Зарубіжна література завжди знаходилась в центрі уваги багатьох людей. Вона завжди була і є чимось вишуканим, оригінальним та неповторним. Адже саме вона допомагає по-справжньою заглибитись в колорит країни, зрозуміти всі її особливості та відкрити для себе щось нове і неповторне. Тому що книга – це не просто набір знаків певною мовою, е те, що спроможне відкрити наше серце та доторкнутись до найпотаємніших скарбів у нашій душі.

На даний момент я хочу зробити акцент на французькій літературі, представником якої є П’єр Ассулін та його книга «Гості» (фр. - Pierre Assouline “Les invités”).

П’єр, який є журналістом по професії, є одним з яскравих представників французьких романістів та ще в 2007 році отримав премію за ілюстрацію справжньої краси французької мови. Але чим саме він так виділяється серед інших французьких письменників? Відповідь однозначна – абсолютно всім, починаючи з стилю та манери письма та закінчуючи оригінальністю і актуальністю сюжету.

Даний роман починається з підготовки до банкету, на якому мають бути присутні най значиміші особи серед паризької буржуазії. Автор з превеликою точністю описує всі деталі підготовки та переживання мадам де Вів’є, яка займається організацією вечору. Все нібито йде прекрасно, але…Звісно, тут виникає одна проблема. Кількість запрошених – 13 осіб, що є недопустимим.  Саме тому господарі бенкету йдуть на відчайдушний крок – серед гостей розміщують ще одну особу, а саме покоївку Соню… Яка, в результаті, може стати великою загрозою для проведення всього вечору…

Саме на прикладі даного роману ми бачимо велику прірву між життям буржуазії та звичайних прошарків населення. У надзвичайно простій, доступній та дещо комедійній формі П’єр торкається найбільш важливих проблем, що постають перед суспільством. Даний роман має властивість повністю захопити читача і не відпускати до останньої сторінки включно. Адже П’єр Ассулін дуже точно передає всі дрібні моменти, в читача відразу складається думка, що автор сам не раз перебував в такій ситуації. Перш за все, автор висміює проблеми, які придумує собі французька буржуазія просто так і показує тяжке становища пересічних рядів населення. Але гумор стосується не лише «вищого прошарку населення» - з тим самим ентузіазмом показано як безглуздо виглядають наміри зробити все ідеально та показати себе в якнайкращому стилі перед «вершками суспільства» звичайним, фінансово не розбалуваним людям.

Назва, яка одним словом передає суть роману, прекрасна атмосфера, простий та витончений стиль книжки… Таке точне висміювання недоліків окремих людей на проблем суспільства в загальному робить цей витвір не лише легким для читання, а й повчальним. Це справжнє відкриття для кожного поціновувала літератури та ще один шляхів до приближення до менталітету такої прекрасної країни як Франція.

Клітна Валентина,

студентка КНЛУ