Одне із запитань, на яке хочу сьогодні відповісти, є про написання слів з великої й малої літери. Хочу зазначити, що в правописі дуже багато правил на цю тему, але там буває таке, що одне правило суперечить іншому, нема чіткої визначеності. Тому я вибрав найбезсумнівніші пункти, на яких і зупинюся.

З великої літери пишемо назви найвищих посад і почесних звань. Наприклад: "Президент України", "Герой України". Назви нижчих посад, звань, наукових ступенів - з малої літери: "декан", "директор", "міністр", "ректор", "член-кореспондент", "доктор наук" або "кандидат наук".

В офіційних документах назви послів, президентів академій тощо пишемо з великої літери: "Посол Латвійської республіки", "Президент Національної академії наук України".

У назвах установ, організацій, навчальних закладів з великої літери пишемо тільки перше слово: "Київський національний університет імені Тараса Шевченка", "Товариство охорони пам'яток історії та культури", "Київський будинок мод". У перелічених назвах, повторюю, з великої літери пишемо тільки перше слово.

Астрономічні назви, незалежно від кількості складників, пишемо з великої літери: "Терези", "Козоріг", "Марс", "Чумацький Шлях", "Велика Ведмедиця". Слова "Земля", "Місяць", "Сонце" пишемо з великої літери, коли вони є астрономічними назвами. А коли "земля" є синонімом до слова "ґрунт", а "сонце" вживане як денне світило, - з малої. Наприклад: "Навколо Сонця обертається Земля зі своїм супутником Місяцем". Тут астрономічні назви "Земля", "Сонце" й "Місяць" пишемо з великої літери. Але "обробіток землі", "схід сонця", уривок із пісні "місяць на небі, зіроньки сяють", тут ці слова пишемо з малої.

У назвах країн та міжнародних організацій усі слова, крім службових, пишемо з великої літери: "Організація Об'єднаних Націй", "Рада Безпеки", "Європейський Банк Реконструкції та Розвитку", "Королівство Бельгія", "Держава Бахрейн", "Князівство Монако" тощо.

Наступне запитання: яка відмінність між словами "дружний" і "дружній"? "Дружний" - це "пов'язаний дружбою, взаємною прихильністю". Наприклад: "Народ у селі був дружний, роботящий" (Остап Вишня). Також "злагоджений", "погоджений". "Чуйне вухо однаково могло розібрати навіть крізь подвійні рами та товсті мури негучний, але дружний спів" (Юрій Смолич).
"Дружній" - "доброзичливий". "Сьогодні оце ввечері, здавалося мені, ви повернулись до давнього дружнього тону» (Леся Українка). Прислівники, утворені від цих прикметників, зберігають ті самі відтінки значення. "Кущі квітли, поля дружно зеленіли" (Михайло Коцюбинський), "Лисенку Миколі дружньо Римський-Корсаков поміг" (Павло Тичина).

Щодо пари слів "природний" і "природній", то слова "природній" у сучасній українській літературній мові нема. Отже, нема й прислівника "природньо". Є прикметник "природний" та похідний від нього прислівник "природно". Наприклад: "Холоднувата далечінь ще синьо імлилася, але все навколо вже прозорішало, окреслювалось, набирало природних довершених форм" (Олесь Гончар). "Цілком природно звучать пісні сина коваля, який зріс серед сільської бідноти" (Максим Рильський).

Бі-Бі-Сі Блог проф. Олександра Пономарева