюнок, який я спочатку вибрала для своєї писанки.
Кожен орнамент має своє значення
Зрештою, я обрала інший сюжет, але ...

ФЕСТИВАЛЬ СНІГОВИХ СКУЛЬПТУР У КВЕБЕКУ
 
          9 лютого ц.р. українська команда скульпторів у складі Ореста Дзиндри, Сергія Кляпетури та Петра Романюка здобула перше місце на конкурсі снігових скульптур, що проходив в Квебек-ситі у рамках Зимового фестивалю.
          На конкурс команда скульпторів представила композицію "Вертеп" (висота 4 м, довжина - 6,4 м, ширина - 3 м). Скульптуру робили виключно лопатами та сокирами, оскільки механічні та електричні засоби умовами конкурсу були заборонені.
          20-22 лютого українські мистці також візьмуть участь у конкурсі снігових скульптур у Руен-Норанда, де представлять дві роботи під назвою ”Перший гріх” та ”Дружба”.
...

Квітуча кераміка Марії Галушко
Автор: Марина СЕМЕСЮК Шостого березня в Музеї українського народного декоративного мистецтва відкрилася персональна виставка київської художниці М. С. Галушко. В експозиції представлено понад 50 творів мисткині.
Доля цієї надзвичайно талановитої людини склалася непросто, і в останнє десятиріччя її ім'я випало з мистецького процесу - через особисті обставини. Та з минулого, 2008 року, художниця знову почала працювати, даруючи радість усім поціновувачам її таланту. Справжня народна майстриня, вона не має фахової освіти, а лише початкову шкільну, проте їй вдалося знайти свій оригінальний художній стиль і стати яскравою, глибоконаціональною.
Фото: Замріяний олень
Ім'я Марії Галушко було досить відомим у 70-ті - на початку 90-х років ХХ ст. Вона увійшла в художнє життя Києва завдяки видатним українським художникам-монументалістам - Аді Рибачук та Володимирові Мельниченку. Саме ...

Перемога українського скульптора Мирослава Дедишина
8 лютого ц.р. офіційні судді конкурсу крижаних скульптур "Кришталевий сад", що проходив в Оттаві, присудили друге місце в одноосібній категорії українському скульптуру Мирославу Дедишину.
За 28 годин, які відводилися на завдання, з восьми блоків криги М.Дедишин створив скульптуру "Янгол". За словами скульптора, янгол - це символ чистоти, надії, добра, він є нашим містком у спілкуванні з Богом. Крига підходить добре для зображення Янгола через прозорість та легкість форм.  Під час визначення переможців офіційні судді враховували перше враження від скульптури,  технічні навички, складність та дизайн композиції, а також творчий підхід скульптора до втілення  ідеї і мистецьку цінність. Загалом, із 100 можливих балів робота М.Дедишина набрала 90,2 бали. Посол України в Канаді Ігор Осташ привітав М. ...