Прості новорічні речі своїми руками – не лише економія грошей, але і створення чудової домашньої атмосфери і відчуття свята. І все це – саме, так, як вам подобається.

Врубель прожив у Києві найкращий період свого життя

Незадовго до відкриття у вересні 2000 року Десятого міжнародного гуцульського фестивалю хтось удатний до сенсацій підкинув ідею здивувати світ найбільшою — за всіх часів і народів — писанкою. Придумали — зробили. У середмісті Коломиї ударними темпами, трохи більше як за сто днів, звели оригінальну будівлю єдиного на планеті Музею писанкового розпису, основою якої стало найбільше в світі залізобетонне декороване яйце розмірами 14 метрів висотою та 10 метрів у діаметрі. Подивитися на це диво, що номінувалося на звання одного з семи чудес України й отримало почесне свідоцтво «Визначної пам’ятки сучасної архітектури», приїжджає безліч різномовних туристів. Музей, який спрощено називають «Писанка», щорічно відвідує близько 100 тисяч землян.

Автор: Ганна ЧАЛОВА

До 100-річчя від дня народження видатного сина України
Заслужений діяч мистецтв України, лауреат Державної премії імени Т. Шевченка, народний художник України став духовним батьком для цілої плеяди митців

Корпорація Google виклала в мережу шедеври світового живопису. Всесвітня корпорація Google оголосила про запуск міжнародної художньої онлайн-виставки Art Project.

На даний час школа є малою філармонією у місті, а музичні номери, виконані учнями та викладачами, - прикраса всіх концертних заходів не лише у місті Стебнику, але і за його межами. За роки існування школи педагогічний колектив зробив великий внесок у справу виховання підростаючого покоління, збереження та відродження традицій української національної культури.

Автор: Інна КОРЧУК

Культура Трипілля все частіше повертається до наших осель. Людина починає розуміти, що доба високих технологій разом із вигодами породжує чимало небезпек. Черпати мудрість слід із першоджерел, розгадуючи коди минулих поколінь.

Автор: Марія ТОМАК

Експозиція, що представила 25 робіт українського скульптора Григорія (Грегора) Крука — це черговий важливий та необхідний мистецький кам-бек до української колективної свідомості, який змушує її (цю нашу свідомість) прийти до тями та заворушитися. Скульптурне зібрання «Жіночі образи в творчості Григорія Крука», поруч із вражаючою сучасною дерев’яною скульптурою, стало частиною Великого скульптурного салону, який відкрився в Українському домі вже вчетверте.

Нагадаємо, що Великий скульптурний салон представляє визнаних світом геніїв, а також палітру сучасної української скульптури. В рамках Салону українці вже мали нагоду на власні очі побачити пластику Родена, Далі, Олександри Екстер та багатьох інших майстрів. Цього разу центральних гостей в Українському домі двоє: Грегор Крук та Деметр Чипарус. Обидва майстра ...

Автор: Алла ТОПЧІЙ

Мчать кудись у далечінь червоні квітчасті коні, грає на дуду веселий, зовсім не страшний звір, а ось із голови коня проростають квіти. Диво-кінь дивиться людськими очима, а виявляється — це не кінь, а Всесвіт. Здіймає вгору руки давня слов’янська богиня Берегиня, ведмедики-ковалики взялися дружно за роботу, а ось у квітах походжає голубок, два диво-птахи, летюча коза, корова з десятьма дійками…

Автор: Ніна БАЙ

В Українському центрі народної культури «Музей Івана Гончара» видавництво «Родовід» спільно з Французьким культурним центром презентувало кольорову монографію «Гуцульська вишивка» Того вечора в залі згаданого вище музею звучала не лише, як завжди, українська мова, а й французька. І навіть важко сказати, кого тут було більше: українців чи французів

Більше восьми десятиліть плідно
порала мистецьку ниву Марфа Ксенофонтівна Тимченко — широко знана майстриня
декора­тивного малярства, член Національної спіл­ки художників і Національної
спілки май­стрів народного мистецтва України, народ­ний художник України,
перший лауреат Премії імені Катерини Білокур і володар найпрестижнішої
державної нагороди — На­ціональної премії України імені Тараса Шев­ченка. Творчість
майстрині відома не тільки в Україні, а й у багатьох країнах світу, де екс­понувалися
її роботи.

А започаткувала свій творчий шлях Мар­фа Тимченко у
рідному селі Петриківці Дні­пропетровської області, відомому ще з ча­сів
козаччини осередкові народного маляр­ства. Тут вона 25 березня 1922 року наро­дилася,
а в 1938 році закінчила місцеву школу майстрів декоративного розпису, де
учителями з фаху були: ...

Людські рештки, виявлені в безіменній могилі на кладовищі старої тосканської церкви в 1956-му році, практично без сумніву належать відомому художнику епохи Ренесансу Мікеланджело да Караваджо, вважають італійські вчені.

Групі дослідників знадобилися роки, щоб встановити, що знайдені кістки належать людині, яка померла приблизно в 1610-му році у віці 38-40 років.
Ці та ряд інших обставин, говорять вчені, дозволяють їм майже з точністю стверджувати, що в їхніх руках виявилися рештки великого майстра - Мікеланджело да Караваджіо, передає ВВС.
Аж до 1956-го року рештки художника покоїлися в загальній могилі, де в Середні століття були поховані ще близько 200 осіб. Тепер вони перенесені в спеціальний склеп.
Караваджо увійшов в історію епохи Відродження як художник, який одним з перших почав працювати в техніці кьяроскуро. Ця техніка є різновидом багатокольорової гравюри з різким ...

Параска Плитка (мистецький псевдонім — Горицвіт) народилася 1927 року в селі Бистрець, тепер Верховинського району на Івано-Франківщині, в сім’ї відомого в Косівському краї коваля та освіченої людини Штефана Плитки і талановитої ткалі й вишивальниці Анни. Згодом сім’я перебралась до Криворівні.

Параска закінчила тільки чотири класи, але завдяки батькові знала мови, зокрема німецьку, й, коли почалася Друга світова війна, працювала перекладачем у сільській канцелярії. У 1943-му вирішила добиратись до Німеччини, аби вступити до університету, проте доля підготувала їй роботу служницею, а замість знайомства з німецькою культурою — приниження. Повернувшись до Криворівні, прилучається до національно-визвольного руху, стає зв’язковою УПА (мала псевдо — «Ластівка»). А потім був арешт і десять років сибірських таборів, майже п’ять з яких ...

Автор: Світлана МУШТЕНКО

Уявімо собі: одного теплого листопадового вечора 2009 року до будинку драматичного театру ім. І. Франка зійшлося багато людей. Вітання один з одним, квіти, розмови… Чому таке піднесення?.. Мине кілька хвилин, і на рідну сцену мала б вийти одна з провідних актрис театру, народна артистка СРСР та України Ольга Яківна Кусенко. Цього вечора зала стоячи вітала б свою улюблену актрису з 90-річним ювілеєм…

Автор: Валерія Фадєєва

  Петро Ілліч Чайковський (1840—1893) — видатний російський композитор, мелодист, диригент, педагог, культурно-суспільний діяч, музичний журналіст. Вважається одним з найбільших композиторів в історії музики. Автор більше 80 творів, у тому числі 10 опер, 3 балетів. «Лебедине озеро», «Спляча красуня», «Лускунчик» є надзвичайно вагомим внеском у світову музичну культуру.
Маленький Петрик був тямущим і вразливим дитям.. Вчитися грі на фортепіано він почав з 5 років, через 2 роки він вже читав ноти нарівні зі своєю вчителькою, а ще через рік грав на піаніно, як дорослий. У 10 років він вже намагався виразити свої фантазії в музиці.

Прикарпатці на Свят-вечір ставлять дідухи

Автор: Галина Добош, Івано-Франківськ

 Традиційна обласна виставка-конкурс різдвяної атрибутики «Дідух-2009» відкрилася в Івано-Франківському обласному науково-методичному центрі культури і туризму Прикарпаття. Понад 20 майстринь представили на ній дідухи й вінки, обереги і павуки. Їх можна не лише побачити, а й придбати. Бо все більше прикарпатців на Свят-вечір ставлять не лише ялинку, а й дідуха.
Ще з літа Ганна Розсипайло зі села Фитьків Надвірнянського району заготовляє для майбутніх дідухів та павуків овес, жито, пшеницю. Її дідухи великих розмірів, оригінальні, з додаванням сучасних елементів до традиційного переплетення обрядового снопа. Майстриня каже, що навчилася цьому сама. І у їхній домівці на Різдвяні свята дідух був незмінним атрибутом, навіть у часи заборон.
«Я чула, як говорили старші люди, коли ...

Автор: Наталія Довгопол

Традиції святочного маскараду в Україні не менш цікаві за британський Геллоуін або італійську комедію дель Арте. В українській традиції ряджені ходили від дому до дому з побажаннями доброго урожаю і достатку.
Звичай водити Козу – це містичне дійство, що прийшло до нас ще з дохристиянських часів і продовжує жити в обрядових дійствах сучасних колядників і щедрувальників.
Різдвяний Святвечір в українських сім’ях традиційно відзначали у тихому сімейному колі: готували дванадцять страв і носили хрещеним вечерю. А після Різдва наступали святки: час веселощів, імпровізованих вистав і масок.
Козу ведуть!
Найбільшою популярністю у східних слов’ян користувалася маска кози, символу урожаю. Зазвичай її робили із дерева, обклеюючи хутром. Нижня щелепа була рухомою, до неї прив’язували мотузку, і тоді "коза" могла клацати зубами. Іноді ...

Він міг зіграти все

Автор: Наталка ПОКЛАД

У столичному Будинку кіно відбулася презентація незвичайного літературно-художнього збірника «Тринадцять сповідей…». Його автор — знаменитий український актор Борислав Брондуков (1938–2004). Крім біографії та розповіді про його творчий шлях, у книжці багато фотографій, тож вийшов своєрідний сімейний альбом, де зібрані фото самого актора, його дружини, дітей, друзів. Та найголовніше — у збірнику подаються тринадцять віршованих освідчень у коханні Борислава своїй дружині Катерині: проза не могла передати всієї сили його почуття, і він довірив його віршованому слову. Книжку упорядкувала Катерина Брондукова, а фінансово її підтримав «Укрексімбанк». Фактично аналогів цьому виданню немає
Доля
Талант його був універсальним — у 1970–1980 роках Борислав Брондуков знімався в кіно у всіх ...

Іван МАРЧУК: «На замовлення не малюю, бо це сковує мене»

Автор: Божена ГОРОДНИЦЬКА

Відомий український художник, визнаний світом геній сучасності Іван Марчук каже, що Україну врятує лише чудо, але в чудеса не вірить.
Йому сумно жити в державному бардаку, але земля у нас красива, то ж її малює. Для митця немає гарнішої землі, ніж Україна, вищої цінності, ніж людина, і кращої музики, ніж муркотіння кота та каркання ворон. На кухні у художника завжди є “золотий фонд” – родзинки, курага, горіхи і мед. Це його “сердечна” їжа. “А як додати це все до вівсянки, буде божественна їжа…”, - усміхається Іван Марчук. У його голові часто виникають думки позбутися українського громадянства. Та, попри всю невдоволеність “країною, якої не існує”, саме так художник називає свою землю, він повернувся сюди на початку ...

Солодка Даруся" – цукерки та стогони на сцені

Автор: Ірина Славінська

Потрапити в Молодий театр 1 і 2 грудня було неможливо.
В театральних касах Києва квитків на ці дні не продавали, інтернет-сервіси замовлення і доставки квитків пропонували всі вистави, крім потрібної, інтернет-бронювання на сайті Молодого театру виявилось тимчасово недоступне, а в касі театру вперто повторювали про "квитків на перше і друге грудня немає".
Чому цей дефіцит і ажіотаж?
Просто у Київ вперше привезли "Солодку Дарусю" у виконанні Івано-Франківського академічного обласного українського музично-драматичного театру ім. І.Франка.
Гастролі трупи молодих акторів організувала зокрема ГО "Земляцтво Івано-Франківців у місті Києві".
Театральна постановка роману місцями зухвала, в хорошому сенсі цього слова. Молодість і винахідливість тут сприяли. Недаремно середній ...