Більше восьми десятиліть плідно
порала мистецьку ниву Марфа Ксенофонтівна Тимченко — широко знана майстриня
декора­тивного малярства, член Національної спіл­ки художників і Національної
спілки май­стрів народного мистецтва України, народ­ний художник України,
перший лауреат Премії імені Катерини Білокур і володар найпрестижнішої
державної нагороди — На­ціональної премії України імені Тараса Шев­ченка. Творчість
майстрині відома не тільки в Україні, а й у багатьох країнах світу, де екс­понувалися
її роботи.

А започаткувала свій творчий шлях Мар­фа Тимченко у
рідному селі Петриківці Дні­пропетровської області, відомому ще з ча­сів
козаччини осередкові народного маляр­ства. Тут вона 25 березня 1922 року наро­дилася,
а в 1938 році закінчила місцеву школу майстрів декоративного розпису, де
учителями з фаху були: ...

Людські рештки, виявлені в безіменній могилі на кладовищі старої тосканської церкви в 1956-му році, практично без сумніву належать відомому художнику епохи Ренесансу Мікеланджело да Караваджо, вважають італійські вчені.

Групі дослідників знадобилися роки, щоб встановити, що знайдені кістки належать людині, яка померла приблизно в 1610-му році у віці 38-40 років.
Ці та ряд інших обставин, говорять вчені, дозволяють їм майже з точністю стверджувати, що в їхніх руках виявилися рештки великого майстра - Мікеланджело да Караваджіо, передає ВВС.
Аж до 1956-го року рештки художника покоїлися в загальній могилі, де в Середні століття були поховані ще близько 200 осіб. Тепер вони перенесені в спеціальний склеп.
Караваджо увійшов в історію епохи Відродження як художник, який одним з перших почав працювати в техніці кьяроскуро. Ця техніка є різновидом багатокольорової гравюри з різким ...

Параска Плитка (мистецький псевдонім — Горицвіт) народилася 1927 року в селі Бистрець, тепер Верховинського району на Івано-Франківщині, в сім’ї відомого в Косівському краї коваля та освіченої людини Штефана Плитки і талановитої ткалі й вишивальниці Анни. Згодом сім’я перебралась до Криворівні.

Параска закінчила тільки чотири класи, але завдяки батькові знала мови, зокрема німецьку, й, коли почалася Друга світова війна, працювала перекладачем у сільській канцелярії. У 1943-му вирішила добиратись до Німеччини, аби вступити до університету, проте доля підготувала їй роботу служницею, а замість знайомства з німецькою культурою — приниження. Повернувшись до Криворівні, прилучається до національно-визвольного руху, стає зв’язковою УПА (мала псевдо — «Ластівка»). А потім був арешт і десять років сибірських таборів, майже п’ять з яких ...

Автор: Світлана МУШТЕНКО

Уявімо собі: одного теплого листопадового вечора 2009 року до будинку драматичного театру ім. І. Франка зійшлося багато людей. Вітання один з одним, квіти, розмови… Чому таке піднесення?.. Мине кілька хвилин, і на рідну сцену мала б вийти одна з провідних актрис театру, народна артистка СРСР та України Ольга Яківна Кусенко. Цього вечора зала стоячи вітала б свою улюблену актрису з 90-річним ювілеєм…

Автор: Валерія Фадєєва

  Петро Ілліч Чайковський (1840—1893) — видатний російський композитор, мелодист, диригент, педагог, культурно-суспільний діяч, музичний журналіст. Вважається одним з найбільших композиторів в історії музики. Автор більше 80 творів, у тому числі 10 опер, 3 балетів. «Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Лускунчик» є надзвичайно вагомим внеском у світову музичну культуру.
Маленький Петрик був тямущим і вразливим дитям.. Вчитися грі на фортепіано він почав з 5 років, через 2 роки він вже читав ноти нарівні зі своєю вчителькою, а ще через рік грав на піаніно, як дорослий. У 10 років він вже намагався виразити свої фантазії в музиці.

Прикарпатці на Свят-вечір ставлять дідухи

Автор: Галина Добош, Івано-Франківськ

 Традиційна обласна виставка-конкурс різдвяної атрибутики «Дідух-2009» відкрилася в Івано-Франківському обласному науково-методичному центрі культури і туризму Прикарпаття. Понад 20 майстринь представили на ній дідухи й вінки, обереги і павуки. Їх можна не лише побачити, а й придбати. Бо все більше прикарпатців на Свят-вечір ставлять не лише ялинку, а й дідуха.
Ще з літа Ганна Розсипайло зі села Фитьків Надвірнянського району заготовляє для майбутніх дідухів та павуків овес, жито, пшеницю. Її дідухи великих розмірів, оригінальні, з додаванням сучасних елементів до традиційного переплетення обрядового снопа. Майстриня каже, що навчилася цьому сама. І у їхній домівці на Різдвяні свята дідух був незмінним атрибутом, навіть у часи заборон.
«Я чула, як говорили старші люди, коли ...

Автор: Наталія Довгопол

Традиції святочного маскараду в Україні не менш цікаві за британський Геллоуін або італійську комедію дель Арте. В українській традиції ряджені ходили від дому до дому з побажаннями доброго урожаю і достатку.
Звичай водити Козу – це містичне дійство, що прийшло до нас ще з дохристиянських часів і продовжує жити в обрядових дійствах сучасних колядників і щедрувальників.
Різдвяний Святвечір в українських сім’ях традиційно відзначали у тихому сімейному колі: готували дванадцять страв і носили хрещеним вечерю. А після Різдва наступали святки: час веселощів, імпровізованих вистав і масок.
Козу ведуть!
Найбільшою популярністю у східних слов’ян користувалася маска кози, символу урожаю. Зазвичай її робили із дерева, обклеюючи хутром. Нижня щелепа була рухомою, до неї прив’язували мотузку, і тоді "коза" могла клацати зубами. Іноді ...

Він міг зіграти все

Автор: Наталка ПОКЛАД

У столичному Будинку кіно відбулася презентація незвичайного літературно-художнього збірника «Тринадцять сповідей…». Його автор — знаменитий український актор Борислав Брондуков (1938–2004). Крім біографії та розповіді про його творчий шлях, у книжці багато фотографій, тож вийшов своєрідний сімейний альбом, де зібрані фото самого актора, його дружини, дітей, друзів. Та найголовніше — у збірнику подаються тринадцять віршованих освідчень у коханні Борислава своїй дружині Катерині: проза не могла передати всієї сили його почуття, і він довірив його віршованому слову. Книжку упорядкувала Катерина Брондукова, а фінансово її підтримав «Укрексімбанк». Фактично аналогів цьому виданню немає
Доля
Талант його був універсальним — у 1970–1980 роках Борислав Брондуков знімався в кіно у всіх ...

Іван МАРЧУК: «На замовлення не малюю, бо це сковує мене»

Автор: Божена ГОРОДНИЦЬКА

Відомий український художник, визнаний світом геній сучасності Іван Марчук каже, що Україну врятує лише чудо, але в чудеса не вірить.
Йому сумно жити в державному бардаку, але земля у нас красива, то ж її малює. Для митця немає гарнішої землі, ніж Україна, вищої цінності, ніж людина, і кращої музики, ніж муркотіння кота та каркання ворон. На кухні у художника завжди є “золотий фонд” – родзинки, курага, горіхи і мед. Це його “сердечна” їжа. “А як додати це все до вівсянки, буде божественна їжа…”, - усміхається Іван Марчук. У його голові часто виникають думки позбутися українського громадянства. Та, попри всю невдоволеність “країною, якої не існує”, саме так художник називає свою землю, він повернувся сюди на початку ...

Солодка Даруся" – цукерки та стогони на сцені

Автор: Ірина Славінська

Потрапити в Молодий театр 1 і 2 грудня було неможливо.
В театральних касах Києва квитків на ці дні не продавали, інтернет-сервіси замовлення і доставки квитків пропонували всі вистави, крім потрібної, інтернет-бронювання на сайті Молодого театру виявилось тимчасово недоступне, а в касі театру вперто повторювали про "квитків на перше і друге грудня немає".
Чому цей дефіцит і ажіотаж?
Просто у Київ вперше привезли "Солодку Дарусю" у виконанні Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. І.Франка.
Гастролі трупи молодих акторів організувала зокрема ГО "Земляцтво Івано-Франківців у місті Києві".
Театральна постановка роману місцями зухвала, в хорошому сенсі цього слова. Молодість і винахідливість тут сприяли. Недаремно середній ...

Амур і Психея, або легенда про солодку парочку

Автор: Ольга ДУБОВИК

У давньогрецькій культурі Амур (Бог кохання) і Психея (душа) були уособленням надтонких поєднань найсвітлішого почуття з людською сутністю. Розкішний міф про устремління до Любови безліч разів надихав поетів, художників, скульпторів. Античний співець Апулей (ІІ століття нової ери) розповів історію «солодкої парочки» у своїх «Метаморфозах, або Золотому ослі», а згодом, уже у ХVIII столітті, легенда ожила у скульптурі італійця Антоніо Канови «Амур і Психея». Причому скульптор двічі «ліпив» сюжет: одна його робота досі дарує радість поціновувачам прекрасного у Луврі (Париж), а друга зберігається в Ермітажі (Санкт-Петербург). Гіпсова копія петербурзької версії прикрашає Музей Метрополітен у Нью-Йорку
Одного разу доторкнувшись поглядом до біломармурового дива у Луврі, ...

Чарлі САКУМА: «У попередньому житті я був українцем, козаком…»
Цього літа у столиці Японії Токіо відбувся семінар етнічної музики країн світу, на якому з десяток японців натхненно розучували пісню...
Японською мовою спілкувалась Ольга ГУДЗ.
“Взяв би я бандуру”. Керував ними вже відомий в Україні та за кордоном неординарний японець Чарлі Сакума. Пан Сакума, чи, як він себе всерйоз називає, Сакумачук, - недарма завжди привертає до себе увагу глядачів та преси: щирий фанат козацької України, грає на бандурі, носить козацькі вуса, “заплітає” гопаки, підскоки, притупи, голубці, а під час виступів приклеює собі до голови оселедця. Завдяки йому у Японію завезено ще п’ять бандур, які почали освоювати місцеві музиканти. Спеціально для “ВЗ” - ексклюзивне інтерв’ю із паном Сакумою. Розмова розпочалася у Токіо, а продовжилася у ...

Посмішка безсмертної,  або Джоконда жила, Джоконда живе, Джоконда буде жити

Автор: Ольга Дубовик

Портрет пані Лізи Джокондо — так звучить назва найвідомішої картини світу у перекладі з італійської (Ritratto di Monna Lisa de Giokondo). Один з геніїв епохи Відродження італієць Леонардо да Вінчі творив шедевр майже три роки — з 1503 по 1506-ий, а потім ще довершував 1510 року. До рук замовника вона чомусь так і не потрапила, натомість художник продав її королю Франції Франциску-І за величезну на той час суму — 4 тисячі екю. « Мона Ліза» довго була окрасою королівського палацу в Фонтенбло, аж доки Людовік-XIV перевіз картину до Версалю і нарешті — до Центрального музею мистецтв у Луврі.
Схоже на те, що Джоконда не набула б такої світової слави, якби одного разу її не викрав з Лувру італійський столяр Вінченцо Перуджа. Це сталося 21 серпня 1911 ...

Львівська «Гіацинтова Мадонна» – це оригінал!
 Автор: Інна Корчук
Науковці Львівського музею історії релігії у своїй експозиції виявили сенсаційну знахідку.
Ще на початку 70-х рр. ХХ ст. музей отримав у спадок чимало цінних експонатів. Серед них була і алебастрова статуя Богородиці, начебто XVIII століття. Тепер, після довгих досліджень, музейні науковці впевнено заявляють – це унікальна пам’ятка ХІІІ століття – «Гіацинтова Мадонна».
Завідувач науково-методичного відділу Львівського музею історії релігії Микола Хмільовський заявляє, що у Львові давно не було таких сенсаційних відкриттів. Адже ця скульптура століттями вважалась чудодійною. За право володіти нею здавна змагались Україна та Польща. Унікальність «Гіацинтової Мадонни» важко переоцінити.
Микола Хмільовський розповів «ВЗ», чому досі скульптура ...

Не жінка, а вітер…  
 
Автор: Юлія ТУНІК-ЧОРНА
Минають роковини трагічної загибелі молодої поетеси й художниці Рути Вітер
 
Минув рік, відколи Львів сколихнула звістка про смерть талановитої мисткині Рути Вітер (літературний псевдонім Юлії Пігель) (1981-2008 рр.). Обставини її загибелі залишаються нез’ясованими (ходили чутки, що трагедія сталася невипадково)...
Діапазон її зацікавлень і талантів не міг не захоплювати – вона шукала і знаходила себе у поезії, живописі, у моделюванні одягу та фотографії, а ще – у науковій діяльності. Її монографія «Сценічний костюм львівських театрів кінця ХХ – поч. ХХІ ст.» є справжньою дослідницькою знахідкою: книг на цю тематику майже немає. «Театральність» була їй властива і в житті, – каже рецензент її роботи Георгій Коваленко. – У тому, як вона розпускала ...

Євген Василевський робить іграшки з металобрухту

Автор: Володимир Поліщук

Одноповерховий будинок між висотками на вул. Башкирській у Кіровограді має п’ять вікон. З усіх видно чудернацькі фігури. Господар 51-річний Євген Василевський робить їх із брухту.

Майстерня Євгена Василевського в гаражі. Біля гаража стоїть старий легковик. Майстер робить паровоз із корпусу старої швейної машинки. Поряд стоїть частина м’ясорубки, бачок.

— У мене все йде в діло. Он із чотирьох холодильників роблю загорожу, думаю, на всю довжину піде штук 20. Залізяччя шукаю на пунктах прийому брухту. Готовий виріб, зазвичай, не фарбую. Зварю частини, очищу метал — і все. Фарбую лише машинки, бо люди звикли до певних форм і без кольору не обійтися. Знайомий возить їх до Києва, продає по 200 гривень.

У Кіровограді подейкують, що дві модельки автівок Василевського по 250 ...

Вишивала дівчина, вишиває жінка…

Автори: Ольга МАНІШИНА, Ніка КРИЖАНІВСЬКА

Щедрість, краса, натхнення - такими словами можна охарактеризувати виставку вишиванок Ганни Сов'як у Київському міському центрі роботи з жінками. Майстриня з Коломиї зачарувала присутніх своїм талантом. Ганна Михайлівна представила більш як сто двадцять робіт, вишитих хрестиком та іншими техніками (низинка, мережка, штапівка, виколювання, витинання) - вражають розмаїттям кольорів декоративні картини, ікони, рушники, скатертини, серветки, доріжки, сорочки… Мені пощастило мати розмову з пані Ганною.
- Вишивати почала ще до школи, з шести років. Дитинство минуло у селі Спас на Івано-Франківщині, де вишивають усі жінки й дівчата. Мама, Марія Іванюк, росла сиротою (тато загинув на війні, на річці Одер), але, як і вся рідня, цінувала традиції, тож змалечку прищепила мені любов до народного мистецтва. ...

Іоан Георгій Пінзель: із храмів у музеї
   Українським Мікеланджелом називають галицького скульптора XVIII ст. Іоана Георгія ПІНЗЕЛЯ. Його праці можна знайти у різних куточках Західної України, а також у музейних збірках світу. 2007 рік в Україні був проголошений роком Пінзеля. А незабаром колекція творів Пінзеля буде виставлена у Луврі. Про "Загадкового Майстра", як назвали його дослідники, розповідає кореспондент РІСУ Володимир МОРОЗ.
 
  Справедливо відзначають, що чим більше людина інтелектуально обдарована й розвинена, тим яскравіше і з більшою силою виступають особливості її національної вдачі. Тому „геній завше з психологічного боку є глибоко національним”. Це твердження з „Психології національності” Д. Овсянико-Куликовського підтримав відомий український громадський діяч і лікар Арсен Річинський, проаналізувавши українські ...

Влодко Кауфман: «Актуальне мистецтво – неприємне, несмачне, безглузде…»
Автор: Юлія ТУНІК-ЧОРНА
--------------------------------------------------------------------------------
«Тиждень актуального мистецтва» діагностує: львів’яни «бояться» сучасної творчості.

У Львові вдруге триває “Тиждень актуального мистецтва”, що на сім днів зібрав у нашому місті творчість як метрів, так і аматорів сучасного арту. Виставки, інсталяції, перформенси, кінопокази, майстер-класи – усе дійство притягує спраглих до мистецтва людей у львівські галереї.
Відомі майстри актуального мистецтва презентували свої персональні виставки й проекти. Серед них – довгоочікувана світлова інсталяція з діодних лампочок всесвітньо відомого австрійського митця Ервіна Редла. “Зсув швидкості” розмістився на балкончику ...

"Скляна істина" подружжя Білоус-Гудима
Автор: Ярина ФЕДЬКІВ
Важливим напрямом розвитку мистецької культури України є декоративно-ужиткове мистецтво. Проте воно ж - і найменш відома її сторінка. Пам'ятки цього мистецтва потрібно зберігати, правильно опрацьовувати та вивчати відповідні документальні матеріали щодо них. Своєрідний сплав давніх традицій і новаторських пошуків можна знайти в художньому склі, що було однією з провідних галузей декоративно-ужиткового мистецтва України другої половини XX ст. Гутне скло - витвір мистецтва, народжений у полум'ї. Традиції українського гутного скла, започатковані ще в XVI ст., продовжують нині подружжя Білоус - Гудима, які днями презентували свої роботи у Музеї українського народного декоративного мистецтва.
Творці виробів зі скла є послідовниками львівських майстрів-гутників. Колекція художнього скла, що зберігається в музеї (понад 4 ...