•  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
  •  
Поділитися
Надіслати друзям
Пошук на сайті
Як опублікувати статтю
adsense_left2
Пошук у мережі
Статистика сайту
Ви відвідувач▲з 2009-01-14
Останні новини

Після контрольних поєдинків проти збірної Японії тренерський штаб української збірної визначився з тими гравцями, які будуть грати на ЧС в...

Кві 14, 2012
Головна стаття

Увага! Розпочався Kонкурс 2012 «Напишіть, щоб виграти»

(грошові призи)

Шановні автори та користувачі сайту Статті та блоги! З 1-ого січня 2010 року ЕzReklama проводить щорічний конкурс на сайті stattitablohy.ezreklama.com. Stattitablohy.ezreklama.com – це веб-каталог безкоштовних статей та блогів, написаних українською мовою, aвтори яких бажають поділитися своїми знаннями, поглядами та досвідом із користувачами цього сайту. Мета цього конкурсу – виявити та допомогти прихованим талантам. Конкурс проводитиметься на сайті stattitablohy.ezreklama.com. У конкурсі можуть брати участь особи з будь-якого куточку світу, які досягли 18-річного віку. Нехай щастить!

Умови та правила конкурсу читайте тут!

Результати конкурсу 2011 "Напишіть, щоб виграти"

Шановні користувачі та дописувачі сайту Статті та блоги!

Дуже дякуємо учасникам та всім, хто їх підтримав.

Отже, перелік конкурсних статей: Читайте тут!

Безкоштовна Панель для реклами

Підключення безкоштовне! Панель складається з URL посилань, які вказують на різні веб-сайти. Назва та URL посилання до веб-сайту дозволяє просувати Ваш сайт і збільшити відвідуваність. Ви просто додаєте назву вашого веб-сайту та його URL- адресу, а потім натискаєте на червону кнопку Plug. Зворотнього посилання не потрібно. Пам'ятайте: останній підключений сайт виштовхує перший, тому заходьте на наш сайт частіше, щоб перевірити, чи Ваша кнопка все ще знаходиться на Панелі. Кількість доступних місць обмежена.

Лист-звернення до голови Львівської обласної ради п. О. Панькевича з проханням зачитати на найближчому засіданні обласної ради

Президія Української Вільної Академії Наук (УВАН) у Канаді звертається до Вас, голови Львівської обласної ради, в справі нашого члена, Тараса Шаха, довголітнього директора, вчителя історії та будівничого середньої школи ім. Уляни Кравченко м. Бібрки Перемишлянського р-ну Львівської обл, який, серед неясних нам обставин і всупереч його фаховим адміністративним і педагогічним кваліфікаціям та загальній громадській пошані, у серпні цього, 2011 року, був усунений з посади директора й учителя цієї ж школи.

Читайте тут!

Дорогами Євро 2012 Україна-Польща

Співпраця продовжується

Головна стаття

Ім’я професора Станіслава Пономаревського, голови Фундації доброчинних громадських ініціатив «Україна-діаспора», добре відоме не тільки в Чернігові та за його межами, а й серед української громади м. Вінніпеґ. Та особисто познайомитись з ним ми мали можливість лише недавно, коли на офіційне запрошення Манітобського університету він на початку червня цього року відвідав наше місто. (Відео і фото )
Читати повністю, клацніть тут!

Заголовок, ім`я автора, зміст і лінк до Вашої статті або відео може бути виділений тут. $5/мic. Звертайтесь до admin@ezreklama.com

Банер реклама 1 Bidvertiser

Лише українці вміють «їстоньки» й «кохатоньки». А росіянин сам не «победит»

Опубліковано: 2012-01-12 18:08:45

Кожна з мов по-своєму унікальна. В одній – три часи, а в іншій аж дев’ять. Десь є умовний спосіб, а десь – нема. А скільки варіацій навколо відмінків, відмін, родів... Чомусь в одних мовах порядок слів у реченнях — вільний, а в інших — слова ходять по струнці, ні кроку вправо, ні кроку вліво? А ще є мереживо винятків та мовних парадоксів, які часом на тілі мови виглядають як сучок на дошці? Зрештою, чому кожен з народів має свої унікальні слова, перекласти які іншими мовами — зась?

Зазирнувши в нетрі стосунків мови і народу, виникає питання з розряду, що було першим – курка чи яйце. Кожна мова стала такою, а не іншою, під впливом ментальних особ­ливостей нації, чи менталітет формується під впливом мови? Та, як не крути, мова і менталітет живуть в одній зв’язці, як сіамські близнюки. Глибше зрозуміти, що ж ховає в собі мова, допомагає етнопсихолінгвістика – галузь лінгвістичної науки, що як головний чинник формування психіки етносу розглядає вплив мови, яка накопичує і відбиває його історичний досвід. У її центрі — цікава, хоч часом і суперечлива гіпотеза лінгвістичної відносності (гіпотеза Сепіра — Уорфа) – концепція, розроблена в 30-х роках XX ст., згідно з якою структура мови визначає мислення і спосіб пізнання реальності.

До прикладу, у японській мові традиційно існує пасивна форма дієслова. Та якщо в Україні така форма дієслова — непопулярна і вживається лише тоді, коли головні – особа або предмет, на які спрямована дія, а не той, хто виконує її, то в Японії пасивна форма дієслів – домінуюча. Ця особливість у менталітеті японців відображається в тому, що носії мови не схильні приписувати собі заслуги у виконанні тої чи іншої роботи. Окремим східним мовам і діалектам притаманна відсутність умовного способу — чим не ключ до розуміння східної філософії, сприйняття дійсності такою, як вона є, не гадаючи що, аби та якби.

Навіть на гендерні проблеми, місце жінки і чоловіка у суспільстві можна подивитися під мовним кутом зору. Скажімо, в англійській мові немає родів та родових закінчень дієслів. На стать вказують займенники he чи she. Прекрасна база до гендерної рівності. Навіть для мовного рівноправ’я у документах не довелось робити зайвих рухів. Зі слов’янськими мовами все складніше — іменник вимагає роду, прик­метник без нього ніяк, у займенника така ж політика. Досі за старим зразком домінантною залишається чоловіча форма. Польська мова (і не лише вона) ще й в інший спосіб “дискримінує” жіночу стать. Група дівчат — це займенник one, яким ще позначають неживі предмети та тварин (нечоловічоособова, або жіночо-предметна форма), тоді як займенником oni позначаються або чоловіки, або група дівчат плюс хоч один чоловік (чоловічоособова форма).

Цікавий і показовий виняток, що демонструє близькість мови і менталітету, є у російській мові. Згідно з правописом, у слова «победить» нема майбутнього часу першої особи однини. «Ми победим», «они победят», а от “я” і «победить» в майбутньому часі не стикуються. “Бачу в цій загадковій прогалині ознаку національного песимізму, невіру в сили одної окремо взятої людини, причому не когось там («он» или «она» запросто «победит») і не колективу («мы победим», це без питань), а невіра особисто в себе, – пише відомий російський письменник, літературознавець, перекладач Борис Акунін (Григорій Чхартишвілі). – Пропоную ввести у вжиток слово “побежду”, вдрукувати його у всі словники. І відразу ж після цього усвідомити, що мені (а не комусь там) все під силу, твердо повірити в персональне світле майбутнє і негайно почати перемагати».

В японській мові є унікальне слово «кароші», що означає – “смерть на робочому місці від перевтоми”. Українського, і не лише українського, відповідника йому нема. У французів є derive – безцільне блукання вулицями міста. У шведській мові gokotta — прокидання вдосвіта, щоб вийти на вулицю і послухати спів перших пташок. А чехи мають свій особливий варіант депресії litost, “оспіваний” письменником Міланом Кундерою, який охарактеризував його як “болісне усвідомлення власної нікчемності”. Що ж як не особливість менталітету відображається у поляків, в яких zazdrosc – це українською і “заздрість” і “ревність” водночас?

Українська мова має не лише неабиякий запас неперекладних слів, а й цікаву морфологічну особливість: наша мова багата на зменшено-пестливі форми. “Обпестити” у нас можна й іменники (воріженьки, сонечко, деревце), і прикметники (добренький), і навіть дієслова (їсточки, кохатоньки, спайкати)... “Безперечно, у мові відображається менталітет нації, – зазначила у розмові з кореспондентом “ВЗ” соціолінгвіст, професор кафедри української мови Національного університету «Києво-Могилянська академія», доктор філологічних наук, професор Лариса Масенко. – Справді, одна з найяскравіших особливостей української мови — велика кількість пестливих форм. “Маленький”, “малесенький” – аж дві градації зменшувальних суфіксів. Є цікава праця українського мовознавця Мартена Феллера. Він дослідив, що ідиш запозичив з української мови форму суфікса “-еньк-”. Рідко буває так, що мова запозичує в іншої не просто слова, а словотвірні типи. Багатство зменшувально-пестливих форм демонструє миролюбність нашого народу. Та навіть не можу сказати, чи це позитивна риса. Судячи з нашої історії, виходить, що це показник не лише лагідності, а й поступливості, відсутності національної опірності (те, що спостерігаємо зараз). Не знаю, чи це було закладено у нашому менталітеті, чи сформувалося внаслідок постійного тиску агресивного сусіда... Це потребує глибоких досліджень, а їх наразі в Україні нема”.

Автор: Оксана ЗЬОБРО
Високий Замок

 
Заява Редакції

Використання матеріалів stattitablohy.ezreklama.com дозволяється лише за умови наявності імені автора роботи та прямого посилання (лінку) на цей сайт. Вебсайт і послуги http://stattitablohy.ezreklama.com є надані компанією EZREKLAMA (Манітоба, Канада). Відповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції може не співпадати з думкою авторів публікації. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.

Реклама 2 Adsense
Інструменти
ПИШИ УКРАЇНСЬКОЮ
Пиши українською
Тут спілкуються українською Чак Норрис
Ірина Фаріон. Рідна мова
Різне

Наші віджети

ViewMy Stats
Anti Spam