Увага! Розпочався Kонкурс 2012 «Напишіть, щоб виграти»
(грошові призи)
Шановні автори та користувачі сайту Статті та блоги!
З 1-ого січня 2010 року ЕzReklama проводить щорічний конкурс на сайті stattitablohy.ezreklama.com. Stattitablohy.ezreklama.com – це веб-каталог безкоштовних статей та блогів, написаних українською мовою, aвтори яких бажають поділитися своїми знаннями, поглядами та досвідом із користувачами цього сайту. Мета цього конкурсу – виявити та допомогти прихованим талантам. Конкурс проводитиметься на сайті stattitablohy.ezreklama.com. У конкурсі можуть брати участь особи з будь-якого куточку світу, які досягли 18-річного віку. Нехай щастить!
Підключення безкоштовне! Панель складається з URL посилань, які вказують на різні веб-сайти. Назва та URL посилання до веб-сайту дозволяє просувати Ваш сайт і збільшити відвідуваність. Ви просто додаєте назву вашого веб-сайту та його URL- адресу, а потім натискаєте на червону кнопку Plug. Зворотнього посилання не потрібно. Пам'ятайте: останній підключений сайт виштовхує перший, тому заходьте на наш сайт частіше, щоб перевірити, чи Ваша кнопка все ще знаходиться на Панелі. Кількість доступних місць обмежена.
Лист-звернення до голови Львівської обласної ради п. О. Панькевича з проханням зачитати на найближчому засіданні обласної ради
Президія Української Вільної Академії Наук (УВАН) у Канаді звертається до Вас, голови Львівської обласної ради, в справі нашого члена, Тараса Шаха, довголітнього директора, вчителя історії та будівничого середньої школи ім. Уляни Кравченко м. Бібрки Перемишлянського р-ну Львівської обл, який, серед неясних нам обставин і всупереч його фаховим адміністративним і педагогічним кваліфікаціям та загальній громадській пошані, у серпні цього, 2011 року, був усунений з посади директора й учителя цієї ж школи.
Ім’я професора Станіслава Пономаревського, голови Фундації доброчинних громадських ініціатив «Україна-діаспора», добре відоме не тільки в Чернігові та за його межами, а й серед української громади м. Вінніпеґ. Та особисто познайомитись з ним ми мали можливість лише недавно, коли на офіційне запрошення Манітобського університету він на початку червня цього року відвідав наше місто. (Відео і фото )
Питання культури мови телебачення - болюче для мовників.
Інколи вуха в’януть від безграмотності телеведучих та журналістів, адже мова – їхня головна “зброя”, знаряддя праці. Однак нинішнє ТБ – насамперед сфера великого бізнесу і великої політики, тож їм, зрозуміло, не до мовних тонкощів.
Невесела ситуація з українською і на радіо. Скажімо, “Ера-FM” дає багато цікавої різнопланової інформації. Але якою мовою? Начебто літературною українською, проте здебільшого нехтуючи її стилістичними, лексичними і навіть орфоепічними нормами, що на радіо неприпустимо. Адже, як відомо, лише стала вимова, обов’язкові для всіх правила відмінювання слів і синтаксичних зв’язків між ними, однакове розуміння змісту вживаних слів, єдиний наголос створюють ті якості літературної мови, які потрібні їй як засобу загальнонаціонального спілкування.
Слухачі запитують - чи правильно роблять диктори, які говорять рафінованою українською мовою? Чи правильне дуже тверде „ч", „щ" і т. д.? Я б не сказав, що мова дикторів радіо, і особливо телебачення рафінована. Літера „щ" позначає два звуки - твердий „ч" і твердий „ш". За нормами української ортоепії, науки про вимову, звук „ч" - твердий: „чабан", „часник", „череда", „човен". Тільки перед звуком „і" та в подовженій позиції перед „ю", „я" він дещо пом'якшується: „чіткий", „ніччю". Така вимова характерна для більшості говорів української мови, але головне - вона властива говорам Середньої Наддніпрянщини, на основі яких виникла сучасна українська літературна мова.
Вимова м'якого „ч" ...
Поговоримо про синоніми. У нас, наприклад, є такі слова: „зараз", „на разі" і „тепер". Це синоніми, але синоніми, як відомо, відрізняються або стилістичним забарвленням або відтінками значення. „Тепер" у сучасній мові вживаємо зі значенням „у наш час", у період, у який живе мовець. Наприклад, „Чого тепер не роблять люди" (з байки Леоніда Глібова) або „Ти хотів би жити тут не тепер, а через сто років?" (Олександр Довженко).
У нас наближаються вибори. Тому збільшується частотність вживання слів, пов'язаних з виборами. По-перше, слова „кампанія" і „компанія". В українській мові вони близькозвучні, в російській - однакові, і називаються омофонами.
У нас вони тільки схожі за звучанням, але абсолютно різні за значенням. Біда в тому, що наші безграмотні політики на все кажуть або „компанія" або „кампанія".
Кампанія - це сукупність заходів, спрямованих на досягнення якоїсь мети: виборча кампанія, посівна кампанія, вступна кампанія. А компанія - це синонім до слова „товариство". Колись його обіграли, коли хотіли сказати, що ті самі люди йдуть в усі органи влади: „нова кампанія старої компанії". Отут доречно всі слова вжиті.
„Виборний" і „виборчий". Слово ...
Є офіційні формули: „доброго ранку!”, „добрий день!”, „добрий вечір!”. Менш офіційні - „добридень!” і „добривечір!”.
Наша мова належить до тих, які у формулах вітання мають слова і ранок, і день, і вечір. Так само у білорусів, чехів, німців, росіян.
В інших мовах у вітаннях обходяться без ранку. Поляки одразу кажуть „добрий день” і „добрий вечір”.Так само і греки.
У відповідь українці кажуть „доброго здоров’я!” або відповідають так само - „доброго ранку!”, „добрий день!”, „добрий вечір!”.
Існує вітання і таке: „слава Ісу!”. Відповідь: „слава на віки Богу!”. Є неформальні вітання „привіт!”, „вітаю!”.
Прощаючись, ...
Продовжимо нашу розмову про наголоси. Оскільки в українській мові слова приходили з різних говірок, вони входили у літературну мову зі своїми наголосами. Але кожна норма уніфікується, вдосконалюється.
Зайві наголоси виходять з ужитку. Наприклад слово „новий” у 20-х роках ще вживалося з двома наголосами. Тепер літературним вважається вживання тільки з наголосом на другому складі.
Наприклад, у Рильського є „Нове життя нового прагне слова”, „Знак терезів – доби нової знак”, у Сосюри найкращий приклад з вірша „Любіть Україну”: „Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її вічну живу і нову, і мову її солов’їну”. Тобто треба виховуватися на найкращих зразках, а не на зразках тих поетів, які не засвоїли наголос і пишуть слова для пісень.
У нас є ...
Останніми днями найпоширенішою темою в інформаційному просторі став новий грип. Найчастіше можна почути, що його називають "свинячий", але іноді можна почути і визначення "свинний".
Насправді треба казити "свинячий грип", оскільки прикметника "свинний"немає в українській мові. Це непотрібна калька з російської мови.
У нас є ще низка прикметників, пов’язаних із назвами тварин. Від курки –"курячий". Так само "гусячий", а не "гусиний". Від "кози" – "козячий", а не "козиний". А от слова "яловий" і "яловичий" мають різне значення. "Яловий", якщо перекласти російською мовою, буде "холостой",а "яловичий" – це виготовлений з м’яса ...
Німецькі дослідники кажуть, що немовлята починають вловлювати тонкощі акценту їхніх батьків ще з лона матері.
Вчені дослідили плач 60 здорових немовлят із родин, у яких розмовляють німецькою і французькою.
Французькі новонароджені плакали з наростанням інтонації, тоді як у німецьких немовлят тональність плачу падала.
У статті, вміщеній у виданні Current Biology, дослідники висловлюють гіпотезу, що немовлята намагаються сформувати близькість з їхніми матерями, імітуючи їхні манеру говорити.
З дослідження випливає, що ненароджені немовлята ще в утробі матері впізнають першу мову, яку чують іззовні.
Науковцям було давно відомо, що плід здатний запам'ятовувати звуки з навколишнього середовища в останні 3 місяці вагітності, коли вони особливо чутливі до мелодики людських голосів і музики.
Раніше наукові дослідження ...
Половина України розмовляє російською, так, принаймні, я чую зусібіч, чи то в Росії, чи то тут — удома. І все ж таки, якою мовою розмовляє Україна?
Що стосується Росії, то там, судячи з нарікань учених-філологів, письменників і просто небайдужих, стурбованих росіян, не все благополучно з мовою. Значний внесок академіка Дмитра Лихачова в збереження чистоти та правильності російської мови. А ось російський актор Михайло Козаков (який до того ж майстерно володіє пером) спересердя якось зауважив, маючи на увазі мовні нісенітниці, недбалості: «Мені здається, що наші журналісти геть утратили совість».
Дедалі частіше звучать нарікання американської громадськості щодо стану англійської мови в їхній країні. Загальновідомі надзвичайна уважність, вимогливість і суворість французів до норм своєї мови.
Кажучи про геть ...
Святослав Караванський: Світло й тіні мовного базару
Треття стаття
Для Майдану
Чи відродяться питомі риси нашої мови, відбиті в українському правописі, чи запанують риси, запроваджені кремлівською мафією з метою знищення нас як окремого етносу?
Згадаймо, чому московські царі, а потім і кремлівські боси свою політику в Україні підпорядкували одній спільній меті. Царі прагли до “обрусіння інородців”, а самозванні “вожді світового пролетаріяту” мріяли створити “єдиний соловецький народ” з єдиною для всіх мовою.
Для досягнення цієї мети “вожді” виявилися винахідливішами за царів. Вожді офіційно не забороняли мов “інородців”, а робили заходи, щоб якнайтісніше “наблизити” ці мови до мови російської. Для цього перероблено правописи “інородців”, їхню мову аж так засмічено російською ...
Святослав Караванський
Друга стаття
Хто з українців не знає слів царського міністра анти-освіти Валуєва щодо української мови? Гадаю, що й пані Матвієнко їх добре пам’ятає. Та мало того, що пам’ятає – боронить!
Та не може бути?
Я б і сам не повірив, якби не прочитав написане чорним по білому у “Л.У.” від 12.6.08. У своєму короткому але безапеляційному дописі “Знов[у] правописний свербіж” пані Матвієнко заперечує потребу змін в українському правописі, опрацьованому “пролетарською” владою згідно з Валуєвським постулатом “не було, нема й не може бути”.
Не буду лізти у правописні нетрі, а звернусь до зрозумілого кожному – до наших з вами прізвищ. Візьмім таку ”дрібницю”, як їх відмінювання. Чому ми маємо відміняти питомі українські прізвища на російський лад:
Кобзар – КобзарА, ...
Перша стаття
Букет поглядів на український правопис такий різнобарвний, що можна схопитися за голову і запитати: «Що ж ми за нарід такий?». Питання на сьогодні без відповіді.
А втім, попри наявне стоголосся у незграйному хорі підкутих на всі чотири знавців мови можна вихопити (або, як дехто каже – виокремити) два прямо протилежних погляди:
1. Потрібні зміни
2. Ніяких змін.
Спробую коротко викласти суть кожного з цих поглядів.
1. Потрібні зміни.
Той факт, що вироблення нашого правопису відбувалося в СССР шляхом диктату тоталітарної політичної партії у парі з репресіями проти українських мовознавців, письменників та культурних діячів, не може не свідчити, що у виробленому таким шляхом правописі, є ляпсуси та перегини у бік сповідуваної тоталітарним центром ідеї злиття мов та ...
Використання матеріалів stattitablohy.ezreklama.com дозволяється лише за умови наявності імені автора роботи та прямого посилання (лінку) на цей сайт. Вебсайт і послуги http://stattitablohy.ezreklama.com є надані компанією EZREKLAMA (Манітоба, Канада). Відповідальність за зміст публікації несуть їх автори, думка редакції може не співпадати з думкою авторів публікації. Редакція залишає за собою право редагувати матеріали.
Гість
| 
Влітку 2012 року на широкі екрани вийде перший український 3D-фільм жахів Синевир.
За словами творців, Синевир є абсолютно українським фільмом...